ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-37/16335-2012 16.07.13
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад
"Міжрегіональна академія управління персоналом"
до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", яке змінило
найменування на Публічне акціонерне товариство «Омега Банк»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»
про визнання іпотечного договору від 17.12.07 р., посвідченого приватним
нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В.,
зареєстрованого в реєстрі за № 12150, недійсним
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Гавриловська І.О. Суддя Літвінова М.Є.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники сторін:
Від позивача: Зозуля О.Б.
Від відповідача: Мединський М.М.
Від третьої особи: Шумейко П.М.
Позивач (надалі за текстом - МАУП) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" про визнання іпотечного договору від 17.12.07 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 12150, недійсним.
Ухвалою суду від 23.11.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/16335-2012 та призначено її розгляд на 12.12.12 року, зобов'язано сторін надати певні документи.
Представник позивача у судовому засіданні 12.12.12 р. повідомив суду, що ним 12.12.12 р. о 10:10 год. до канцелярії суду було подано клопотання про накладення арешту на майно, яке є предметом застави за іпотечним договором від 17.12.07 р.
Суд повідомив, що дане клопотання на час судового засідання відсутнє у матеріалах справи.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.12.12 р. заявив письмове клопотання про відкладення розгляду справи до вирішення питання про прийняття до апеляційного провадження апеляційної скарги ПАТ "Сведбанк" у справі № 47/458 (на рішення господарського суду м. Києва від 26.01.12 р.).
Представник позивача заперечень не навів проти задоволення даного клопотання.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд його задовольнив з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та оголосив перерву у судовому засіданні до 21.12.12 р.
Через відділ діловодства суду 13.12.12 р. від відповідача надійшли заперечення проти клопотання позивача про забезпечення позову та 20.12.12 р. від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності у справі № 5011-37/16335-2012, які були залучені до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що справа № 5011-37/16335-2012 відноситься до категорії складних, у зв'язку з чим підлягає колегіальному розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.12 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-37/16335-2012.
21.12.12 р. суддя Гавриловська І.О. звернулась до Виконуючого обов'язки Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи № 5011-37/16335-2012.
Розпорядженням Виконуючого обов'язки Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 21.12.12 року, приймаючи до уваги вказані заяву та ухвалу, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 ГПК України призначено колегіальний розгляд справи № 5011-37/16128-2012 у складі колегії суддів: Гавриловська І.О. (головуючий суддя), судді Картавцева Ю.В. та Жагорнікова Т.О.
Ухвалою суду від 21.12.12 р. колегією суддів прийнято дану справу до свого провадження та призначено її розгляд на 06.02.13 р.
Представник відповідача у судовому засіданні 06.02.13 р. заявив письмове клопотання про відкладення розгляду справи до вирішення питання розгляду апеляційної скарги ПАТ "Сведбанк" у справі № 47/458 (на рішення господарського суду м. Києва від 26.01.12 р.).
Представник позивача заперечень проти задоволення даного клопотання не навів.
Представники сторін в судовому засіданні 06.02.13 р. заявили письмове клопотання про подовження строку розгляду спору.
Ухвалою суду від 06.02.13 р. продовжено строк розгляду спору до на п'ятнадцять днів до 08.03.13 р.
Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, його задовольнив з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
У судовому засіданні 06.02.13 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 04.03.13 р. о 10:00 год.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.03.13 р. заявив письмове клопотання про зупинення провадження у справі № 5011-37/16335-2012 до закінчення розгляду справи № 47/458 за апеляційною скаргою ПАТ "Сведбанк" на рішення господарського суду м. Києва від 26.01.12 р.
Представник позивача в судове засідання 04.03.13 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду від 21.12.12 р. не виконав.
Ухвалою суду від 04.03.13 р. відкладено розгляд даної справи до 07.03.13 р., у зв'язку з нез'явленням представника позивача у призначене судове засідання, та для вирішення клопотання про зупинення провадження у справі.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В..В. від 07.03.13 р., у зв'язку з тим, що суддя Картавцева Ю.В. знаходиться у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків призначено новий склад суду у справі № 5011-37/16335-2012 у складі колегії суддів: Гавриловська І.О. (головуючий суддя), судді Літвінова М.Є. та Жагорнікова Т.О.
Ухвалою суду від 07.03.13 р. колегією суддів у складі: Гавриловська І.О. (головуючий суддя), судді Літвінова М.Є. та Жагорнікова Т.О. прийнято дану справу до свого провадження.
Через службу діловодства господарського суду 04.03.13 р. від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 5011-37/16335-2012 до вирішення по суті пов'язаної справи № 47/458, провадження по якій проводиться у Київському апеляційному господарському суді і призначено до розгляду на 14.03.13 р., яке залучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 07.03.13 р. представники сторін підтримали клопотання про зупинення провадження у справі, просили його задовольнити.
Враховуючи викладені вище обставини, суд ухвалою від 07.03.13 р. зупинив провадження у справі № 5011-37/16335-2012 до вирішення Київським апеляційним господарським судом іншої пов'язаної з нею справи № 47/458; зобов'язано сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.
29.05.13 р. Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" звернулося до господарського суду із заявою про поновлення провадження у справі № 5011-37/16335-2012, якою повідомив суд, що згідно з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.13 р. у справі № 47/458 припинено апеляційне провадження у справі № 47/458 за позовом Ярошенко Сергія Федоровича - акціонера ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія Управління Персоналом" до ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія Управління Персоналом" про визнання недійсним рішення наглядової ради; матеріали справи № 47/458 - повернуто до господарського суду м. Києва.
Враховуючи наведене, оскільки підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, то суд ухвалою від 10.06.201 р. поновив провадження у даній справі та призначив її до розгляду у судовому засіданні на 10.07.2013 р. за участю представників сторін.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 10.07.13 р., у зв'язку з тим, що суддя Жагорнікова Т.О. знаходиться у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків призначено новий склад суду у справі № 5011-37/16335-2012 у складі колегії суддів: Гавриловська І.О. (головуючий суддя), судді Літвінова М.Є. та Картавцева Ю.В.
Ухвалою від 10.07.2013 р. суд у новому складі прийняв справу до свого провадження.
У судовому засіданні 10.07.2013 р. представник відповідача заявив клопотання про заміну найменування - з Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на Публічне акціонерне товариство «Омега Банк», у підтвердження чого надав відповідні статутні документи.
Розглянувши подане клопотання, господарський суд його задовольнив, у зв'язку з чим зазначив нове найменування відповідача.
Також представник відповідача заявив клопотання про заміну відповідача правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», посилаючись на те, що за договором купівлі-продажу від 25.06.2013 р. останнє придбало у відповідача право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором, у забезпечення зобов'язань за яким був укладений оспорюваний іпотечний договір.
Розглянувши клопотання відповідача про заміну відповідача правонаступником, господарський суд його відхилив, оскільки з наданих суду документів та пояснень представника відповідача випливає, що у передбаченому законом порядку не змінювалась сторона у іпотечному договорі від 17.12.07 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 12150. Тому до ПАТ «Дельта Банк» не може висуватися позовна вимога про визнання недійсним іпотечного договору, у якому даний банк не є стороною.
Натомість, господарський суд визнав, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки ПАТ «Дельта Банк», яке придбало права вимоги за кредитними договорами у відповідача за договором купівлі-продажу прав вимоги № 3 від 25.06.2013 р.
У відповідності до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Враховуючи наведене, господарський суд визнав за необхідне за власною ініціативою залучити його до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», у зв'язку з чим розгляд справи відклав до 16.07.2013 р.
У судовому засіданні 16.07.2013 р. представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що банку не було відомо про обмеження повноважень керівника позивача на час укладення оспорюваного договору.
Представник третьої особи надав письмові пояснення по суті спору, пояснив, що підтримує відповідача.
У судовому засіданні 16.07.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд міста Києва, -
Між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», який виступав правонаступником акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» (надалі за текстом - іпотекодержатель) та Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) (надалі за текстом - іпотекодавець) був укладений іпотечний договір від 17.12.2007 р. (надалі за текстом - іпотечний договір).
Відповідно до ч.І ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 575 Цивільного кодексу України іпотеку визначено як одним із видів застави.
У відповідності до пункту 1. зазначеного іпотечного договору, сторони погодили, що згідно з кредитним договором № 168-К/30 від 18.06.2004 р. та додатковою угодою до нього № 10 від 06.12.2006 р., укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, іпотекодержатель надав іпотекодавцю кредит у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі 12 000 000, 00 грн. Відповідно до умов згаданого кредитного договору, іпотекодавець зобов'язався в строк по 30.08.2014 р. включно, повністю погасити позичкову заборгованість перед іпотекодержателем; сплачувати проценти за користування кредитом, сплатити пеню і штраф у випадках, передбачених кредитним договором.
Крім того, у відповідності до пункту 1. зазначеного іпотечного договору, сторони погодили, що згідно з кредитним договором № 758 К-Н від 17.12.2007 р., укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, іпотекодержатель зобов'язаний надати іпотекодавцю кредит у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі 10 000 000, 00 грн. Відповідно до умов згаданого кредитного договору, іпотекодавець зобов'язався в строк по 18.12.2014 р. включно, повністю погасити позичкову заборгованість перед іпотекодержателем; сплачувати проценти за користування кредитом, сплатити пеню і штраф у випадках, передбачених кредитним договором.
На забезпечення виконання зазначених основних зобов'язань іпотекодавця за кредитними договорами, іпотекодавець відповідно до умов іпотечного договору передав в іпотеку іптекодержателю належне йому на праві власності майно: нежилий будинок-учбовий корпус, літ «ХХ» (цифра), загальною площею 2 638,00 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Червонозоряний, будинок 119, загальною балансовою вартістю 6 882 469, 47 грн., а також земельну ділянку загальною площею 0,1862 га, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Червонозоряний, 119, за цільовим призначенням - будівництво та обслуговування навчального корпусу, грошова оцінка якої складає 6 885 995, 72 грн. без ПДВ.
Даний нотаріально посвідчений іпотечний договір від імені позивача був підписаний фінансовим директором Котляровим Валерієм Олександровичем, який діяв на підстав довіреності, посвідченої 14.06.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.А.
Позивач вважає, що при укладенні іпотечного договору від 17.12.2007 р. фінансовий директор Котлярів В.О. та Наглядова рада МАУП діяли з перевищенням своїх повноважень, визначених Статутом та законодавством, передача майна в іпотеку була здійснена без відповідного рішення Загальних зборів акціонерів, що свідчить про невідповідність іпотечного договору вимогам законодавства, дії органів управління позивача по укладенню оспорюваного правочину не відповідали волі позивача, яка мала бути виражена лише у формі прийнятого Загальними зборами акціонерів МАУП рішення.
У зв'язку з цим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про визнання недійсним іпотечного договору від 17.12.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. під реєстровим номером 12150, укладеного між позивачем та відповідачем.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
В силу ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.1978 р. № 3, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. При цьому суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Даний нотаріально посвідчений іпотечний договір від імені позивача був підписаний фінансовим директором Котляровим Валерієм Олександровичем, який діяв на підстав довіреності, посвідченої 14.06.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.А.
При цьому господарським судом встановлено, що укладенню оспорюваного іпотечного договору передували наступні обставини.
Відповідно до протоколу Загальних зборів акціонерів Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) № 4 від 01.03.2006, по питанню порядку денного про виключне повноваження Загальних зборів акціонерів Міжрегіональної академії управління персоналом на погодження рішень та договорів, що можуть призвести до відчуження майна товариства та залежних товариств, в тому числі іпотеку, заставу, поруку, тощо, присутніми акціонерами, які володіють 84,5% статутного капіталу, одноголосно прийнято рішення про заборону здійснення відчуження нерухомого та іншого майна товариства та залежних товариств і підприємств будь-якому органу МАУП, в т.ч. Наглядовій раді МАУП, або будь-якій іншій особі, в тому числі і тій, що діє на підставі довіреності, в тому числі іпотечні, застави, поруки, тощо. Погодження всіх рішень та договорів, що можуть призвести до відчуження майна МАУП, та пов'язаних товариств і підприємств має надаватися акціонерами МАУП виключно лише за рішенням Загальних зборів акціонерів МАУП.
Відповідно до протоколу Загальних зборів акціонерів Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) № 51 від 10.10.2007, по питанню порядку денного про виключне повноваження Загальних зборів акціонерів Міжрегіональної академії управління персоналом на погодження рішень та договорів, що можуть призвести до відчуження майна товариства та залежних товариств, в тому числі іпотеку, заставу, поруку, тощо, присутніми акціонерами було прийнято рішення про те, що крім Загальних зборів акціонерів, заборонено будь-якому органу МАУП, в т.ч. Наглядовій раді МАУП, ректору, зборам трудового колективу тощо або будь-якій посадові особі МАУП або будь-якій іншій особі, в тому числі і тій, що діє на підставі довіреності, погоджувати рішення на укладення чи укладати господарський або інші договори від імені МАУП або ТОВ "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія"на суму, що перевищує 1 000 000,00 грн. або рішення та договори, що можуть призвести до відчуження майна МАУП, ТОВ "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія", в тому числі іпотечні, застави, поруки, тощо. Погодження всіх рішень та договорів, що можуть призвести до відчуження майна МАУП, ТОВ "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія", в тому числі іпотечні, застави, поруки тощо має надаватися акціонерами МАУП виключно лише за рішенням Загальних зборів акціонерів МАУП з посиланням на вчинення такого рішення та/або номер такого договору, його ціну (вартість) та сторони.
Згідно з протоколом засідання Наглядової ради МАУП (у формі акціонерного товариства закритого типу) №136 від 14.11.2007, по питанню першому порядку денного "Про отримання кредиту", присутніми членами Наглядової ради, що володіють 100% голосів від загальної кількості голосів Наглядової ради, було прийнято рішення про звернення до АКБ "ТАС -Комерцбанк" про надання МАУП кредиту в сумі 10 000 000,00 грн. під 16% річних, терміном до 2014 року для придбання нерухомості та корпоративних прав, а також уповноваження на підписання кредитного договору на суму 10 000 000,00 грн. з АКБ "ТАС-Комерцбанк" фінансового директора Котлярова В.О.
Згідно з протоколом засідання Наглядової ради МАУП (у формі акціонерного товариства закритого типу) № 14.11.2007, по питанню другому порядку денного "Про передачу майна в іпотеку", присутніми членами Наглядової ради, що володіють 100% голосів від загальної кількості голосів Наглядової ради, було прийнято рішення про передачу в заставу АКБ "ТАС-Комерцбанк" нежилі приміщення учбового корпусу, що розташовані за адресою: м.Київ, пр-т Червонозоряний, 119. літ. ХХ, балансовою вартістю 6 882 469,47 грн., а також уповноважено на підписання договору іпотеки фінансового директора Котлярова В.О.
Статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній станом на момент прийняття оспорюваного рішення), встановлено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, що зокрема встановлено і п. 7.2. Статуту МАУП.
Згідно п.п. 22 п. 7.58 Статуту МАУП, до виключної компетенції наглядової ради віднесено прийняття рішення щодо надання згоди на укладання будь-якого правочину з будь-якою особою, безпосередньо або опосередковано, при перевищенні лімітного значення суми правочину, встановленого відповідним рішенням наглядової ради, а також розглядає питання щодо надання згоди на укладення будь-якого правочину з будь-якою особою, строк чинності якого перевищує 1 рік; розглядає питання щодо надання попередньої згоди на здійснення правочинів з приводу оренди основних засобів, кредиту, позики, гарантії, поруки, застави, купівлі -продажу об'єктів нерухомості та транспортних засобів.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що 14.07.2007 на засіданні Наглядової ради ПАТ "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" були прийняті рішення, оформлені протоколом № 136, про укладення від імені ПАТ "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" з АКБ "ТАС - Комерцбанк" кредитного договору, а також про передачу в заставу належних МАУП нежитлових приміщень та уповноваження на підписання цих договорів Котлярова В.О.
В свою чергу, судом встановлено, що Загальні збори акціонерів відповідача рішення про передачу Наглядові раді повноважень на прийняття оспорюваних рішень не приймали, навпаки, Загальними зборами акціонерів МАУП, оформлених протоколами № 4 від 01.03.2006 та № 51 від 10.10.2007, були прийняті рішення про виключне повноваження саме Загальних зборів акціонерів МАУП на погодження рішень та договорів, що можуть призвести до відчуження майна товариства та залежних товариств, в тому числі іпотеку, заставу, поруку, тощо, а також заборонено будь-якому органу МАУП, в т.ч. Наглядовій раді МАУП, ректору, зборам трудового колективу тощо або будь-якій посадові особі МАУП або будь-якій іншій особі, в тому числі і тій, що діє на підставі довіреності, погоджувати рішення на укладення чи укладати господарський або інші договори від імені МАУП, на суму, що перевищує 1 000 000,00 грн. або рішення та договори, що можуть призвести до відчуження майна МАУП, в тому числі іпотечні, застави, поруки, тощо. Погодження всіх рішень та договорів, що можуть призвести до відчуження майна МАУП, в тому числі іпотечні, застави, поруки тощо, а також відповідна згода на укладення таких договорів має надаватися акціонерами МАУП виключно лише за рішенням Загальних зборів акціонерів МАУП з посиланням на вчинення такого рішення та/або номер такого договору, його ціну (вартість) та сторони.
Таким чином, рішення Наглядової ради МАУП, оформлені протоколом № 136 від 14.11.2007, прийняті всупереч п.п. 7.51, 7.55, п.п. 22 п. 7.58 Статуту МАУП та Закону України "Про господарські товариства", оскільки до повноважень Наглядової ради МАУП не відноситься прийняття рішень про укладення від імені відповідача кредитного договору та передачу в заставу належних відповідачу нежитлових приміщень і уповноваження на підписання цих договорів, оскільки до повноважень наглядової ради відповідача віднесено лише функції щодо надання згоди на укладення будь-якого правочину з будь-якою особою, строк чинності якого перевищує 1 рік, а також надання попередньої згоди на здійснення правочинів з приводу оренди основних засобів, кредиту, позики, гарантії, поруки, застави, купівлі -продажу об'єктів нерухомості та транспортних засобів, а відтак оспорювані рішення Наглядової ради, оформлені протоколом № 136 від 14.11.2007, є недійсними, оскільки прийняті всупереч компетенції зазначеного органу.
На даних обставинах ґрунтується рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2012 р. у справі № 47/458 за позовом Ярошенко Сергія Федоровича до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія Управління Персоналом» про визнання недійсним рішення наглядової ради, яким визнано недійсним рішення Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом", яке в свою чергу є правонаступником всіх прав та обов'язків Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу), оформлене відповідним протоколом № 136 від 14.11.2007.
У відповідності до умов іпотечного договору, іпотекодавець відповідно до умов іпотечного договору передав в іпотеку іптекодержателю належне йому на праві власності майно: нежилий будинок-учбовий корпус, літ «ХХ» (цифра), загальною площею 2 638,00 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Червонозоряний, будинок 119, загальною балансовою вартістю 6 882 469, 47 грн., а також земельну ділянку загальною площею 0,1862 га, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Червонозоряний, 119, за цільовим призначенням - будівництво та обслуговування навчального корпусу, грошова оцінка якої складає 6 885 995, 72 грн. без ПДВ.
Отже, без відповідного рішення Загальних зборів позивача був укладений іпотечний договір на суму, що перевищує 1 000 000,00 грн., а також такий, що може призвести до відчуження майна МАУП, оскільки іпотечний договір містить умови, які при порушенні основного зобов'язання чи самого іпотечного договору передбачають можливість відчуження нерухомого майна на користь відповідача чи третіх осіб
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Зважаючи на викладені вище обставини а також положення Статуту позивача та умови іпотечного договору, господарський суд дійшов висновку, що фінансовий директор Котлярів В.О. не вправі був без відповідного рішення Загальних Зборів акціонерів позивача укладати та підписувати від імені товариства іпотечний договір.
Приймаючи до уваги викладене, зважаючи на правову природу іпотечного договору, на вартість предмета іпотеки та приписи частини 2 пункту 2 ст. 98 Цивільного кодексу України, господарський суд визнає, що для чинності іпотечного договору питання його укладення повинно було розглядатися Загальними зборами акціонерів позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2008 р. у справі № 7/7-08.
Частиною першою та другою статті 98 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у ѕ голосів, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною четвертою статті 145 Цивільного кодексу України, питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства або Наглядовій раді товариства.
Проте, Загальними зборами акціонерів позивача питання щодо передачі належного майна в іпотеку та укладення відповідного іпотечного договору не розглядалося, а відповідні рішення не приймалися.
Посилання представника відповідача на те, що йому були не відомі обмеження фінансового директора МАУП щодо підписання оспорюваного договору, господарський суд не приймає, оскільки доказів ненадання відповідачу тексту Статуту позивача господарському суду не надано.
Враховуючи викладене, іпотечний договір укладено позивачем в особі фінансового директора Котлярова В.О. з перевищенням наданих йому повноважень і всупереч приписам статті 92, частини другої статті 98, статті 145 Цивільного кодексу України та пунктів 7.2. Статуту позивача, а також всупереч рішенням Загальних зборів акціонерів МАУП, оформлених протоколами № 4 від 01.03.2006 та № 51 від 10.10.2007. При цьому господарським судом приймається уваги, що доказів визнання недійсними зазначених рішень Загальних зборів акціонерів МАУП, оформлених протоколами № 4 від 01.03.2006 та № 51 від 10.10.2007 сторонами не надано, натомість, рішення Наглядової ради МАУП, оформлені протоколом № 136 від 14.11.2007, визнані недійсними рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2012 р. у справі № 47/458.
На запитання господарського суду щодо схвалення позивачем іпотечного договору представник відповідача повідомив, що МАУП отримувала кредитні кошти та сплачувала плату за їх користування. Проте таке посилання не свідчить про схвалення позивачем саме іпотечного договору.
Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.).
Проте доказів наступного схвалення іпотечного договору позивачем як юридичною особою господарському суду не надано.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на пропуск позивачем строку позовної давності.
Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. При цьому закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними.
Приймаючи до уваги, що рішення Наглядової ради МАУП, оформлені протоколом № 136 від 14.11.2007 визнані недійсними рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2012 р. у справі № 47/458, і зазначене судове рішення набрало законної сили лише після його оскарження в апеляційному порядку - після прийняття Київським апеляційним господарським судом ухвали від 25.04.2013 р. про припинення апеляційного провадження у справі № 47/458, то господарський суд визнає прочини пропуску строку позовної давності поважними.
Отже, іпотечний договір від 17.12.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. під реєстровим номером 12150, укладений між позивачем та відповідачем, підлягає визнанню недійсним, а позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним іпотечний договір від 17.12.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. під реєстровим номером 12150, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», який виступав правонаступником акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» (надалі за текстом - іпотекодержатель) та Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу).
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» (вул. Новокостянтинівська, 18, літ. В, 04080, код ЄДРПОУ 19356840) на користь Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжнародна академія управління персоналом» (вул. Фрометівська, буд. 2, м. Київ, 03039, код ЄДРПОУ 00127522) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 16.07.2013 р.
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Гавриловська І.О.
Суддя Літвінова М.Є.
Суддя Картавцева Ю.В.