"16" липня 2013 р. Справа № 903/587/13
за позовом Виконавчого комітету Ковельської міської ради, м.Ковель
до відповідача Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Луцьк
про скасування рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 29 від 09.04.2013 року
Суддя С.В. Костюк
за участю представників:
від позивача: н/з.
від відповідача: Саржан О. В., дов. № 29 від 25.06.2013 року.
Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.
Суть спору: Позивач - виконавчий комітет Ковельської міської ради звернувся з позовом в якому просить:
- скасувати рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 29 від 09.04.2013 року по справі № 20-13, про порушення виконавчим комітетом Ковельської міської ради законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді дій (бездіяльності) органу місцевого самоврядування, що полягають у створенні умов для вчинення РЖКП №1 та РЖКП № 2 порушень конкуренційного законодавства у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку вивезення твердих побутових відходів, вивезення рідких побутових відходів, вивезення великогабаритних побутових відходів, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, технічного обслуговування ліфтів.
Обґрунтовуючи заявлену вимогу зазначає, що при прийнятті оспорюваного рішення не були з'ясовані всі обставини, які мали значення для справи, а рішення прийняте з порушенням норми матеріального і процесуального права. Зокрема вказує, що рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради № 457 від 08.11.2012 року "Про затвердження розміру плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів, технічне обслуговування та ремонт ліфтів" було оприлюднено на офіційному веб-сайті Ковельської міської ради, що відповідає вимогам Закону України "Про доступ до публічної інформації".
У відповідності до ч.5 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ремонтними житлово-комунальними господарствами № 1 та № 2 (виконавці/ виробники послуг) було повідомлено населення про зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, шляхом розміщення повідомлень на інформаційних стендах житлових будинків
Тобто, позивачем не було вчинено жодних дій (бездіяльності) щодо створення умов для зловживання монопольним (домінуючим) становищем РЖКП №1 та РЖКП № 2.
При нормативному обґрунтуванні позову посилається на норми Законів України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", "Про житлово-комунальні послуги", "Про захист економічної конкуренції".
Відповідач у відзиві на позов вимогу позивача заперечує, вказуючи, що позивачем не доведено порушення норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення. Так при винесенні рішення встановлено, що 08.11.2012 року позивачем прийнято рішення № 457, яким затверджено розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вивозу побутових відходів, технічного обслуговування будинків та ремонту ліфтів, яке оприлюднено на офіційному веб-сайті Ковельської міської ради 08.11.2012 року, у відповідності до п.8 даного рішення нові тарифи за послуги було введено в дію з 01.12.2012 року. Дане рішення лише 07.02.2013 року позивачем було опубліковане в офіційному друкованому виданні Ковельської міської ради - громадській-політичній газеті "Вісті Ковельщини" (випуск № 12 від 07.02.2013 року).
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг (ч.2 ст. 3 Закону). Відповідно до вимог ст. 7 цього Закону до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації (п. 5); здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг (п. 10) та інші. Тобто, обов'язком позивача був контроль за повідомленням виконавцями житлово-комунальних послуг - Ковельськими комунальними підприємствами РЖКП № 1 та РЖКП № 2 споживачів житлово-комунальних, послуг про зміну тарифів у зв'язку із прийняттям рішення від 08.11.2012 року № 457 не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію в офіційному друкованому виданні Ковельської міської ради - громадській-політичній газеті "Вісті Ковельщини", що не було виконано.
Щодо доводів позивача про виконання ним обов'язку щодо належного повідомлення споживачів згідно вимог ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", то ст. 5 даного Закону визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних -друкованих виданнях, яким для Ковельської міської ради є громадсько- політична газета "Вісті Ковельщини". Тобто, позивачем здійснюється підміна понять щодо можливості розміщення публічної інформації в розумінні даного Закону на власних веб-сайтах за наявності обов'язку із розміщення рішень про зміну тарифів на житлово- комунальні послуги в офіційних друкованих виданнях підлеглими їм комунальними підприємствами.
При цьому вказує, що згідно приписів статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:1) неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; 2) недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Водночас, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Також зазначає, що позивачем не оспорюється монопольне становище комунальних підприємств. Після доведення до споживачів рішення виконавчого комітету № 457 від 08.11.2012 року було припинено порушення вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
При обґрунтуванні зазначеного у відзиві посилається на норми Законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про житлово-комунальні послуги", "Про доступ до публічної інформації", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації".
Ухвалою суду від 02.07.2013 року розгляд справи було відкладено на 16.07.2013 року, зобов'язано позивача уточнити позовну вимогу з врахуванням зазначеного у відзиві відповідача, надати постанову Волинського окружного адміністративного суду винесену за результатами розгляду справи про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради № 457 від 08.11.2012 року.
Позивач вимог ухвали суду не виконав, по факсимільному зв'язку направив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч.1 ст. 81 ГПК України та вирішити питання про повернення судового збору.
Згідно п.5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
Щодо вимоги про повернення судового збору то дана не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.
Зокрема, згідно п.4 ч.1 даної статті сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).
По даній справі суд залишає позовну заяву без розгляду згідно клопотання позивача № 94 від 15.07.2013 року, а тому сплачений ним судовий збір в сумі 1147,00 грн. поверненню не підлягає.
Виходячи з зазначеного та керуючись ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Позовну заяву Виконавчого комітету Ковельської міської ради про скасування рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 29 від 09.04.2013 року залишити без розгляду.
Суддя С. В. Костюк