Рішення від 15.07.2013 по справі 435/213/13-ц

Справа № 435/213/13- ц

РІШЕННЯ

іменем України

15 липня 2013 року м.Луганськ

Жовтневий районний суд м.Луганська у складі:

головуючого - судді Селинного М.С.

при секретарі - Савенко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління комунальним майном Луганської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, на обґрунтування якого вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів усе належне йому майно своїй доньці ОСОБА_3, яка для прийняття спадщини зверталася до нотаріальної контори, де їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що ОСОБА_2 за життя здійснив самочинне будівництво на території спадкового домоволодіння, побудувавши погріб літ. «Г», сарай літ. «В», прибудову літ. «А-2-1» та житлову прибудову літ. «А-1-1». Не встигнувши оформити спадщину, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, не залишивши заповіту. Позивач у своєму позові зазначає, що він є єдиним спадкоємцем першої черги по закону після смерті ОСОБА_3, яка була його матір'ю, фактично прийняв спадщину, постійно проживаючи разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, однак оформити прийняття спадщини в нотаріальному порядку він не може з наведених вище підстав. Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_2 право власності на самовільно збудовані погріб літ. «Г», сарай літ. «В», прибудову літ. «А-2-1» та житлову прибудову літ. «А-1-1», за адресою: АДРЕСА_1; визнати ОСОБА_3 такою, що прийняла спадщину за заповітом після ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку «А-1», житлової прибудови «А-1-1», прибудови «А-2-1», вхідного ганку «а», сараю «В», погребу «Г», вигрібної ями «Е», вбиральні «У», огорожу №,№1, хвіртки №2; визнати за ним, ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті його матері, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на зазначене домоволодіння.

До початку судового засідання від представника позивача надійшла письмова заява з проханням розглянути справу за її відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача УКМ Луганської міської ради у судове засідання не з'явився, надавши до його початку заяву з проханням розглянути справу без його участі, ухвалити рішення на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, які не заборонені законом. Право власності визнається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не вбачається з закону чи незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Судом встановлено наступне.

Домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_2:

- 6/25 часток - на підставі договору купівлі - продажу від 12.06.1964 року, посвідченого 3-ю Луганською держнотконторою, реєстровий номер 3211, право власності зареєстровано в МКП БТІ 19.09.1964 року, реєстраційний номер 2664 (а.с.5- 6);

- 19/75 часток - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке було видано 5-ю Луганською держнотконторою 08.08.2000 року, реєстровий номер 1-2695; право власності зареєстровано в МКП БТІ 29.08.2000 року, реєстраційний номер 2664 (а.с.7);

- 19/75 часток - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке було видано 5-ю Луганською держнотконторою 08.08.2000 року, реєстровий номер 1-2694, право власності зареєстровано в МКП БТІ 29.08.2000 року, реєстраційний номер 2664 (а.с.8);

- 19/75 часток - на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку, посвідченого 3-ю Луганською держнотконторою 20.02.1961 року, реєстровий номер 1069 (а. с. 18 - лист БТІ).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Як вбачається з заповіту ОСОБА_2, який було посвідчено 13.12.1995 року 5-ю Луганською держнотконторою, реєстровий номер 3-3398, він заповів все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, ОСОБА_3 (а.с.11).

ОСОБА_3 зверталася з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 до 3-ї Луганської держнотконтори, про що свідчить запит вказаної установи до МКП БТІ про надання Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла (а.с.13).

Згідно довідки МКП «Жилсервіс» від 14.10.2010 року № 589, ОСОБА_3 проживала за адресою: АДРЕСА_2, з 31.07.1989 року по ІНФОРМАЦІЯ_2. Разом з нею проживав її син ОСОБА_1 (а.с.16).

Факт перебування вказаних осіб у родинних відносинах підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 (а.с.15).

Згідно відмітки у паспорті, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, з 11.06.2004 року (а.с.14).

03.11.2011 року за вих. №3140/0214 2-ю Луганською держнотконторою було зроблено запит до МКП БТІ щодо Витягу з реєстру прав власників для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 за зверненням ОСОБА_1, який звертався з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 (а.с.17).

Згідно листа МКП БТІ від 24.11.2011 року №15/43-1244 житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_2. Обстеженням проведеним у листопаді 2011 року, встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, самочинно побудовані: погріб літ. «Г», сарай літ. «В», прибудова літ. «А-2-1» та житлова прибудова літ. «А-1-1», яка не прийнята до експлуатації. У зв»язку з цим вказана установа відмовила у наданні Витягу з реєстру прав власників. та рекомендувала звернутися до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Луганській області для прийняття прибудови в експлуатацію (а.с.18).

У листі від 23.06.2012 року за вих. №7/12-138к Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Луганській області відмовила ОСОБА_1 у прийнятті до експлуатації прибудов за адресою: АДРЕСА_1, з посиланням на відсутність затвердження на законодавчому рівні порядку визнання права власності та прийняття в експлуатацію об"єктів нерухомого майна, які були самочинно збудовані померлими особами, за їх спадкоємцями (а.с.19).

Згідно технічного паспорту на садибний /індивідуальний/ житловий будинок, який було виготовлено та видано МКП БТІ 20.10.2011 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, складається з: житлового будинку «А-1», житлової прибудови «А-1-1», прибудови «А-2-1», вхідного ганку «а», сараю «В», погребу «Г», вигрібної ями «Е», вбиральні «У», огорожу №,№1, хвіртки №2 (а.с.20-22).

На момент виникнення спірних правовідносин в частині відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на території України діяв ЦК України в редакції 1963 року, тому суд вважає за необхідне при прийнятті рішення в цій частині керуватися саме цими нормативними актами.

Згідно ст.534 ЦК України (1963 року) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ст.548 ЦК України (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець його прийняв. Прийнята спадщина визнається такою, що належить спадкоємцю, з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст.549 ЦК України (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття…

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані суду докази у їх сукупності, перевіривши відповідність уточнених позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову ОСОБА_1, оскільки протягом розгляду справи було встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадщину у вигляді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, прийняла спадкоємець за заповітом ОСОБА_3, яка звернулася до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Доказів скасування спадкодавцем заповіту на ім"я ОСОБА_3, суду протягом розгляду справи надано не було. Клопотань про витребування додаткових доказів не заявлялося.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, не встигнувши оформити право власності на вказане спадкове нерухоме майно з підстав, які від неї не залежали, а саме: необхідність визнання за спадкоємцем права власності на прибудови до спадкового домоволодіння, які за життя не були ним узаконені.

Таким чином, враховуючи, що у позасудовому порядку прийняття в експлуатацію самовільних прибудов, які були здійснені померлою особою за життя, не є можливим через відсутність затвердження на законодавчому рівні порядку визнання права власності та прийняття в експлуатацію об"єктів нерухомого майна, які були самочинно збудовані померлими особами, за їх спадкоємцями, - суд вважає за доцільне ухвалити рішення, яким визнати за померлим ОСОБА_2 право власності на самовільно збудовані погріб літ. «Г», сарай літ. «В», прибудову літ. «А-2-1» та житлову прибудову літ. «А-1-1», за адресою: АДРЕСА_1, та визнати за ОСОБА_3 право власності на вказане домоволодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2

Приймаючи до уваги вищевикладене, беручи до уваги, що позивач ОСОБА_1, будучи спадкоємцем першої черги за законом, фактично прийняв спадщину після смерті його матері - ОСОБА_3, постійно проживаючи разом з нею на момент її смерті, що було підтверджено в ході розгляду справи з досліджених судом документальних доказів, - суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті його матері, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку «А-1», житлової прибудови «А-1-1», прибудови «А-2-1», вхідного ганку «а», сараю «В», погребу «Г», вигрібної ями «Е», вбиральні «У», огорожу №,№1, хвіртки №2.

Доказів наявності у ОСОБА_3 інших спадкоємців першої черги окрім позивача, суду не надано. Клопотань про витребування додаткових доказів не заявлялося.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.529,534,548,549 ЦК України (1963 року), ст.ст.328,1258-1270 ЦК України, ст.ст.10,11,27,31,60,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на самовільно збудовані погріб літ.«Г», сарай літ.«В», прибудову літ.«А-2-1» та житлову прибудову літ.«А-1-1», за адресою: АДРЕСА_1

Визнати ОСОБА_3 такою, що прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку «А-1», житлової прибудови «А-1-1», прибудови «А-2-1», вхідного ганку «а», сараю «В», погребу «Г», вигрібної ями «Е», вбиральні «У», огорожу №,№1, хвіртки №2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті його матері, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку «А-1», житлової прибудови «А-1-1», прибудови «А-2-1», вхідного ганку «а», сараю «В», погребу «Г», вигрібної ями «Е», вбиральні «У», огорожу №,№1, хвіртки №2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м.Луганська в 10-денний строк з дня отримання його копії.

Суддя М.С.Селинний

Попередній документ
32387095
Наступний документ
32387097
Інформація про рішення:
№ рішення: 32387096
№ справи: 435/213/13-ц
Дата рішення: 15.07.2013
Дата публікації: 22.07.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Жовтневий районний суд м. Луганська
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право