Справа № 369/877/13- а
Провадження № 8-а/369/16/13
16.07.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Ковальчук Л.М.
при секретарі Рябець А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд постанови суду у зв»язку з нововиявленими обставинами,
У серпні 2012 року заявники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулись до суду із заявою про перегляд судового рішення у зв»язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до Комунального підприємства «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» про визнання незаконним і скасування технічного висновку на будинок АДРЕСА_1 позов задоволено і визнано незаконним та скасовано технічний висновок від 17 жовтня 1990 року і висновок КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» про перерозподіл частин у спільній власності на будинок АДРЕСА_1; визнано незаконною і скасовано державну реєстрацію свідоцтва по право особистої власності на 43/50 частин, записану в реєстрову книгу № 282 будинку АДРЕСА_1 на ім»я ОСОБА_7 від 08 січня 1992 року; зобов»язано КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області зареєструвати дублікат, що має силу оригіналу договору дарування половини будинку в с. Горенка, Києво-Святошинського району, Київської області на ім»я ОСОБА_7 від 08 січня 1992 року, зобов»язано КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» зареєструвати дублікат, що має силу оригіналу договору дарування половини будинку в с. Горенка, Києво-Святошинського району, Київської області, посвідченого державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву 01 березня 2005 року за реєстровим № 1092 і зобов»язано КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» в штампі самочинного будівництва технічного паспорту будинку АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 839) зазначити приміщення І, 1-1, 1-7, 1-8, 1-10, 1-11, 1-12, 1-13, ІІІ, 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, IV, 3-5, 3-6, 2-6, 2-5.
Одночасно в провадженні Києво-Святошинського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до них, відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 (правонаступника після смерті батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1), треті особи Горенська сільська рада, Головне управління юстиції у Київській області та КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» про визнання недійсними договорів дарування часток будинку АДРЕСА_1, а саме договору дарування 17/50 частин будинку АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_7 і нею, ОСОБА_1, та договору дарування 26/50 частин будинку АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_8; визнання за ОСОБА_5 права власності на ? частину даного будинку, а саме приміщення за № № 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6; визнання за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку площею 0,07 га за вказаною адресою; зобов»язання КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» внести в технічний паспорт даного будинковолодіння за вказаною адресою відповідний запис, як самочинно збудовані приміщення за № № 1-1, 1-7, 1-8, 1-10, 1-11, 1-12, 1-13, 2-5, 2-6, 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6.; та зобов»язання Горенську сільську раду визнати прохід на даній земельній ділянці до будинку ліворуч з АДРЕСА_1, як прохід загального користування між співвласниками і не чинити перешкод у користуванні.
Однак, як вбачається, позивачка у справі ОСОБА_5 за відсутності в неї оригіналу договору дарування від 23 квітня 1960 року (між померлим батьком і сином-відповідно ОСОБА_9 і ОСОБА_10.), якого ОСОБА_10 також ніколи не мав, та який взагалі не набув державної реєстрації (в Горенській сільській раді та КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» 01 березня 2005 року в Київському обласному державному нотаріальному архіві отримала Дублікат даного договору дарування від 23 квітня 1960 року за реєстровим № 1092, та за обставин відсутності державної реєстрації безпосередньо оригіналу цього договору дарування від 23 квітня 1960 року за реєстровим № 1092 остання так і не змогла зареєструвати отриманий «Дублікат» даного договору дарування, але ОСОБА_5 після цього звернулась в порядку адміністративного судочинства з адміністративним позовом до КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» , однією з позовних вимог якої була також вимога щодо зобов»язання КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» зареєструвати цей Дублікат даного договору дарування.
Проте, одночасно обставини щодо відсутності оригіналу договору дарування навіть у померлого ОСОБА_10 доводяться, що останній (померлий ОСОБА_10.) ще за життя 03 вересня 1997 року також отримував дублікат даного договору дарування, та який також не було зареєстровано в КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» з вказаних причин, тобто перерозподіл часток, тобто повної невідповідності ? частки за цим договором дарування (за спадкодавцем ОСОБА_10.), однак ОСОБА_5 щоб ще більше заплутати всі державні установи, в тому числі і судові установи різної юрисдикції, 01 березня 2005 року вже вдруге отримавши дублікат даного договору 23 квітня 1960 року, виданий і посвідчений Київським обласним державним нотаріальним архівом від 01 березня 2005 року за реєстровим № 10-92, за обманних обставин намагалась отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частину даного спірного будинку і земельну ділянку, однак постановою державного нотаріуса Першої Київської обласної державної нотаріальної контори від 14 червня 2006 року останній вже за вказаних обставин їй також було законно і обґрунтовано відмовлено у вчиненні зазначеної нотаріальної дії, тобто вдруге відмовлено щодо видачі правовстановлюючого документу на ? частку в спірному будинку.
Таким чином, ОСОБА_5, звертаючись із адміністративним позовом, навмисно приховала обставини розгляду аналогічних спірних правовідносин з того самого предмету спору і між тими самими сторонами-учасниками, та без їхньої участі у даній адміністративній справі, і вказаною постановою суду фактично вирішені такі суттєві питання щодо їхніх майнових і житлових прав, обов»язків та законних інтересів, відносно належних їм на праві спільної часткової власності часток у будинку АДРЕСА_1.
В послідуючому заявники ОСОБА_1, ОСОБА_3 в жовтні 2012 року доповнили свою заяву про перегляд постанови Києво-Святошинського районного суду від 30 березня 2012 року у зв»язку з нововиявленими обставинами, в якій зазначали, що позивачка ОСОБА_5 ще у 2005 році знала, що у погосподарських книгах Горенської сільської ради за померлим спадкодавцем ОСОБА_10 з 1964 року рахувалась 1/3 частка жилого будинку в АДРЕСА_1, а не ? частка даного будинку, яка видавалась Горенською сільською радою ОСОБА_5 за № 200/7 від 01 квітня 2005 року, тобто вже після смерті спадкодавця ОСОБА_10, яка знаходиться в матеріалах цивільної справи, що в даний час також переглядається.
Всі зазначені обставини безпосередньо доводять нікчемність, невідповідність і взагалі необгрунтованість позовних вимог останньої у даній адміністративній справі, нововиявленими обставинами щодо перегляду зазначеного судового рішення є навмисне приховування позивачкою ОСОБА_5 всіх вказаних обставин, наявності спору з того самого предмету спору в порядку цивільного судочинства, підробки доказів останньою-актів обстеження землевпорядною службою меж земельної ділянки з рештою співвласників цього ж будинковолодіння, щоб без їхньої участі вирішити судовий спір на свою користь, тобто за обставин суттєвого порушення їхніх особистих майнових прав, законних інтересів, свобод і обов»язків, та всі наведені істотні у справі обставини і є нововиявленими, оскільки про їх існування не тільки не було відомо суду при вирішенні адміністративного спору, а вони взагалі були позбавлені права участі у даній адміністративній справі. Вказаною постановою суду від 30 березня 2012 року фактично без їхньої участі були незаконно вирішені такі суттєві питання щодо їхніх майнових і житлових прав, обов»язків та законних інтересів відносно належних їм на праві спільної часткової власності часток будинковолодіння АДРЕСА_1
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просили скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» про визнання незаконним та скасування технічного висновку.
У судовому засіданні заявники ОСОБА_1 і представник заявників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заяву підтримали і просили її задовольнити.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_11 і представник позивача заяву не визнали і заперечували проти її задоволення.
У судове засідання представник відповідача Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» не з»явився, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, суду надана заява про розгляд заяви у відсутності представника КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області».
Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді заяви, з'ясувавши дійсні обставини та давши оцінку наявним доказам, дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, в задоволенні заяви ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.
Згідно вимог ч. 1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв»язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необгрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Згідно вимог ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов»язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Відповідно до вимог ст. 247 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. При цьому заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 цього Кодексу, може бути подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до адміністративного суду після закінчення цього строку, адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причин пропуску цього строку.
Встановлено, що постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» про визнання незаконним та скасування технічного висновку адміністративний позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано незаконним і скасовано технічний висновок від 17 жовтня 1990 року та висновок Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» про перерозподіл частин у спільній власності на домоволодіння будинку АДРЕСА_1. Визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію свідоцтва про право особистої власності на 43/50, записану в реєстрову книгу № 282 будинку АДРЕСА_1 на ім»я ОСОБА_7 від 08 січня 1992 року. Зобов»язано Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» зареєструвати дублікат, що має силу оригіналу договору дарування половини будинку в с. Горенка, Києво-Святошинського району, Київської області, посвідченого державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву 01 березня 2005 року за реєстровим № 1092; Зобов»язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» в штампі самочинного будівництва технічного паспорту будинку АДРЕСА_1 (інвентарна справ № 839) зазначити приміщення: І 1-1, 1-7, 1-8, 1-10, 1-11, 1-12, 1-13, ІІІ 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, IV 3-5, 3-6, 2-6, 2-5.
Суд вважає, що правом звернутися із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами наділені тільки особи, які мають юридичний інтерес у перегляді та скасуванні постанови адміністративного суду, який зумовлюється тим, що винесеним у справі актом судочинства порушуються права даної особи внаслідок невідомості обставин. ОСОБА_1 наділена правом звернення до суду із вказаною заявою про перегляд, як така, що не брала участі у справі, але щодо якої нововиявлені обставини виявляють зачіпання прийнятою постановою суду її прав і охоронюваних законом інтересів. Так, заявник ОСОБА_1 зазначає про обставини, що невідомі на час розгляду адміністративної справи, що позивач ОСОБА_5 ще у 2005 році знала, що у погосподарських книгах Горенської сільської ради за померлим спадкодавцем ОСОБА_10 з 1964 року рахувалась 1/3 частка жилого будинку в АДРЕСА_1, а не ? частка даного будинку, яка видавалась Горенською сільською радою ОСОБА_5 за № 200/7 від 01 квітня 2005 року, тобто вже після смерті спадкодавця ОСОБА_10.
Заявник ОСОБА_1 також посилається на ті обставини, як на істотні для справи обставини на час її розгляду, що ОСОБА_10 ще за життя 03 вересня 1997 року також отримував дублікат даного договору дарування, та який також не було зареєстровано в КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» з вказаних причин, тобто перерозподіл часток, тобто повної невідповідності ? частки за цим договором дарування (за спадкодавцем ОСОБА_10.).
Також заявник ОСОБА_1 вказує на ті обставини, що ОСОБА_5 за відсутності в неї оригіналу договору дарування від 23 квітня 1960 року (між померлим батьком і сином-відповідно ОСОБА_9 і ОСОБА_10.), якого ОСОБА_10 також ніколи не мав, та який взагалі не набув державної реєстрації (в Горенській сільській раді та КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області), але ОСОБА_5 01 березня 2005 року в Київському обласному державному нотаріальному архіві отримала Дублікат даного договору дарування від 23 квітня 1960 року за реєстровим № 1092, та за обставин відсутності державної реєстрації безпосередньо оригіналу цього договору дарування від 23 квітня 1960 року за реєстровим № 1092 остання так і не змогла зареєструвати отриманий Дублікат даного договору дарування.
Всі наведені істотні у справі обставини заявник ОСОБА_1 вважає нововиявленими, оскільки про їх існування не тільки не було відомо суду при вирішенні адміністративного спору, і вони, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 взагалі були позбавлені права участі у даній адміністративній справі.
Суд вважає, що постанова суду від 30 березня 2012 року підлягає перегляду, оскільки нововиявлені обставини виявляють невстановлення всіх обставин (фактів) у справі і недоброякісність доказового матеріалу, покладеного в обґрунтування висновків суду про обставини справи та права і обов»язки сторін.
Вказаною постановою суду від 30 березня 2012 року фактично без участі ОСОБА_1, яка дізнавшись про дані обставини і постанову суду, звернулась із вказаною заявою про її перегляд в порядку вимог ст. 247 Кодексу адміністративного судочинства України, були незаконно вирішені такі суттєві питання щодо її майнових і житлових прав, обов»язків та законних інтересів відносно належної їй на праві спільної часткової власності частки будинковолодіння АДРЕСА_1
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказані обставини, на які посилається у своїй заяві заявник ОСОБА_1, виявляють невідповідність винесеної постанови об»єктивній істині, що обумовлює її необґрунтованість, а тому постанова суду від 30 березня 2012 року підлягає перегляду за нововиявленими обставинами і скасуванню, оскільки у справі, вирішеній судом, слід з»ясувати нові обставини, які існували в об»єктивній дійсності на момент вирішення судом спірного правовідношення.
Щодо поданої ОСОБА_3 заяви, в якій він також просив скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду від 30 березня 2012 року з наведених вище підстав, то суд відмовляє у задоволенні його заяви, оскільки заявником ОСОБА_2 і його представником не доведено, яким чином прийнята постанова суду зачіпає його права і охоронювані законом інтереси, і не надано належних доказів в обґрунтування заявлених вимог у поданій заяві про перегляд постанови суду.
Згідно вимог ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно вимог ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб»єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов»язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов»язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об»єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об»єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб»єкта владних повноважень.
Слід зазначити, що абзац другий частини другої статті 162 КАС України дає право адміністративному суду прийняти й будь-яку іншу постанову, не передбачену в ст. 162 КАС України, з метою дотримання та захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб»єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб»єктів владних повноважень.
Суд, з»ясувавши дійсні обставини, перевіривши матеріали справи, вважає, що провадження у адміністративній справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За правилами ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_5 звернулась із адміністративним позовом до КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», в якому з посиланням на вимоги ст. ст. 6, 104-106 КАС України просила визнати незаконним та скасувати технічний висновок від 17 жовтня 1990 року та висновок Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» про перерозподіл частин у спільній власності на домоволодіння будинку АДРЕСА_1, визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію свідоцтва про право особистої власності на 43/50, записну в реєстрову книгу № 282 будинку АДРЕСА_1 на ім»я ОСОБА_7 від 08 січня 1992 року, зобов»язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» зареєструвати дублікат, що має силу оригіналу договору дарування половини будинку в с. Горенка, Києво-Святошинського району, Київської області, посвідченого державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву 01 березня 2005 року за реєстровим № 1092; зобов»язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» в штампі самочинного будівництва технічного паспорту будинку АДРЕСА_1 (інвентарна справ № 839) зазначити приміщення: І 1-1, 1-7, 1-8, 1-10, 1-11, 1-12, 1-13, ІІІ 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, IV 3-5, 3-6, 2-6, 2-5.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції-переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб»єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно вимог п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб»єкт владних повноважень-орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб»єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» є самостійним суб»єктом господарювання, створеним компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб»єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України і дане комунальне підприємство діє на основі комунальної власності на території громади.
Слід зазначити, що необхідною і єдиною ознакою суб»єкта владних повноважень є здійснення цим суб»єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб»єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Матеріали адміністративної справи не містять доказів того, що відповідач Комунальне підприємство» Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» здійснює чи здійснював по відношенню до позивача ОСОБА_5 владні управлінські функції.
З доданого до матеріалів справи відповідачем копії Статуту Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», затвердженого рішенням ІІІ сесії Києво-Святошинської районної ради Київської області VI скликання від 24 грудня 2010 року № 29-03- VI, вбачається, що згідно вимог п. 1.1. Статуту Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» створено згідно з рішенням VIII сесії V скликання Києво-Святошинської районної ради від 24 квітня 2007 року. № 114-08-V, Підприємство засноване на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад Києво-Святошинського району Київської області, що є районною комунальною власністю і закріплюється за підприємством на праві господарського відання, підпорядковане Києво-Святошинській районній раді Київської області.
Відповідно до вимог п. п. 1.3., 1.4. Статуту підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади Києво-Святошинського району Київської області і є комунальним підприємством, яке безпосередньо підпорядковується виконавчому органу Засновника-Києво-Святошинської районної ради Київської області. Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, гербову печатку зі своєю назвою, штампи, бланки та інші реквізити.
Враховуючи викладене, суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, є цивільно-правовими, і не підлягають розгляду адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз»яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, провадження у справі підлягає закриттю на підставі вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, і відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України слід роз»яснити позивачу ОСОБА_5, що вирішення даного предмету спору відноситься до суду загальної юрисдикції за правилами цивільного процесуального законодавства.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 157, 158, 162, 245-253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» про визнання незаконним та скасування технічного висновку у зв»язку з нововиявленими обставинами.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року у зв»язку з нововиявленими обставинами відмовити.
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» про визнання незаконним та скасування технічного висновку-закрити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.
Суддя Ковальчук Л.М.