09 липня 2013 р. Справа № 818/4655/13-a
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Воловика С.В.
за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,
представника позивача - Петрищева О.О.,
представника відповідача - Семяхіної Р.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/4655/13-a
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"
до Сумської митниці Державної митної служби України
про скасування рішення та стягнення коштів,-
Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - позивач, ПАТ "Сумихімпром") звернулось з адміністративним позовом до Сумської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, Сумська митниця) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 07.12.2012 р. № 805130000/2012/000848/1 про коригування митної вартості товарів;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумихімпром" суму надмірно сплаченого мита у розмірі 15, 68 грн.
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумихімпром" суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 316, 78 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Сумською митницею неправомірно прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості, оскільки ПАТ "Сумихімпром" підтвердило митну вартість ввезеного товару належними документами. Посилаючись на вказані обставини, представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволені позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю, повністю підтримав позицію, яку викладено у письмовому запереченні (а.с. 45-53). Сумська митниця вважає, що рішення від 07.12.2012 р. № 805130000/2012/000848/1 про коригування митної вартості товарів є законним, оскільки надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності щодо вартості товару, тобто не є об'єктивними, заявлені відомості не підтверджені документально та не піддаються обчисленню.
Заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні адміністративного позову ПАТ "Сумихімпром" відмовити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 01 жовтня 2008 року між ПАТ "Сумихімпром" (Покупець) та компанією "Ransweel Trading Limited" (Продавець) було укладено контракт № 27-01/10-08, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити сірку технічну газову грудкову виробництва ТОО "Тенгизшевройл" Казахстан на умовах поставки DAF Російсько-Український кордон (в редакції ІНКОТЕРМС-2000).
Відповідно до умов вищезазначеного Договору компанія "Ransweel Trading Limited" здійснювало поставку ПАТ "Сумихімпром" сірки технічної по ціні 112,5 доларів США за 1 метричну тону протягом листопада 2012 року.
На підтвердження факту такої поставки позивач надав до суду копію рахунку-фактури (інвойс) від 01.11.2012р. за № 58, платіжні доручення в іноземній валюті № 677 від 20.11.2012 р., № 702 від 27.11.2012 р., № 646 від 08.11.2012 р., та ЗД накладну (а.с. 17-21).
З метою митного оформлення придбаного товару позивачем було подано митну декларацію (МД) № 805130000/2012/015845 від 06.12.2012 р. (а.с. 22) згідно якої було заявлено до декларування сірку технічну газову грудкову в кількості 65 400 кг., вартістю 58 808, 50 (при курсі долара США 7,993). При цьому, митна вартість вищевказаного товару визначалась позивачем за методом 1, відповідно до ст. 57 Митного кодексу України (далі - МК України), тобто, за ціною договору щодо товару, який імпортується (112,5 доларів США за 1 метричну тону).
07.12.2012 р. Сумською митницею було прийнято рішення № 805130000/2012/000848/1 (а.с. 30) про коригування митної вартості товарів на рівні 115, 5 доларів США за 1 тону метричну, другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів (ст. 57 МК України).
07.12.2012 р. Сумською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2012/00474 (а.с. 32-33).
В подальшому, за заявою позивача, придбаний товар митним органом було випущено у вільний обіг у відповідності до ч. 7 ст. 55 МК України з визначенням митної вартості в розмірі 112, 5 доларів США за 1 метричну тону, що підтверджується митною декларацією від 10.12.2012 р. № 805130000/2012/015985 (а.с. 34).
Різниця між митом визначеним до сплати відповідачем та митом визначеним до сплати позивачем складає 15, 68 грн. Різниця між податком на додану вартість визначеним до сплати відповідачем та податком на додану вартість визначеним до сплати позивачем склала 316, 78 грн.
Зазначені суми мита в розмірі 15, 68 грн. та податку на додану вартість в розмірі 316, 78 грн. Сумською митницею були перераховані до Державного бюджету України.
Вважаючи рішення Сумської митниці від 06.12.2012 р. № 805130000/2012/000848/1 про коригування митної вартості товарів протиправним, ПАТ "Сумихімпром" звернулося до суду з позовом про його скасування. При цьому, позивач просив суд врахувати, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення стали дані цінової інформації ЄАІС ДМСУ (МД 805130000/2012/9811 від 29.11.2012 р.) та ненадання позивачем на вимогу митного органу документів, а саме: договорів з третіми особами пов'язаними з договором на поставку товарів митна вартість яких визначається; рахунків на здійснення платежів третім особам; виписок з бухгалтерських та банківських документів покупця що стосуються оцінюваних товарів; каталогів, специфікацій, прас-листів виробника товару; довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, які є ідентичними або подібними до оцінюваних; рахунків про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору.
На переконання ПАТ "Сумихімпром", така вимога відповідача є незаконною, оскільки перелічені вище документи надаються декларантом лише у випадку визначеному ч. 3 ст. 53 МК України, а саме у разі якщо документи (декларація митної вартості, контракт, рахунок-фактура, банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, транспортні документи) містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Позивач просив суд врахувати, що жодних розбіжностей, ознак підробки або відсутності обов'язкових відомостей в наданих до митного оформлення документах відповідачем не встановлено. При цьому, як вбачається з картки відмови в прийнятті митної декларації (№ 805130000/2012/00474), декларантом були надані всі необхідні документи, а саме: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами, накладні УМВС, рахунок-фактура (інвойс), контракт, доповнення до контракту, довідка про проведення декларування валютних цінностей доходів майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, інформація про позитивні результати екологічного контролю товару, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, декларація про походження товару.
Крім того, з врахуванням вимоги відповідача, позивачем до Сумської митниці також були надані лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 04.12.2012 р. № 5024, рахунок-фактура від 01.11.2012р. № 58, платіжні доручення № 664, № 692, № 693, № 646, № 702, № 677.
Отже, позивач вважає, що для визначення митної вартості товарів ПАТ "Сумихімпром" було надано усі передбачені ч. 2 ст. 53 МК України документи. При цьому, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Разом з тим, застосовуючи другорядний метод визначення митної вартості товарів митний орган не зазначив, які саме обставини не підтверджені позивачем та не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами ПАТ "Сумихімпром", з огляду на нижченаведене.
У відповідності до ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
У свою чергу, згідно з частинами першої-третьої ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно ст. 49 МК України (2012) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 5. ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).
Частиною 2 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Так, згідно з положеннями глави 9 МК України, зокрема, ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема: ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної тості товарів митний орган визнає заявлену декларантом, або уповноваженою ним особою, митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 334 Митного кодексу України, особи, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, зобов'язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.
Відповідно до підпунктів 2.4-2.7, 2.9, 2.10 пункту 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі - Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів), робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом, зокрема:
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
- перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця.
- перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов'язаними особами, щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу.
- перевірки наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів, перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну.
Так, в процесі дослідження інформаційних даних товаросупровідних документів та перевірки достовірності складових митної вартості товарів заявлених позивачем у митній декларації № 805130000/2012/015845 від 06 грудня 2012 року посадовою особою митного поста "Суми-центральний" Сумської митниці встановлено такі обставини.
Як зазначалось, поставка товару здійснювалась за зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу № 27-01/10-08 від 1 жовтня 2008 року, укладеним ПАТ "Сумихімпром" із компанією "Ransweel Trading Limited" (Великобританія) (а.с. 7-11).
Відповідно до пункту 1.1 цього контракту Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві "сірку технічну газову комову, гранульовану, чешуйовану, рідку ГОСТ 127.1-93". Однак, відповідно до експортної митної декларації та рахунку-проформи № 6174 від 22.11.2012 р. поставка товару здійснювалася за зовсім іншим контрактом № ОК127647 від 22.12.2009 р.
Згідно декларації країни-відправлення та рахунку-проформи № 6174 від 22.11.2012 р. вартість поставленого товару складає 87, 00 доларів США за тону, що відрізняється у числовому відношенні від заявленої позивачем контрактної вартості товару (112,50 доларів США). Вказана у рахунку-проформі вартість товару, також відрізняється у числовому відношенні від даних специфікацій та рахунку-фактури № 58 від 01.11.2012 щодо вартості товару. Тобто, подані до митного оформлення товаросупровідні документи містять розбіжності щодо вартості імпортованого ПАТ "Сумихімпром" товару.
Відповідно до митної декларації експортером є ТОВ "Тенгизшевройл" (Республіка Казахстан) (тобто, не компанія - Продавець за зовнішньоекономічним контрактом "Ransweel Trading Limited"). При цьому, товар згідно з рахунком-проформою № 6174 поставляється за договором № ОК127647 від 22.12.2009 із поправками № 3, 4,7 та 10, доповненням № 16, які декларантом позивача до митного органу не подавались. В якості договору у графі 44 МД під кодом "4100" вказано інший договір - № 27-01/10-08 від 1 жовтня 2008 року.
Крім того, варто зазначити, що згідно пункту 3.6 зовнішньоекономічного контракту, протягом 3-х календарних днів з дати відвантаження Продавець направляє Покупцеві кур'єрською поштою рахунок-фактуру на фактично відвантажену кількість товару. За пунктом 3.4 цього ж контракту датою відвантаження є дата оформлення митних документів в країні вантажовідправника, відмічені штемпелем митниці.
Так, відповідно до залізничних накладних та митної декларації країни відправлення (згідно відбитків штампів комітету митного контролю Мінфіну Республіки Казахстан) датою відвантаження є 22.11.2012 року. Тобто, рахунок-фактура на дану поставку товару не може датуватися раніше, ніж 22.11.2012 р. В той же час, ПАТ "Сумихімпром" було надано до митниці рахунок-фактуру № 58 від 01.11.2012 р.
Вищезазначені обставини свідчать про те, що наданий для митного оформлення рахунок-фактура № 58 від 01.11.2012р. не стосується спірної поставки товару, а належить до пакету товаросупровідних документів на іншу поставку, що відбувалась раніше.
Окрім того, суд бере до уваги надані відповідачем докази того, що вартість попередньої партії ідентичного товару складала 115,50 доларів США за тону і була випущена у вільний обіг за МД № 805130000/2012/011913 від 24.09.2012р. (а.с. 72-74).
Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що розрахунки згідно із цією статтею (для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору) робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (частина п'ята статті 54 Митного кодексу України).
Так, у відповідності до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.
Керуючись частинами третьою та четвертою статті 53 Митного кодексу України інспектором митниці у письмовому вигляді на зворотній сторінці декларації митної вартості № 805130000/2013/015845 затребувано такі додаткові документи: договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних або подібних товарів на території України; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичними або подібними оцінюваним товарам; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), про що декларанта ознайомлено і це підтверджується його особистим підписом.
Також, декларантові роз'яснено право подання будь-яких інших документів, що на його думку можуть мати значення для митного оформлення товару та проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів.
На виконання вимоги щодо надання додаткових документів (зазначеній на зворотному аркуші декларації митної вартості № 805130000/2012/015845) декларантом позивача 07 грудня 2012 року додатково надано такі документи: рахунок-фактура № 5 8 від 01.11.2012; п/д № 664, 692, 693, 646, 702, 677; лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза".
Після отримання додаткових документів, інспекторами митниці проведено їх аналіз та встановлено, що наданий митному органу висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 04.12.2012 року № 5024 носить консультаційний характер і містить положення про можливість зміни ціни товару в залежності від умов оплати. Також у даному висновку не вказано аналіз яких цінових пропозицій підприємств-виробників та постачальників проведено, у зв'язку з чим належним чином не підтверджує зроблений даним підприємством висновок про відповідність заявленої позивачем ціни товару поточній кон'юнктурі ринку.
Платіжні доручення № 664 від 13.11.2012, № 692 від 26.11.2012, № 693 від 26.11.2012 стосуються виконання договору № 1409КРТ від 14.09.2012 р. Даний договір митному органу при декларування даної поставки товару не надавався.
Платіжні доручення № 646 від 08.11.2012, № 702 від 27.11.2012 та № 677 від 20.11.2012 стосуються виконання договору № 27-01/10-08 від 1 жовтня 2008 року, але пунктом 5.1 цього договору визначено, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 20-ти банківських днів з дати поставки товару на станцію Баси ЮЖД. Згідно з відтиском штампу ЮЖД Баси на товаросупровідних документах датою поставки вантажу є 02.12.2012 р. Тому, ймовірно, саме даної поставки товару ці платіжні документи не стосуються. Тим більше, що в жодному з цих платіжних доручень не здійснено ідентифікації платежу за рахунком-фактурою, що для підтвердження оплати даного товару має першочергове значення, адже в межах одного й того ж зовнішньоекономічного контракту здійснюється певна кількість поставок товару, вартість кожної з яких визначається виключно рахунком-фактурою (інвойсом).
Згідно з частиною 21 статті 58 Митного кодексу України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
У відповідності до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Разом з тим, пунктом 6 Указу Президента України від 25 серпня 1994 року встановлено, що при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб'єктів підприємницької діяльності.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд погоджується з висновками відповідача про те, що декларантом позивача заявлені неповні, необ'єктивні та непідтверджені документально відомості про митну вартість товару.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом застосовуються другорядні методи.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).
У зв'язку з викладеним, з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості імпортованих товарів за іншим методом, між митним органом і декларантом проведено консультацію, про що зроблено відповідний запис на зворотному боці митної декларації. При цьому, декларантом власноручно вчинено запис такого змісту: "Консультацію проведено. Підстави узгоджено".
Відповідно до частини першої та другої статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.
Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому, їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
Таким чином, враховуючи, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності щодо вартості товару, тобто не є об'єктивними, заявлені відомості не були підтверджені документально та не піддавалися обчисленню, Сумською митницею було визначено митну вартість товарів на підставі МД № 600080000/2012/009811 від 29.11.2012 року (а.с. 74) згідно зі статтею 59 Митного кодексу України. Тобто, з урахуванням приписів ст.ст. 51, 53-55, 59, 61 МК України та зважаючи на неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, відповідач мав підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2013/000848/1 від 07 грудня 2012 року за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів).
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Сумської митниці відповідає ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов ПАТ "Сумихімпром" не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Державної митної служби України про скасування рішення № 805130000/2012/000848/1 від 07.12.2012 р. та стягнення надмірно сплаченого мита в розмірі 15, 68 грн. і податку на додану вартість в розмірі 316, 78 грн. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.В. Воловик
З оригіналом згідно
Суддя С.В. Воловик
повний текст постанови складений 12.07.2013 р.