10.2.4
Іменем України
17 червня 2013 року Справа № 812/4455/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді: Агевича К.В.
при секретарі судового засідання Чуванову А.С.,
за участю:
представника позивача: Криворотової Н.В. (довіреність від 14.06.2013 № 10)
представника відповідача: Щербакова А.О. (довіреність від 02.01.2013 № 14)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Антрацит" до Управління Пенсійного фонду України у м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення №93 від 16.01.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, -
15 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення №93 від 16.01.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням № 93 від 16.01.2013 начальником УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області Салітою Г.В. на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на ВП «Автобаза» ДП «Антрацит» накладено штраф та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Не погодившись з даним рішенням начальника управління ПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, ДП «Антрацит» оскаржило його до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Рішенням від 18.02.2013 № 1037/09-10 про результати розгляду скарги Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області скаргу ДП «Антрацит» залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Не погодившись з рішенням Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області підприємством було направлено скаргу до Пенсійного фонду України. Рішенням від 22.03.2013 № 7219/09-10 Пенсійного фонду України залишено скаргу ДП «Антрацит» без розгляду з підстав того, що скарга підписана представником ДП «Антрацит», а не представником ВП «Автобаза», до якого застосовано штрафні санкції та нараховано пеню. Позивач зазначив, що рішення є остаточним, подальшому адміністративному оскарженню не підлягає але може бути оскаржене в судовому порядку.
ДП «Антрацит» вважає, що рішення управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 93 від 16.01.2013 винесено з порушенням норм діючого законодавства та є необґрунтованим з наступних підстав.
Штрафні санкції та пеня нараховані позивачу за несвоєчасну сплату єдиного внеску, термін сплати якого настав 28.11.2012.
09.01.2013 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Антрацит». Копія зазначеної ухвали направлена начальнику УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області. Зазначеною ухвалою господарського суду Луганської області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
На підставі чинного законодавства України протягом дії мораторію не повинна нараховуватися неустойка (штраф, пеня) та не можуть застосовуватися інші штрафні санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Позивач зазначив, що господарським судом Луганської області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ДП «Антрацит», тобто зупинено виконання боржником грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Обов'язок по сплаті у ДП «Антрацит» настав 28.11.2012, а отже на зобов'язання ДП «Антрацит» щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області поширюється дія мораторію.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 93 від 16.01.2013.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав суду заперечення проти адміністративного позову, в обґрунтування якого зазначив наступне.
У зв'язку з тим, що ДП «Антрацит» єдиний внесок щомісячно сплачується з порушенням строку встановленого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», він зараховується управлінням в рахунок погашення існуючої на момент його сплати недоїмки за єдиним внеском, пенею та фінансовими санкціями. Таким чином, як зазначив представник відповідача у підприємства виникає нова недоїмка за внесками. Не сплаченою залишилась частина боргу за єдиним внеском (недоїмка) за жовтень 2012 - 886,93 грн. та борг по фінансовим санкціям та пені в сумі 160,40 грн., які лягли до сплати в листопаді 2012, в сплату яких зараховано єдиний соціальний внесок (недоїмка) за листопад 2012 в сумі 886,93 грн., по фінансових санкціях та пені - 160,40 грн., який надійшов 11.12.2012 в сумі 200,00 грн., 27.12.2012 в сумі 923,58 грн., частина внеску (недоїмка) в сумі 76,25 грн., зарахована в рахунок нарахованого єдиного внеску за листопад 2012 року.
Представник відповідача зазначив, що адміністративний позов не містить заперечень проти зазначених в розрахунку до рішення дат та сум, яким перераховано єдиний соціальний внесок за жовтень 2012 року (строк сплати - 28.11.2012), оскаржується саме право управління на застосування фінансової санкції. Посилання позивача на норми Господарського кодексу України на думку представника відповідача є помилковими, оскільки в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування не є предметом регулювання зазначеного кодексу.
Таким чином, представник відповідача зазначив, що рішення № 93 від 16.01.2013 прийнято згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на підставі картки особового рахунку платника, що передбачено пп. 7.2.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289. До рішення доданий розрахунок, здійснений згідно з вимогами ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: єдиний внесок, що надійшов від підприємства, зараховано в рахунок погашення боргу в порядку календарної черговості його виникнення. Доводи, наведені в позовній заяві, не спростовують факту несвоєчасної сплати (перерахування) єдиного соціального внеску та підстав для застосування фінансової санкції.
На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та додані сторонами докази, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державне підприємство "Антрацит" є юридичною особою та має у своєму складі Відокремлений підрозділ "Автобаза" Державного підприємства "Антрацит" без права юридичної особи.
Державне підприємство "Антрацит" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області. Вказані факти сторонами у справі не оскаржуються.
Рішенням Управління пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 93 від 16.01.2013 до Державного підприємства "Антрацит" в особі відокремленого підрозділу "Автобаза" застосовано штрафні санкцій у сумі 23202,02 грн. та нарахована пеня - 6243,86 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період за період з 28.11.2012 по 27.12.2012. (а.с. 7).
Не погодившись із вищезазначеним рішенням позивач оскаржив його до Пенсійного фонду України.
Рішенням Пенсійного фонду України № 7219/09-10 від 22.03.2013 скарга Державного підприємства «Антрацит» на рішення Управління пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 93 від 16.01.2013 залишена без розгляду (а.с. 6).
Судом також встановлено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 у справі № 13-б/913/124/13-г за заявою ТОВ «Ставр» порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Антрацит» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 11).
Як вже зазначалось раніше рішенням № 93 від 16.01.2013 позивачу нараховано штраф у розмірі 23202,02 грн. та нараховано пеню у розмірі 6243,86 грн. за період з 28.11.2012 по 27.12.2012, термін сплати яких настав до дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто зобов'язань, на які поширюється дія мораторію.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI)
Згідно п.2 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Однією з обов'язків Платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
У відповідності до ч.8 ст.9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 4212-VI від 22 грудня 2011 року набрав чинності 19.01.2013.
До 19.01.2013 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (стаття 11) передбачав, що суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (далі - Закон № 2343) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно ст.1 Закону № 2343 грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Вказаною статтею також передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Статтею 115 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Як зазначалось раніше, оскаржуване рішення Управління пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 93 про застосування до Державного підприємства "Антрацит" в особі відокремленого підрозділу "Автобаза" штрафних санкцій у сумі 23202,02 грн. та нарахування пені - 6243,86 грн. за період з 28.11.2012 по 27.12.2012, прийнято 16 січня 2013 року, тоді як ухвала господарського суду Луганської області у справі № 13-б/913/124/13-г за заявою ТОВ «Ставр», якою порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Антрацит» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів прийнята судом 09 січня 2013 року.
Таким чином, починаючи з 09.01.2013 УПФУ м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області не мало права приймати рішення про нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, так як вказана заборгованість є конкурсною заборгованістю у розумінні Закону № 2343, чинного на час прийняття оскаржуваного рішення.
Аналогічна позиція про неможливість нарахування штрафу та пені на заборгованість, яка виникла до порушення провадження у справі про банкрутство, висловлена Верховним Судом України у постановах від 4 липня 2011 року, 7 травня, 11 червня та 1 жовтня 2012 року (справи №№ 21-144а11, 21-289а11, 21-179а12 та 21-298а12 відповідно).
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Державного підприємства "Антрацит" до Управління Пенсійного фонду України у м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення №93 від 16.01.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - задовольнити.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області №93 від 16.01.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 25 червня 2013 року.
Суддя К.В. Агевич