01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"04" липня 2013 р. Справа № 911/1904/13
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс», с.Петрушки
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкка-Інвест», с.Оліївка, Житомирський р-н та Дочірнього підприємства «Віаланд», с.Петрушки
про стягнення 14600,00 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
Представники:
Від позивача: Рибченко Н.М.
Від відповідача: Богатирчук О.О.
Від відповідача 2: не з'явився
До Господарського суду Київської області надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкка-Інвест» (далі - відповідач) та Дочірнього підприємства «Віаланд» (далі - відповідач 2) про стягнення 14600,00 грн.
Провадження у справі №911/1904/13 порушено відповідно до ухвали суду від 22.05.2013 року та призначено справу до розгляду на 04.06.2013 року.
Відповідач 2, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 04.06.2013 року не з'явився та надіслав відзив на позов в якому просить суд розглядати справу без участі його представника.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні 04.06.2013 року подав відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в частині стягнення штрафу у сумі 12300,00 грн. Розгляд справи відкладався на 20.06.2013 року.
Відповідач 2, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 20.06.2013 року не з'явився. Представник позивача у судовому засіданні 20.06.2013 подав письмові пояснення на відзив відповідача. Розгляд справи відкладався до 04.07.2013 року.
В судовому засіданні 04.07.2013 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач1 проти позову заперечував. Відповідач2 в судове засідання не з'явився.
За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено.
25.01.2013 року між ТОВ «ВАСТ-ТРАНС» (надалі - позивач, Перевізник) та ТОВ «Юка-Інвест» (відповідач-1, Замовник) було укладено Договір-заявку №25/01/03 від 25.01.2013 року на транспортування вантажу автомобільним транспортом (надалі - Договір), відповідно до умов якого, позивачем було здійснене міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Польща-Україна. Перевезення здійснювалося транспортним засобом позивача державний номер АІ 1013 АВ/АІ 5926 XX на підставі міжнародних товарно-транспортних накладних б/н від 29.01.2013 року (далі - СМR).
Преамбулою Договору визначено, що Перевізник бере на себе обов'язок доставити ввірений йому вантаж у місце призначення та видати його повноважній особі, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. 01.02.2013 року вантаж було отримано вантажоодержувачем, що підтверджується відміткою в СМR, відповідні обставини відповідачами не заперечені та не спростовані.
Статтею 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - КДПВ), що є чинною відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 року (57-V), визначено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.
06.02.2013 року позивач направив на адресу відповідача-1 рекомендованим листом комплект документів: рахунок-фактуру №158 від 28.01.2013 року на суму 12 300,00 грн., СМR від 29.01.2013 року, податкову накладну №158 від 28.01.2013 року, два акти №158 виконаних робі (наданих послу) від 01.02.2013 року, які було отримано відповідачем-1 -13.02.2013 року, що підтверджується відміткою в рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення №0811300058890 від 01.02.2012 року та відміткою у акті №158 виконаних робі (наданих послу) від 01.02.2013 року.
Відповідно до умов Договору термін оплати наступає через 14 календарних днів з моменту отримання оригіналів документів. Отже термін оплати настав 27.02.2013 року.
В порушення умов Договору відповідач-1 не здійснив оплату за надані послуги у встановлений Договором строк та у погодженому розмірі.
27.04.2013 року відповідач-1 частково сплатив за транспортні послуги згідно рахунку №158 від 28.01.2013 року - 1 000,00 грн., 28.02.2013 року - 1 000,00 грн., 12.03.2013 року - 1 000,00 грн., 18.03.2013 року - 2 000,00 грн., 03.04.2013 року - 2 000,00 грн., 16.04.2013 року - 1 000,00 грн., 08.05.2013 року - 1 000,00 грн., 16.05.2013 року - 1 000,00 грн. Станом на день подання позовної заяви відповідачем сплачено 10000,00 грн. і заборгованість за перевезення складає 2 300,00грн. Відповідні обставини відповідачами не заперечені та не спростовані.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 20 укладеного між позивачем та відповідачем-1 Договору сторони погодили, що за прострочення платежів за даним Договором сплачується штраф у розмірі суми вартості перевезення.
У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача1 за порушення строків оплати за перевезення штраф у розмірі вартості перевезення у сумі 12 300,00 грн.
Відповідач1 заперечував проти стягнення штрафу в сумі 12300 грн., вважає, що нарахування штрафних санкцій в зазначеній сумі є неспіврозмірно завищеним в порівнянні з сумою прострочення. Крім того, відповідач1 зазначив, що необхідні для сплати документи позивачем не були своєчасно надані (перевезення відбувалось з двома накладними (СМR), оригінал однієї з них був наданий лише15.05.2013 року).
Враховуючи викладені позивачем обставини щодо позовних вимог у відповідній частині стягнення штрафу та заперечення відповідача, судом встановлено наступне.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Таким чином, наведений в п. 20 Договору штраф за прострочення виконання зобов'язання не відповідає визначенню, передбаченому чинним законодавством, зокрема, ст. 549 Цивільного кодексу України. Суд не приймає посилання позивача на свободу договору, оскільки відповідна норма ст. 549 Цивільного кодексу України дає законодавче визначення неустойки (штрафу, пені) і не передбачає можливості зміни такого визначення в договорі. Умови договору не можуть змінювати змісту норми законодавства.
Враховуючи норму ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідний п. 20 Договору слід розуміти як стягнення штрафу в розмірі простроченої суми вартості перевезення.
Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Згідно з п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суд України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам.
Таким чином, враховуючи, що з дій відповідача (поступове часткове погашення майже всієї заборгованості не дивлячись на несвоєчасне надання позивачем необхідних для сплати документів) не вбачається наміру порушувати умови Договору, сторони своїми діями спричинили неоднозначність у початку перебігу та закінченню строку платежу, заявлений до стягнення штраф є неспіврозмірним відповідним наслідкам порушення відповідачем 1 строку оплати, суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу до суми фактично простроченого зобов'язання 2300 грн., що відповідачем1 не заперечується.
Крім того, у зв'язку невиконанням відповідачем1 своїх зобов'язань за Договором-заявкою №25/01/03 від 25.01.2013 року на транспортування вантажу, позивач на підставі пунктів 1.1, 2.1 Договору поруки б/н від 25.01.2013 року (далі - Договір поруки) висунув вимогу до Дочірнього підприємства «Віаланд» (відповідач2) щодо виконання зобов'язань відповідача-1 по оплаті за вищевказаними договорами.
Керуючись п.2.1. Договору поруки, у разі порушення Боржником обов'язків по Договору Поручитель та Боржник несуть перед Кредитором (позивачем) солідарну відповідальність. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати суму, яка на день одержання Поручителем вимоги Кредитора є 200,00 грн.
Позивачем 25.02.2013 року відповідачу2 була вручена вимога щодо суми відповідальності згідно Договору поруки в сумі 200,00 грн., але відповідач2 також не виконав своїх зобов'язань за Договором поруки.
Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідач2 вимоги до нього, як до поручителя за зобов'язаннями відповідача 1 сумі 200,00 грн. не заперечив та не спростував.
Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає сума основного боргу 2300 грн. та 2300 грн. штрафу.
Враховуючи, що судом встановлено обов'язок боржника - відповідач 1 сплатити суму основного боргу 2300 грн. та 2300 грн. штрафу, всього 4600 грн. та враховуючи, що відповідне зобов'язання забезпечене договором поруки на суму 200 грн., з відповідача 1 підлягає стягненню 4400 грн., в частині зобов'язання, забезпеченій порукою, 200 грн. підлягає стягненню солідарно з відповідача 1 та відповідача2.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів солідарно.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юка-Інвест» (12402, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Оліївка, вул. Звягельська,12 б, ідентифікаційний код 34400718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСТ-ТРАНС» (08113, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Лісна, 1; ЄДРПОУ 30367782) 4400 грн.
3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юка-Інвест» (12402, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Оліївка, вул. Звягельська,12 б, ідентифікаційний код 34400718) та Дочірнього підприємства «Віаланд» (08113, Київська область, с. Петрушки, вул. Лісна, 1, ЄДРПОУ 32416328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСТ-ТРАНС» (08113, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Лісна, 1; ЄДРПОУ 30367782) 200,00 грн. боргу та 1720,50 грн. судових витрат.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
4. В задоволенні решти позову відмовити.
Суддя Кошик А.Ю.