Головуючий у 1-й інстанції: Тарасенко М.П.
Суддя-доповідач:Хаюк С.М.
іменем України
"26" червня 2013 р. Справа № 2-а/0614/8557/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Хаюка С.М.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Охрімчук І.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі на постанову Малинського районного суду Житомирської області від "04" квітня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Малинського районного суду від 04.04.2013р. позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідачів. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі здійснити перерахунок та виплату позивачу за період з 04.02.2011р. по 22.07.2011р. з урахуванням проведених виплат: доплати до пенсії та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області здійснити перерахунок та виплату позивачу за період з 04.02.2011р. по 22.07.2011р. з урахуванням проведених виплат щомісячну грошову допомогу відповідно до ст. 37 України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Врешті вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову.
Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відноситься до категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю. Отримує доплату до пенсії та додаткову пенсію відповідно до ст.ст.39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ), але у розмірах, встановлених постановами КМУ.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII.
Статтею 39 Закону №796-ХІІ передбачено, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Згідно із ст. 51 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" та №530 від 28.05.2008р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі та у розмірах до прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплат застосуванню підлягають саме ст.ст.39,51 Закону №796-ХІІ, а не постанови КМУ від 26.07.1996 р. за №836 та №530 від 28.05.2008 р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області від "04" квітня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.М.Хаюк
судді: І.Ф.Бондарчук І.Г. Охрімчук
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області пл. Соборна, 12 А,м. Малин,Житомирська область,11601 Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області вул. Чорновола,38-Б,м. Малин,Житомирська область,11603