14 червня 2013 р.Справа № 2а-6117/2011/1503
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Наумчак Л.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді -Ступакової І.Г.,
судді -Алєксєєва В.О.,
судді -Милосердного М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області на постанову Балтського районного суду Одеської області від 30 грудня 2011 року за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як «дитині війни»,-
ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за статусом «Діти війни» за період з 2006 -2010 роки.
В обґрунтування позову зазначалося, що ОСОБА_4 являється пенсіонеркою та має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Балтського районного суду Одеської області від 30 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», останнім, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є пенсіонеркою та має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року позивачка має право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30 %.
Такі виплати позивачці у 2006, 2007 роках відповідачем не проводились, а в 2008-2010 роках було нараховано 10% від прожиткового мінімуму.
Правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції при винесенні рішення допустив порушення норм процесуального права, а саме.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріпленні в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 19 січня 2006 року №3367-VI внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, то вимоги позивачки що стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційним положення пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо зупинення на 2007 рік дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому пенсійний орган мав діяти відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд першої інстанції вірно визнав право позивачки на підвищення пенсії за період з 09 липня 2007 року по 18 червня 2007 року.
Подібні до 2007 року відносини склались і в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України 22 травня 2008 року.
Отже, позивачка відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Таким чином, суд першої інстанції при розгляді справи та винесені постанови скористувався рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року та не вірно врахував строки звернення до адміністративного суду, в зв'язку з чим не вірно вказав період за який відповідач зобов'язаний зробити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги.
Оскільки у 2009, 2010 роках зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносились та її дія не зупинялась, то нарахування та виплата у 2009 та 2010 роках «Дітям війни» підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачка звернулась до суду з позовом 14 листопада 2011 року.
Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачкою було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому Кодексом.
За таких підстав колегія суддів приходить до висновку, що права позивачки підлягають захисту з 14 травня 2011 року.
Тому вимоги позивачки за 2006 - 2009 роки не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає необхідним відповідно до п.2 ч.1 ст.201 КАС України, змінити постанову суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 183-2; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 201; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області задовольнити частково.
Постанову Балтського районного суду Одеської області від 30 грудня 2011 року змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області провести перерахунок доплати та виплатити пенсію ОСОБА_4 на 30% мінімальної пенсії за віком (розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування") відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період: з 14 травня 2011 року по 22 липня 2011 року, за вирахуванням вже виплачених сум за вказаний період.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.»
В іншій частині постанову Балтського районного суду Одеської області від 30 грудня 2011 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: