10.07.2013 2/425/376/13
425/965/13-ц
Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Томко В.В.
при секретарі Брудницькій О.В.
за участю позивачки ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину
25 березня 2013 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на дитину. В обґрунтування позову вона зазначила, що з 04.08.2000 р. вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від цього шлюбу вони мають неповнолітню дитину, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно позивачці не надає, хоча зобов'язаний і має можливість це робити, оскільки отримує пенсію у Пенсійному фонді МВС м. Луганська.
Таким чином, позивачка просить суд винести рішення про стягування з відповідача аліментів на її користь на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача, але не менше встановленого законодавством мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та підтвердила викладені в позові обставини справи, пояснивши суду, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини, але добровільно сплачувати аліменти не бажає. Наявність у відповідача третьої групи інвалідності не заважає йому працювати.
Відповідач в судове засіданні не з'явився, надав суду заперечення проти позову, в якому зазначив, що його донька ОСОБА_4 проживала разом з ним з самого народження і протягом 12 років свого життя, а також перебувала повністю на його утриманні. Шлюб між ним та позивачкою було розірвано у квітні 2005 року, хоча фактично ще у серпні 2004 року позивачка залишила сім'ю і почала проживати за нинішньою адресою, при цьому їх донька залишилася проживати з відповідачем. У вихованні та утриманні доньки позивачка участі не приймала, лише зрідка зустрічалася з дитиною. Після втрати роботи у позивачки виникла необхідність у грошових коштах, у зв'язку з чим 25.02.2013 р. вона забрала дитину для того, щоб стягнути з відповідача аліменти на її утримання. Відповідач зазначає, що він є інвалідом третьої групи, у зв'язку з чим перебуває на диспансерному обліку та потребує постійного лікування, на яке йому доводиться витрачати значні кошти, що просить враховувати суд при винесенні рішення.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала його доводи та заперечення,
пояснивши суду, що відповідач перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачкою, який було розірвано у квітні 2005 року. Від цього шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, яка з самого народження і протягом дванадцяти років свого життя повністю перебувала на утриманні відповідача, і весь цей час проживала разом з ним у його квартирі за адресою: АДРЕСА_1, не зважаючи на висновок органу опіки, яким було прийнято рішення про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю (позивачкою) за її місцем проживання. Відповідач не ухиляється від виховання доньки, протягом всіх дванадцяти років забезпечував її лише він, незважаючи на те, що сам є інвалідом третьої групи, постійно перебуває під наглядом лікарів та потребує лікування. Заява позивачки та викладені нею доводи стосовно того, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини не відповідають дійсності. Також представник просила суд взяти до уваги стан здоров'я відповідача та його матеріальне становище, не заперечує проти стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки у твердій грошовій сумі у розмірі 500 гривень зі сплатою до 10 числа кожного місяця до досягнення дитиною повноліття.
Заслухавши позивачку та представника відповідача, дослідивши докази, матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 p. і ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р., батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі до 26 квітня 2005 року, після чого розлучилися, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 5). Від цього шлюбу сторони мають дитину - малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження. В якості батька дитини у свідоцтві зазначений відповідач ОСОБА_3 (а.с. 2).
Відповідно до довідок, що є в матеріалах справи, позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. Із зазначеної довідки вбачається, що разом з позивачкою значиться зареєстрованим її старший син від іншого шлюбу - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 Також з нею проживає її дочка ОСОБА_4, яка не зареєстрована за цією адресою (а.с. 6,17). Крім того, в матеріалах справи є копія висновку Ради опіки і піклування від 05.09.2004 р., відповідно до якого місце проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, було визначено з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12).
Таким чином, судом встановлено, що в даний час малолітня ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю - позивачкою ОСОБА_1, та знаходиться на її утриманні, що підтверджується вищевказаною довідкою і поясненнями самої позивачки, а також не заперечується представником відповідача.
В той же час, як вбачається з копії довідки від 14.05.2013 р. відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Із зазначеної довідки вбачається, що разом з відповідачем з 09.02.2001 р. значиться зареєстрованою його донька ОСОБА_4 (а.с. 25).
В матеріалах справи є копії довідок від 29.12.2011 р., відповідно до яких ОСОБА_4 з 16.09.2008 р. навчається у Рубіжанському обласному навчально-реабілітаційному центрі, а також у Рубіжанській міський дитячій школі мистецтв. За період навчання у вказаних закладах саме батько дитини ОСОБА_3 приймав активну участь у піклуванні дитини та її вихованні, а також організовував відвідування донькою занять, у той час як матір лише декілька разів забирала доньку зі школи і оклеювала вікна, а стосунки матері із закладом були поодинокі і несистематичні; музичною ж освітою мати взагалі не займалася (а.с. 27, 28). Також в матеріалах справи є копії квитанцій, з яких вбачається, що відповідач у період з 2007 року по 2012 рік оплачував навчання дочки (а.с. 29-32).
Таким чином, стосовно посилання позивачки на те, що відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання доньки суд не може прийняти до уваги, оскільки ці доводи спростовуються наведеними вище доказами. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували ці обставини, позивачка суду не надала. Крім того, в матеріалах справи є розписка позивачки від 20.05.2013 р. про отримання нею грошових коштів в розмірі 1700 грн. в рахунок аліментів від відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Суд приймає до уваги ті обставини, що відповідач є інвалідом 3 групи і потребує постійного лікування, що підтверджується наданими ним копіями медичних документів (а.с. 33-60), добровільно надає матеріальну допомогу дитині та протягом тривалого часу донька повністю перебувала на його утриманні.
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та винести рішення про стягування з відповідача аліментів на користь позивачки на утримання дочки в розмірі 500 грн. щомісяця, починаючи з 25.03.2013 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Зважаючи на те, що при зверненні до суду з позовом позивачка була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-IV від 08.07.2011 р., з відповідача відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229,40 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. 27 Конвенції про права дитини, ст. 52 Конституції України, ст.ст. 180-184, 191 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 367 ЦПК України
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентиф. номер НОМЕР_1, уродженця м. Кремінної Луганської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 гривень
щомісяця, починаючи з 25.03.2013 р. і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп. на рахунок № 31211206700071, код ЄДРПОУ суду - 05381449, код класифікації доходів - 22030001, отримувач - УДКСУ в м. Рубіжне, код ОКРО отримувача коштів - 37904431, МФО отримувача коштів - 804013, банк отримувача коштів - ГУДКСУ в Луганській області.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд. У разі, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В. Томко