номер провадження справи 6/50/13
Запорізької області
м. Запоріжжя
15.07.2013 Справа № 908/2218/13
За позовом Прокурора Оріхівського району (70500, м. Оріхів Запорізької області, вул. Шевченко, буд. 8) в інтересах позивача: Державного підприємства „Підприємство Оріхівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 88)" (70550, с. Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області)
До Комунального підприємства „Малотокмачанське" (70550, с. Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області, вул. Миру, буд. 294)
Про стягнення 9 741 грн. 99 коп.
Суддя Місюра Л.С.
За участю представників :
Від прокуратури: Понятенко К.А. - посвідчення № 013456 від 03.12.2012р.
Від позивача: Дроздова О.О. - дов. № 9/12-525 від 23.01.2013р.
Від відповідача: Харченко І.В. - директор, наказ № 17 від 15.03.2006р.
Розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора Оріхівського району м. Оріхів Запорізької області в інтересах позивача: Державного підприємства „Підприємство Оріхівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області с. Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області до Комунального підприємства „Малотокмачанське" с. Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області, про стягнення 9 741 грн. 99 коп., суд -
Прокурор в інтересах позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідач заборгованість за послуги по договору № 32 від 01.04.2009 року в сумі 9 428 грн. 39 коп., індекс інфляції в сумі „-1 грн. 66 коп.", 3 % річних в сумі 52 грн. 27 коп. та пеню в сумі 261 грн. 33 коп.
09.07.2013р. прокурор надіслав суду новий розрахунок суми позову, в якому збільшив суму інфляційних витрат, 3% річних і пені та період, за який вони нараховані, але заяви про збільшення суми позову прокурор суду не надав.
В судовому засіданні також не була надана заява про збільшення позовних вимог, а тому суд розглядає вимоги, які прокурор заявив в позовній заяві.
Відповідач надав суду відзив на позов, в якому вказав, що заборгованість в сумі 9 428 грн. 39 коп. визнає в повному обсязі, але, посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства, просить надати розстрочку виконання рішення суду на 1 рік.
Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
01.04.2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 32 (надалі - договір).
03.01.2012 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 про внесення змін до договору № 32 від 01.04.2009 року, якою сторони змінили п. п. 1.2 та 3.2 договору (надалі - додаткова угода).
За умовами п. 1.2 договору, в редакції додаткової угоди, предметом договору є надання позивачем комунальних послуг по водозабезпеченню, водовідводу і вивозу сміття від житлових будинків № 1, 2, 3, 4, 5, 6 по вулиці Привокзальній в с. Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області. Відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати за отримані послуги, згідно узгоджених цін.
Відповідно до п. 5.1 договору, він діє до 31.12.2012 року. Якщо жодна із сторін не заявить про припинення договору, він автоматично продовжується ще на 2 (два) роки.
Оскільки жодна із сторін не заявили про припинення договору, то він, в силу приписів п. 5.1, продовжив свою дію до 31.12.2014 року.
Відповідно до положень п. 2.2 договору, вивезення стічних вод та сміття проводиться по мірі накопичення і тільки за замовленням відповідача. Заправка автотранспорту, що залучається до вивезення, проводиться за рахунок відповідача.
На підставі вказаного договору позивач надав відповідачу послуги з водопостачання у грудні 2012 року на суму 1 848 грн., у січні 2013 року на суму 1 848 грн., у лютому 2013 року на суму 1 848 грн., у березні 2013 року на суму 1 848 грн., у квітні 2013 року на суму 1 848 грн. та у травні 2013 року на суму 1 848 грн., що підтверджується відповідними рахунками (ар. с. 22-24).
За умовами п. 3.1 договору, розрахунки за надані комунальні послуги проводяться згідно виставлених рахунків позивачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, не пізніше 5 (п'яти днів) від дня отримання рахунку. Крім того, відповідач надає довідку позивачу на початку наступного місяця про наявність мешканців у зазначених в договорі будинках, що користувались водою протягом місяця.
Прокурор та позивач не надали суду документи, які підтверджують дати отримання відповідачем рахунків на оплату від позивача.
Але відповідач надав суду із листом № 55 від 08.07.2013р. всі рахунки на оплату, з чого слідує, що строк оплати у відповідача настав.
Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу послуги за договором, направив рахунки на оплату.
Відповідач надані послуги оплатив частково, в сумі 1 659 грн. 61 коп., що підтверджується листом відповідача № 54 від 08.07.2013р. та квитанціями до прибуткового касового ордеру № 322 від 21.06.2013р. та № 329 від 26.06.2013р.
Відповідач заборгованість за комунальні послуги в сумі 9 428 грн. 39 коп. не оплатив, але визнав цю заборгованість, що підтверджується відзивом відповідача та двостороннім актом звірки від 20.06.2013р.
За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 9 428 грн. 39 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право для розстрочки та відстрочки виконання рішення суду.
Підставою для розстрочення або відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.
Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Представники прокуратури та позивача не заперечують проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду на 1 рік.
Приймаючи до уваги клопотання відповідача, те. що він є комунальним підприємством, враховуючи усі вищевикладені обставини, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити, та надати розстрочку виконання рішення в частині стягнення суми основного боргу на 1 рік з проведенням оплат в наступному порядку: до 15.08.2013 року - суми 785 грн. 69 коп., до 15.09.2013 року - суми 785 грн. 69 коп., до 15.10.2013 року - суми 785 грн. 69 коп., до 15.11.2013 року - суми 785 грн. 69 коп., до 15.12.2013 року - суми 785 грн. 69 коп., до 15.01.2014 року - суми 785 грн. 69 коп., до 15.02.2014 року - суми 785 грн. 69 коп., до 15.03.2014 року - суми 785 грн. 69 коп., до 15.04.2014 року - суми 785 грн. 69 коп., до 15.05.2014 року - суми 785 грн. 69 коп., до 15.06.2014 року - суми 785 грн. 69 коп., до 15.07.2014 року - суми 785 грн. 80 коп.
Прокурор в інтересах позивача просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 261 грн. 33 коп.
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, задатком.
Відповідно до статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин що до забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України визнання нікчемного право чину недійсним судом не вимагається.
За умовами п. 4.1 договору, у випадку невиконання договірних зобов'язань сторони несуть майнову відповідальність.
Проте, позивач та відповідач в договорі не передбачили нарахування пені та її розмір, в випадку не виконання зобов'язання.
За таких обставин, вимоги прокурора та позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 261 грн. 33 коп. задоволенню не підлягають.
Більш того, оскільки прокурор та позивач не надали суду доказів дати вручення відповідачу рахунків на оплату, то вони не довели суду, з якого моменту (з якої саме дати) порушено відповідачем зобов'язання по оплаті комунальних послуг, а відповідно не довели з якого саме моменту (дати) у відповідача настає відповідальність.
Також, в інтересах позивача прокурор просить стягнути з відповідача витрати від інфляції за період з 01.01.2013 року по 30.04.2013 року у сумі „-1 грн. 66 коп." (сума із позначкою „мінус") та 3 % річних за період з 28.12.2012 року по 04.06.2013 року в сумі 52 грн. 27 коп.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач у встановлений термін заборгованість не оплатив, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача.
Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає наступне:
Фактично за період з 01.01.2013 року по 30.04.2013 року сума витрат від інфляції має позначення „мінус" та становить „-1 грн. 67 коп.", тобто, має місце деінфляція.
Відтак, твердження прокурора та позивача про те, що сума боргу збільшилась на індекс інфляції є помилковими, хибними.
Крім того, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних в сумі 52 грн. 27 коп. також не підлягають задоволенню, оскільки, як вже зазначалось вище, прокурор та позивач не надали суду доказів дати вручення відповідачу рахунків на оплату, відповідно вони не довели суду, з якого моменту (з якої саме дати) порушено відповідачем зобов'язання по оплаті комунальних послуг, а відповідно, не довели, з якого саме моменту (дати) у відповідача настає відповідальність.
Судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно сумі задоволених позовних вимог із розрахунку сум, які були заявлені прокурором та позивачем до стягнення в тексті позовної заяви, відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 82 - 85, 121 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства „Малотокмачанське" (70550, с. Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області, вул. Миру, буд. 294; код ЄДРПОУ 31295913; р/р № 26009354049001 в ЗРУ КБ „Приватбанк", МФО 313399) на користь Державного підприємства „Підприємство Оріхівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 88)" (70550, с. Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 08680098; р/р № 26004220889099 в ЗРУ КБ „Приватбанк", МФО 313399) основний борг в сумі 9 428 (дев'ять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 39 коп., надавши розстрочку виконання рішення в цій частині на один рік, з проведенням виплат в наступному порядку: до 15.08.2013 року - суми 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 69 коп., до 15.09.2013 року - суми 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 69 коп., до 15.10.2013 року - суми 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 69 коп., до 15.11.2013 року - суми 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 69 коп., до 15.12.2013 року - суми 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 69 коп., до 15.01.2014 року - суми 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 69 коп., до 15.02.2014 року - суми 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 69 коп., до 15.03.2014 року - суми 785 (сімсот вісімдесят п'ять)грн. 69 коп., до 15.04.2014 року - суми 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 69 коп., до 15.05.2014 року - суми 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 69 коп., до 15.06.2014 року - суми 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 69 коп., до 15.07.2014 року - суми 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 80 коп. Надати наказ.
Стягнути з Комунального підприємства „Малотокмачанське" (70550, с. Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області, вул. Миру, буд. 294; код ЄДРПОУ 31295913; р/р № 26009354049001 в ЗРУ КБ „Приватбанк", МФО 313399) на користь державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) судовий збір в сумі 1 665 (одна тисяча шістсот шістдесят п'ять) грн. 09 коп. Надати наказ.
В іншої частині позову відмовити.
Повне рішення складено: 15.07.2013р.
Суддя Л.С. Місюра