Справа № 333/1680/13-к
Пр. №1-кп/333/207/13
Іменем України
19 березня 2013 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Піх Ю.Р.
при секретарі: Бабенко Г.В.
за участю прокурора: Скляренко Л.М.
за участю обвинуваченого: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 1-кп/333/207/13 за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою: Запорізька область, Запорізький район, вул. Тракторна, буд.30, раніше судимого:
1) 13.07.2007р. Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки;
2) 10.08.2010р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у вигляді 850 грн.;
3) 27.02.2013р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 309 КК України,-
26.09.2012 року приблизно о 09.10 годин, ОСОБА_1 маючи намір на незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів, без мети збуту,знаходився неподалік зупинки громадського транспорту «Гортоп» по вул. 8 Березня в м. Запоріжжя, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, без мети збуту, придбав одноразовий медичний шприц ємкістю 5 мл. з опієм ацетильованим, об'ємом 1.0 мл. за грошові кошти у розмірі 50 гривень. Вказаний медичний шприц з особливо небезпечним наркотичним засобом ОСОБА_1 незаконно, без мети збуту, зберігаючи безпосередньо при собі, у правому поверхневому кармані бриджів чорного кольору, на невстановленому маршрутному таксі перевіз до зупинки громадського транспорту «За вимогою» по вул. Парамонова в м. Запоріжжя, після чого пішки, з метою особистого вживання направився до гаражів, які знаходяться неподалік вищевказаної вулиці. Проходячи повз будинку №1 по вул. Планерної в м. Запоріжжя близько 09.50 годин ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції, які в ході проведення поверхневого огляду в присутності понятих, виявили і в подальшому вилучили у нього з правого поверхневого карману надітих на ньому бриджів чорного кольору, вищезазначений медичний шприц ємкістю 5 мл., з опієм ацетильованим.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_1
Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, в обсязі підозри. За вказаною угодою сторони погодили покарання за вчинене кримінальне правопорушення у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробувальним строком на 2 роки. Відповідного до вимог п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки.
Суд вважає необхідним угоду про визнання винуватості затвердити виходячи з наступного.
Згідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.
Частиною четвертою ст. 469 цього Кодексу угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості
Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його він обвинувачується а він, обвинувачений, має права, визначені пунктом першим ч. 4 ст. 474 КПК України та розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ст. 473 КПК України зокрема, про характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та що він цілком розуміє свої права, передбачені ч. 5 ст. 474 цього Кодексу.
Вислухавши сторони кримінального провадження, зокрема обвинуваченого ОСОБА_1, який пояснив, що укладення угоди з його сторони є добровільним, оцінюючи викладені обставини провадження у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що умови даної угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК України та Кримінального кодексу України суд приходить до висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Обвинуваченому ОСОБА_1 роз'яснено і йому зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст. 476 КПК України.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.100, 368, 373, 374, 469, 472-475 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Затвердити угоду про визнання винуватості від 27.02.2013 року між прокурором прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя ОСОБА_2, якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12012089990000767 та обвинуваченим ОСОБА_1
На підставі угоди про визнання винуватості - ОСОБА_1 призначити узгоджене сторонами покарання за ст. 309 ч. 2 КК України у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України з урахування покарання призначене за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.02.2013р. за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.
Відповідного до вимог п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну сили залишити - особисте зобов'язання.
Речові докази:
- одноразовий медичний шприц 5 мл. з опієм ацетильованим вагою 0,0401 гр., який знаходиться на зберіганні в камері схову Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:
- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.
Суддя Ю.Р. Піх