Справа № 127/9730/13-ц
Провадження 2/127/3572/13
12 липня 2013 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Короля О.П.,
при секретарі: Наконечній А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позов мотивований тим, що позивач - уроджена ОСОБА_3, народилась 04.03.1962 року в м. Вінниці, про що 23.03.1962 року в Вінницькому міському бюро ЗАГС був вчинений актовий запис про народження №480.
11.03.1980 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 і прийняла його прізвище.
Згідно документів про народження її батьком є являється ОСОБА_5.
Батько згодом одружився вдруге і в цьому шлюбі у нього народилась ще одна донька - ОСОБА_2 (уроджена ОСОБА_5) ОСОБА_6, яка відповідно є сестрою позивача і відповідачем.
Відповідно до свідоцтва №989 про право приватної власності на будівлю від 16.06.1999 року, виданого Вінницьким міськвиконкомом на підставі рішення № 603 від 27.05.1999 року взамін свідоцтва про право на спадщину від 13.01.1976 року за №4-45, ОСОБА_5 на праві приватної власності належало 23/50 частки домоволодіння, що знаходиться в м. Вінниці, по Немирівському шосе за №21. В цій частині домоволодіння він проживав разом зі своєю другою дружиною ОСОБА_7. Також в будинку була зареєстрована їх дочка - відповідач ОСОБА_2 Позивач зі своєю сім'єю проживала окремо, але коли батько захворів, переїхала жити до них і доглядала батька до кінця його життя, але залишалась зареєстрованою за старою адресою.
04 квітня 2003 року батько ОСОБА_5 помер в м. Вінниці, про що у відділі РАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 04.04.2003 року був вчинений актовий запис про смерть №1085.
Після смерті батька відкрилась спадщина на належне йому майно. Спадкоємцями першої черги є позивач, його друга дружина і їх дочка -відповідач ОСОБА_2 Дружина батька ОСОБА_7 померла біля 2-х років тому, але за життя своє право на спадщину не оформила.
Позивач бажає прийняти спадщину, заяви про відмову від спадщини в нотаріальну контору не подавала. Однак, у передбачений законодавством 6-місячний термін вона не подала заяву про прийняття спадщини з наступних причин.
Позивач підтримувала родинні відносини з батьком до кінця його життя, останні кілька місяців його життя жила з ним разом і доглядала його, а потім взяла участь в похованні батька і продовжувала спілкування з його вдовою та зведеною сестрою - відповідачем в справі. Однак, невдовзі після поховання батька сестра ОСОБА_2 повідомила, що батько залишив заповіт, яким заповів їй все своє майно, і пообіцяла, що вона після оформлення спадщини продасть будинок і сплатить позивачу частину його вартості. ОСОБА_1 повірила сестрі і крім того, будучи юридично не обізнаною, вважала, що фактично прийняла спадщину після смерті батька шляхом вступу в оперативне управління спадковим майном. Однак, нещодавно випадково дізналась, що сестра дезінформувала її, що насправді заповіту батько не залишав, а сестра не оформила і не має наміру оформляти своє право на спадщину за законом. Дізнавшись про це позивач відразу звернулась в нотаріальну контору для оформлення спадщини, але пропустила 6-ти місячний термін для подання заяви про прийняття спадщини.
В судовому засіданні позивач і її представник позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач і її представник позов не визнали. Згідно їх пояснень позов недоведений. Юридична необізнаність позивача згідно узагальнення в справах про спадкування, складеного в березні 2013 р. Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ не є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. ОСОБА_1 в будинку ОСОБА_5 не мешкала, не була зареєстрована і за батьком не доглядала.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в позові з наступних підстав.
Згідно із ст.ст. 11,58,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може грунтуватись на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Належного документального підтвердження проживання з батьком до його смерті ОСОБА_1 не надала. Місце її проживання в будинку не було зареєстровано. Як спадкоємець першої черги вона мала можливість звернутись в нотаріальну контору, щоб перевірити наявність заповіту на користь ОСОБА_2 Проте з квітня 2003 р. до березня 2012 р. цього не зробила. ОСОБА_1 весь цей час мешкала в своїй квартирі по вул. К.Маркса, і мала можливість звернутись до фахівців-юристів, аби цікавилась спадковим майном, яке залишилось після смерті батька. А згідно практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ юридична необізнаність не є поважною причиною для продовження строку для прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви для прийняття спадщини. ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини з особистої недбалості і незацікавленості спадковим майном після смерті батька.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 1222, 1223, 1258, 1261, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України,
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя: