08.07.2013
Справа № 335/6299/13-к 1-в/335/134/2013
08 липня 2013 року Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Леусенко В.М., при секретарі Смишляк О.Ю., за участю прокурора Бочарнікової А.С., інспектора: Кравченко О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника Заводського МВ Орджонікідзевського РП КВІ УДПтС України в Запорізькій області Цуканової Л.М. про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Дніпропетровськ, освіта середня, мешкає: АДРЕСА_1, зареєстрованої: АДРЕСА_2, засудженої вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13.03.2012 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням на 1 рік, -
19.06.2013 року до суду надійшло вказане подання, в якому зазначено, що вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13.03.2012 року ОСОБА_2 засуджена за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. Відповідно до ст.ст.75, 76 КК України засуджену звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та покладено на неї обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. У зв'язку з тим, що в період іспитового строку ОСОБА_2 без поважної причини не з'являлася на реєстрацію до кримінально-виконавчої системи, її було оголошено у розшук. Іспитовий строк призначений ОСОБА_2 закінчився 13.03.2013 року. За результатами першочергових розшукових заходів, 17.06.2013 ОСОБА_2 була доставлена до КВІ, ознайомлено з порядком, умовами відбування покарання і обов'язками покладеними на неї судом та роз'яснено правові наслідки за ухилення від відбування покарання та невиконання обов'язків. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 покарання з випробуванням не відбувала, на реєстрацію не з'являлась, про зміну місця проживання не повідомляла, КВІ просить суд скасувати звільнення від покарання відносно ОСОБА_2 з направленням її для відбування покарання в місцях позбавлення волі строком на 1 рік.
В судовому засіданні представник КВІ підтримала клопотання, додатково пояснила, що в даний час Жовтневим РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області вирішується питання про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим просить суд задовольнити клопотання в повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні просить суд відкласти розгляд справи, для підтвердження чи спростування доводів заяви представника КВІ.
Засуджена ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечує проти клопотання, заяви інспектора КВІ та прокурора, пояснила, що працівниками Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області її було опитано, щодо отримання побутового кредиту на купівлю телевізора, однак питання щодо порушення кримінальної справи не вирішувалося, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні клопотання КВІ в повному обсязі, чому в тексті вироку помилково зазначено не її адресу мешкання вона не знає.
Розглянувши в судовому засіданні клопотання, матеріали контрольної особової справи №98/2012, з урахуванням думки учасників процесу, суд вважає, що дане подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів контрольної справи вбачається, що вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13.03.2012 року ОСОБА_2 засуджена за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 76 КК України судом покладені обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу ОКВС та повідомляти про зміну місця проживання.
Поставлення засудженої на реєстраційний облік в КВІ не було здійснено, та права і обов'язки їй не роз'яснювалися.
13.03.2013 року випробувальний строк призначений ОСОБА_2 вироком суду закінчився. Протягом іспитового строку ОСОБА_2 до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалася.
Відповідно до ч.1 ст. 165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Відповідно до п.п. 8, 10, 11 ч.2, ст.18 Закону України „Про Державну кримінально-виконавчу службу України", посадові та службові особи органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів мають право: здійснювати оперативно-розшукові заходи згідно із законами України; використовувати засоби масової інформації для розшуку засуджених; але в матеріалах контрольної справи та в судовому засіданні кримінально-виконавчою інспекцією не були надані докази про вжиття всіх можливих заходів щодо розшуку засудженої, в той час як до суду засуджена з'явилася за першим викликом.
Матеріали контрольної справи не містять жодного підтвердження про належне повідомлення засудженої про необхідність явки до КВІ, відомостей щодо порушення кримінального провадження Жовтневим РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області відносно засудженої, крім того клопотання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_2 не засвідчено підписом начальника служби КВІ.
За таких обставин, керуючись принципами гуманності та розсудливості, за умови відсутності інших переконливих мотивів чи обставин в матеріалах справи, які б підтверджували необхідність ізоляції ОСОБА_2 від суспільства, що не може беззаперечно свідчити про небажання ОСОБА_2 стати на шлях виправлення, в зв'язку з чим, суд, приходить до внутрішнього переконання, що на момент розгляду клопотання підстави, передбачені ст.166 КВК України та ч.2 ст.78 КК України, які тягнуть за собою зміну призначеного покарання, відсутні.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 78 КК України, суд, -
В задоволенні подання заступника начальника Заводського МВ КВІ Орджонікідзевського РП Управління ДПтС України в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом 7 діб.
Суддя В.М.Леусенко