Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач:Котік Т.С.
іменем України
"11" липня 2013 р. Справа № 806/1161/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Котік Т.С.
суддів: Жизневської А.В.
Малахової Н.М.,
при секретарі Грищенко І.В. ,
за участю представників сторін.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства "Кабель-Тара" та Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" травня 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Кабель-Тара" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
У лютому 2013 року Приватне підприємство "Кабель-Тара" (далі - ПП "Кабель-Тара") звернулося до суду з вказаним позовом, просило визнати протиправним та скасувати наказ від 26.09.2012 року №420 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" прийнятий начальником Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області ДПС та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000312301 від 31.10.2012 року.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року позов задоволено частково.
Податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 31.10.2012 року скасовано в частині нарахованого основного платежу в сумі 22 058,58 грн. та нарахованих на цю суму штрафних санкцій.
У іншій частині позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі Малинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову повністю.
Приватне підприємство "Кабель-Тара" вважаючи, що постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернулося з апеляційною скаргою та просить судове рішення у названій частині скасувати та прийняти нове - про задоволення позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області ДПС задоволенню не підлягає, а скаргу ПП "Кабель-Тара" слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
З матеріалів справи убачається, що на підставі наказу начальника Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області ДПС №420 від 26.09.2012 року проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП "Кабель - Тара" з питань правових взаємовідносин з ТОВ "Компанія"Інтербазіс" за липень 2011 року, ТОВ "Буд-Перспектива" за серпень, вересень 2011 року, ТОВ "Комплекс Айсем АГ" за червень201 року та з ТОВ "Інтер Груп Союз" за жовтень 2011 року. За результатами даної перевірки складено акт №111/22-12/31019027 від 09.10.2012 року, в якому зазначено, що позивачем порушено:
- п.1, п.2 ст.215, п.1 п.5 ст.203, ст.216 Цивільного кодексу України відповідно до яких правочини є нікчемними, оскільки не створюють настання юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Відсутність надання ТОВ "Компанія"Інтербазіс" за липень 2011 року, ТОВ "Будперспектива" за серпень, вересень 2011 року, ТОВ "Комплекс Айсем АГ" за червень 2011 року , ТОВ "Інтер Груп Союз" за жовтень 2011 року товарів платнику податків ПП "Кабель - Тара" у червні 2011 року свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків;
- п.п. 14.1.181, п.14.1 ст.14, п. 201.4 ст.201, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VI, що призвело до завищення податкового кредиту у червні 2011 року в сумі 5866,67 грн., у липні 2011 року в сумі 10634,4 грн., у серпні 2011 року в сумі 33517,71 грн. у вересні 2011 року в сумі 66393,71 грн. у жовтні 201 року в сумі 5557,50 грн. в результаті чого донараховано 121 970,00 грн.
31 жовтня 2012 року, на підставі вказаного акту, Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення №0000312301 від 31.10.2012 року яким підприємству визначено грошове зобов"язання за основним платежем 121 970 грн. та штрафними (фінансовими) 29 027 грн. (а.с. 28 том 1).
За результатами адміністративного оскарження, скарги ПП "Кабель - Тара" залишено без задоволення, а дане рішення без змін (а.с.40-47). Рішенням ДПС України від 25.01.2013 року за №1215/6/10-2115 залишено без розгляду скаргу ПП "Кабель - Тара" на податкове повідомлення - рішення від 31.10.2012 року №0000312301 (а.с.48,49 том 1).
Суд першої інстанції, скасовуючи зазначене повідомлення-рішення в частині нарахованого основного платежу в сумі 22 058,58 грн. та нарахованих на цю суму штрафних санкцій, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідач неправомірно нарахував податкове зобов'язання по господарських операцій позивача з контрагентами: ТОВ "Компанія "Інтербазіс", ТОВ "Комплекс Айсем АГ" та ТОВ "Інтер Груп Союз" на загальну суму 22 058,58 грн. і застосував на цю суму штрафні санкції.
Колегія суддів вважає, погоджується з вказаними висновками, оскільки вони ґрунтуються на повно та всебічно досліджених доказах.
Так, з матеріалів справи убачається, що підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податку на додану вартість в розмірі 121970,00 грн., стало невизнання податкового кредиту за операціями із отримання товарів (надання робіт, послуг) від ТОВ "Компанія"Інтербазіс", ТОВ "Буд-Перспектива", ТОВ "Комплекс Айсем АГ" та ТОВ "Інтер Груп Союз".
Одними із основних видів діяльності ПП "Кабель - Тара", згідно статуту, є виготовлення тари дерев"яної (барабанів, для кабельного-провідної продукції) та іншої тарної продукції, здійснення оптової та роздрібної торгівлі, комісійної та консигнаційної торгівлі, проведення торгівельних комерційних операцій у тому числі товарообмінних, а тому придбані у ТОВ "Компанія"Інтербазіс", ТОВ "Комплекс Айсем АГ" та ТОВ "Інтер Груп Союз" втулка Д18 ст., втулка ст.20, втулка ст.14 в подальшому використовувались позивачем в господарській діяльності підприємства, що підтверджується актами списання та звітами про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами (том 2 а.с.45-59).
Судом першої інстанції встановлено, що між ПП "Кабель - Тара" (покупець) та ТОВ "Комплекс Айсем АГ" (продавець), укладено договір № 28 від 01.06.2011 року про передачу у власність товару, відповідно до якого, продавець зобов'язується продати (передати у власність), а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари (комплектуючі), кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у супровідних документах (видаткових накладних та інших документах) (а.с. 50-51том 1).
На виконання умов даного договору продавцем було виписано видаткову (а.с.102 том 1) та податкову накладні (а.с.103том 1).
Як встановлено судом та не заперечується податковим органом, податкова накладна відповідає вимогам ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення".
Оплата за товар, зазначений у видатковій накладній, підтверджується платіжним дорученням (а.с.103 том1), згідно якого ПП "Кабель - Тара" (платник) сплатив за втулку Д18 ст. ТОВ "Комплекс Айсем АГ"(отримувач) 35200,00 грн. в тому числі ПДВ 5866,67 грн. (а.с. 104 том1). На підставі зазначеного, позивачем у червні 2011 року було віднесено до податкового кредиту 5866,67 грн. по даній господарській операції.
Також, з матеріалів справи убачається, що між ПП "Кабель - Тара" (покупець) та ТОВ "Компанія"Інтербазіс" (продавець), 01.07.2011 року укладено договір №11/7-11 про передачу у власність товару, відповідно до якого продавець зобов'язується продати (передати у власність), а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари (комплектуючі), кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у супровідних документах (видаткових накладних та інших документах) (а.с. 52-53 том 1).
Належними доказами підтверджено в судовому засіданні, що сторони даного договору належним чином виконували свої зобов"язання, які передбачені в ньому, а саме постачальником (продавцем) виписувались, податкові накладні (а.с.107,108 том1), видаткові накладні (а.с.105,106 том1). Розрахунок за придбаний товар проведено платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи (а.с.109,110 том1).
Як і по першому контрагенту, зауваження щодо форми та змісту податкової накладної у відповідача відсутні, а тому позивачем правомірно включено до податкового кредиту за липень 2011 року 10634,40 грн.
Окрім зазначених вище господарських операцій, позивачем, 01 червня 2011 року укладено договір №б/н з ТОВ "Інтер Груп Союз"(продавець) про передачу у власність товару, відповідно до якого продавець зобов'язується продати (передати у власність), а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари (комплектуючі), кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у супровідних документах (видаткових накладних та інших документах) (а.с. 58-59 том1).
На підтвердження господарських операцій за даним договором контрагентом позивача виписувались видаткова накладна згідно якої ТОВ "Інтер Груп Союз" відвантажило, а позивач отримав втулку ст.14 (а.с.200 том1). Так само, на підтвердження вказаної господарської операції ТОВ "Інтер Груп Союз" виписало податкову накладну, яка відповідає вимогам чинного законодавства (а.с. 201 том1).
Факт розрахунків по вказаній підтверджуються платіжним дорученням №473 від 26.10.2011 року, згідно яких ПП "Кабель-Тара" розрахувалось з ТОВ "Інтер Груп Союз" за поставлений товар, сплативши 33345,00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 5557,50 грн.(а.с.202 том1), а тому зазначену суму було включено до податкового кредиту за жовтень 2011 року.
Отже, досліджені судом першої інстанції первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, а тому, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Реальність проведення господарських операцій позивача з його контрагентом досліджена судом першої інстанції в повному обсязі шляхом огляду первинних документів, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні відповідають змісту, відображеному в укладеному платником податку договорі, та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.
Так, використання придбаних товарів у господарсьткій діяльності та послідуюча реалізація готової продукції підтверджується відповідними актами списання матеріалів у виробництво та звітами про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами (а.с. 45-59 том2).
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що позивачем правомірно, віднесено суми податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентами ТОВ "Компанія"Інтербазіс", ТОВ "Комплекс Айсем АГ" та ТОВ "Інтер Груп Союз" до податкового кредиту відповідних періодів. Такі дії позивача узгоджуються з приписами ст.198 Податкового кодексу України
Так, згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Доводи податкового органу про те, що угоди укладені позивачем з вказаними контрагентами без мети настання реальних наслідків, є нікчемними не знайшли свого підтвердження та не узгоджуються з приписами ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Як на підставу для визнання таких правочинів нікчемними, податковий орган посилався на те, що у контрагентів ТОВ "Комплекс Айсем АГ" та ТОВ "Інтер Груп Союз" немає первинних документів на підтвердження господарських операцій з позивачем, оскільки неможливо провести зустрічні звірки у зв"язку з відсутністю останніх за місцезнаходженням.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком, з огляду на наступне.
Зазначена податковим органом обставина не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит, оскільки лише один факт відсутності за місцезнаходженням не свідчить про відсутність у вказаних контрагентів первинних документів, оскільки їх відсутність не доведено належними доказами.
Разом з тим, слід зазначити, що ТОВ "Компанія"Інтербазіс", ТОВ "Комплекс Айсем АГ" та ТОВ "Інтер Груп Союз", на час здійснення господарських операцій з позивачем зареєстровані як платники податку на додану вартість та перебували в Державному Реєстрі юридичних осіб, та як наслідок можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву
Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання податкового органу на порушення кримінальних справи за фактом фіктивного підприємництва щодо окремих фізичних осіб, які не мають жодного відношення до створення та діяльності ПП "Кабель-Тара", а тому не може підтверджувати незаконність визначення позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вказані періоди.
Окрім того, виходячи з приписів ч.4 ст.72 КАС України тільки вирок суду у кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов"язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, тому матеріали досудового слідства в кримінальній справі не можуть мати преюдиційний характер під час розгляду даної справи.
Також, є безпідставним посилання податкового органу на те, що позивач не мав права на віднесення податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями до податкового кредиту у зв"язку з відсутністю товаро-транспортних накладних, оскільки такий факт, як відсутність у позивача товарно-транспортних накладних та інших перевізних документів, у даному разі не може слугувати підставою для позбавлення підприємства права на податковий кредит.
Як убачається зі змісту договорів поставки між позивачем та ТОВ "Компанія"Інтербазіс", ТОВ "Комплекс Айсем АГ" та ТОВ "Інтер Груп Союз", позивач не брав участі у відносинах з перевезення вантажу, позаяк придбані товари доставлялися покупцем згідно умов договорів.
З огляду на викладене, суд прийшов до обгрунтованого висновку, скасовуючи податкове повідомлення-рішення №0000312301 від 31.10.2012 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за операціями позивача із зазначеними вище контрагентами.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення у названій частині.
Проте, судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000312301 від 31.10.2012 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за операціями позивача з ТОВ "Буд-Перспектива" підлягає скасуванню з прийняттям нового - про задоволення вимог у названій частині, з огляду на наступне.
Відмовляючи у задоволенні позову у названій частині, суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу про те, що операції по формуванню податкового кредиту ПП "Кабель - Тара" не мають реального товарного характеру по взаємовідносинах з ТОВ "Буд-Перспектива" за серпень, вересень 2011 року в загальній сумі 99911,42 грн. здійснювалися через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту (том 2 а.с.32,37).
Підставою для таких висновків стало те, згідно службової записки ВМП Коростенської ОДПІ №2323/7/07-3 від 07.09.2012 року ТОВ "Буд-Перспектива" за місцем реєстрації не знаходиться, в провадженні СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області перебуває кримінальна справа за №13-9256 порушена відносно невстановленої особи, яка зареєструвала підприємство ТОВ "Буд-Перспектива" на ім"я ОСОБА_6, на далі реквізити якого використовувались з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в підробці документів.
Відповідно постанови про проведення виїмки Старшого слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України у Київський області старшого лейтенанта міліції Устименка О.О. від 29.02.2012 року (яка була надана разом із службовою запискою ВПМ Коростенської ОДПІ №2323/7/07-3 від 07.09.2012 року) встановлено: "згідно показів ОСОБА_6, який згідно реєстраційних документів являється єдино осібним директором і засновником ТОВ "Буд-Перспектива", що підтверджується висновком почеркознавчого дослідження №1639 від 29.09.2011 року останній відношення до фінансово-господарської діяльності не має, банківські рахунки не відкривав, будь-яких угод від імені чи в інтересах ТОВ "Буд-Перспектива" не укладав, будь яких осіб на керівні посади підприємства він не призначав, первинних документів та податкових звітностей не складав, не підписував та до органів ДПІ не подавав (том 2 а.с.32).
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками, виходячи з наступного.
З матеріалів справи убачається, що позивачем 01.06.2011 року укладено з ТОВ "Буд-Перспектива" договори №15-С, №15 про передачу у власність товару, відповідно до яких ТОВ "Буд-Перспектива" зобов'язується продати (передати у власність), а ПП "Кабель-Тара" зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари (комплектуючі), кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у супровідних документах (видаткових накладних та інших документах) .
На виконання умов даного договору, ТОВ "Буд-Перспектива" виписано видаткові (а.с.111-129,137-173 том 1) та податкові (а.с.130-136,174-186 том1) накладні.
Оплата товару, отриманого від даного контрагента проведена через платіжні доручення (а.с.187-199 том 1).
Так само, згідно товаро-транспортних накладних (а.с.64-80 том 1) дошка обрізна та брус напівобрізний було доставлено від ТОВ "Буд-Перспектива" до позивача у серпні та вересні 2011 року та використано позивачем у господарській діяльності, що підтверджується актами на списання матеріалів у виробництво за серпень та вересень 2011 року (а.с.47,48 том2) та терміновими звітами про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами.
Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.
Як зазначалося вище, одними із основних видів діяльності ПП "Кабель - Тара", згідно статуту, є виготовлення тари дерев"яної (барабанів, для кабельного-провідної продукції) та іншої тарної продукції, здійснення оптової та роздрібної торгівлі, комісійної та консигнаційної торгівлі, проведення торгівельних комерційних операцій у тому числі товарообмінних, а тому придбані у ТОВ "Буд-Перспектива" дошка обрізна та брус напівобрізний саме з метою здійснення цієї діяльності у перевіряємому періоді.
Як пояснив представник позивача в судовому засіданні господарські відносини з даним контрагентом мали місце і в інших періодах, а тому ніяких сумнівів щодо вказаного контрагента не було.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що наведені вище документи у їх сукупності доводять використання придбаних у ТОВ "Буд-Перспектива" будівельних матеріалів у власній господарській діяльності ПП "Кабель - Тара", зв'язок понесених витрат з цією діяльністю та наявність економічної мети придбання цих матеріалів. Отже, у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям до складу свого податкового кредиту, що він і зробив у податкових деклараціях у перевіряємому періоді.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами податкового органу про те, що правочини між ПП "Кабель - Тара" та ТОВ "Буд-Перспектива" є недійсними та не були направлені на створення реальних наслідків з огляду на наступне.
Цивільний Кодекс України (далі -ЦК України) містить загальні правила про недійсні правочини, згідно яких -це правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (частина перша статті 216 ЦК України). При цьому даний закон поділяє їх на два види: нікчемні (частина друга статті 215 ЦК України) та оспорюванні (частина третя статті 215 ЦК України), принципова відмінність між якими полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення.
Однак, в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання вказаних угод між позивачем та його контрагентом недійсними у встановленому законом порядку.
Посилання податкового органу на результати перевірки, яка проводиться в рамках розслідування кримінальної справи та на результати почеркознавчої експертизи не можуть вважатися належними доказами по даній справі, які позбавляють позивача права на віднесення суд податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями до податкового кредиту.
Виходячи з приписів ч.4 ст.72 КАС України тільки вирок суду у кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов"язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, тому матеріали досудового слідства в кримінальній справі не можуть мати преюдиційний характер під час розгляду даної справи.
Разом з тим, слід зазначити, що ТОВ "Буд-Перспектива" як на час здійснення господарських операцій з позивачем так і станом на 21.03.2012 року зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" такі відомості вважаються достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Даний контрагент перебуває на податковому обліку та зареєстрований платником податку на додану вартість. Так, зі змісту копії постанови Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року убачається, що ТОВ "Буд-Перспектива" оспорювався наказ Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області щодо призначення позапланової невиїзної перевірки щодо підтвердження показників, задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість за лютий, червень, серпень, вересень 2011 року.
Також, постановою суду Житомирського окружного адміністративного суду від 14.02.2013 року, яку 25.03.2013 року залишено без змін судом апеляційної інстанції та 19.04.2013 року - касаційним судом, у справі за №0670/6142/12 встановлено, що ТОВ "Буд-Перспектива" протягом серпня 2011 року здійснювало свою господарську діяльність та на підставі договорів підряду від 01.08.2011 року виконувало будівельно-монтажні роботи для ДП "Житомирська механізована колона "Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро".
Виходячи з вищевикладеного, ПП "Кабель - Тара" правомірно віднесло до податкового кредиту за серпень та вересень 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 99911,42грн. по господарських операціях з ТОВ "Буд-Перспектива".
Суд першої інстанції не надав належної оцінки наданим доказам та прийшов до помилкового висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000312301 від 31.10.2012 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за операціями позивача з ТОВ "Буд-Перспектива" не підлягають до задоволення.
Проте, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 26.09.2012 року №420 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, прийнятого начальником Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області ДПС, суду першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що такі вимоги є безпідставними та не узгоджуються з приписами ст. ст. 2, 17 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Слід зазначити, що дії відповідача щодо винесення наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки реалізовано в часі. На підставі наказу, складено акт позапланової невиїзної документальної перевірки, за результатами якого, винесено податкове повідомлення - рішення №0000312301 від 31.10.2012 року, яке є предметом розгляду по даній справі, а тому вимога про скасування наказу є безпредметною (відсутній публічно-правовий спір).
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання нечинним та скасування наказу Малинської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області ДПС від 26.09.2012 року №420.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення в названій частині, підстави для скасування якого відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" травня 2013 р. без змін.
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кабель-Тара" задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти нову - про задоволення позовних вимог у названій частині.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 31.10.2012 року частині нарахування основного платежу з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Буд-Перспектива" за серпень, вересень 2011 року в загальній сумі 99911,42 грн. та штрафних санкцій.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.С. Котік
судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова
Повний текст cудового рішення виготовлено "15" липня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Приватне підприємство "Кабель-Тара" вул.Набережна,38,смт.Біла Криниця,Радомишльський район, Житомирська область,12213
3- відповідачу Малинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби пл.Соборна,10,м.Малин,Житомирська область,11601