04 липня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/1379/13-а
09:57
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.;
за участю:
секретаря судового засідання - Кіщук О. І.;
представника позивача - Печерової А.О. (за довіреністю);
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства "Арго" про стягнення заборгованості,-
20 червня 2013 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов від Управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "Арго" про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1215,40 грн., та заборгованості по єдиному внеску в сумі 221522,33 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач (страхувальник), будучи платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, систематично порушує вимоги Закону України "Про пенсійне забезпечення". Не виконуючи свої зобов'язання в частині відшкодування витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій, призначених на підставі п.п. "а"та "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "Арго" спричиняє наростання заборгованості, гальмування накопичення коштів бюджету Пенсійного фонду, ускладнення фінансування виплати пенсій та допомог.
Сума боргу за травень 2013 року у розмірі 1215,40 грн. не була сплачена відповідачем добровільно, у зв'язку з чим порушені вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Крім того, за відповідачем рахується борг по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-квітень 2013 року в сумі 221 522,33 грн.
Оскільки зазначені вище заборгованості в добровільному порядку відповідачем не сплачені, позивач звернувся до суду з вимогою про їх стягнення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовільнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Так, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. А тому, враховуючи положення даної статті, суд на місці ухвалив, розглянути справу за відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "Арго" зареєстроване в якості юридичної особи за адресою: 60022, Чернівецька обл., Хотинський р-н., с.Шилівці (а.с.27-28).
Згідно з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п.п."б-з" ст. 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення" за травень 2013 року у відповідача, є наявна заборгованість, щодо працівників підприємства в розмірі 1215,40 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача працювали наймані працівники, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які мають всі необхідні підстави для призначення їм пільгової пенсії відповідно до п.п. "а"та "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.47-74).
Протягом травня 2013 року на адресу відповідача Управлінням Пенсійного фонду України в Хотинському районі направлялись розрахунки заборгованості на загальну суму фактичних витрат, на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.29-32).
Однак, відповідач вказану заборгованість у встановленому законом порядку не оскаржив, та не погасив самостійно у передбачені терміни. Таким чином вона визначається як сума страхових внесків, що своєчасно не сплачена страхувальником у визначені законодавством строки і вважається простроченою, що дає право органу Пенсійного фонду звернутися з позовом про стягнення даної недоїмки до суду.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).
Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. №64/8663 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Згідно із пунктом 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV.
Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
На час розгляду справи в суді сума недоїмки з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "а"та "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за травень 2013 року складає 1215,40 грн. Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми, або ж спростовували доводи позивача, суду не подано.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та взято на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в Хотинському районі з з 12 травня 1993 року (а.с.26).
Так, відповідач подав до Управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі, звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за січень-квітень 2013 року, згідно з якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, складає 221 522,33 грн. (а.с.9-20).
Крім того, внаслідок того, що відповідач впродовж тривалого часу не сплачував заборгованість, позивач на його адресу надіслав наступні вимоги про сплату боргу: вимогу №Ю-1 від 07 травня 2013 року (а.с.21).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
На підставі пункту 7 частини 1 статті 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464, який набрав чинності з 01.01.2011 року єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Порядок нарахування єдиного внеску визначається Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 р. № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за № 1014/18309.
Відповідно до пункту 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платники єдиного внеску зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Згідно з частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка у відповідності до абзацу 2 цієї частини є виконавчим документом і має бути оплачена платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги.
Враховуючи зазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є правомірними і підлягають до задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому суд не стягує судові витрати з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 71, 79, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд , -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства "Арго" на користь Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області заборгованість в розмірі 222 737 (двісті двадцять дві тисячі сімсот тридцять сім),73 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Постанова в повному обсязі складена 10 липня 2013 року.
Суддя О.Я.Бойко