01.07.2013 363/328/13-к
Іменем України
1 липня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області в складі:
головуючого судді - Рудюка О.Д.,
при секретарі - Тлостюк В.М.,
за участю прокурора - Литвиненко А.С.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальне провадження № 12012100150000227 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дослідне, Білозерського району Херсонської області, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, проживає АДРЕСА_1, не судимого згідно ст. 89 КК України
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
встановив:
ОСОБА_1, згідно рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 01.04.1998 року зобов'язаний щомісячно сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, по ? частини з усіх видів заробітку до повноліття дитини, починаючи з 27.03.1998 року. 03.08.2010 року виконавчий лист Білозерського районного суду Херсонської області з відділу державної виконавчої служби Білозерського РУЮ з боргом по сплаті аліментів на 01.07.2010 року в розмірі 5884 грн. надійшов до відділу державної виконавчої служби Вишгородського РУЮ та цього ж дня було відкрите виконавче провадження в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 переїхав на постійне місце проживання до с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області. Починаючи з липня 2008 року ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів). ОСОБА_1 неодноразово попереджався про необхідність сплати аліментів та погашення заборгованості, однак останній на попередження не реагував, офіційно ніде не працював, вихованням дитини не займався, на обліку в Вишгородському центрі зайнятості як безробітний чи шукаючий роботу не значиться. Згідно довідки розрахунку загальна сума заборгованості по несплаті аліментів ОСОБА_1 за період з 01.07.2008 року по 01.12.2012 становить 19135,50 грн.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою винність у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та викладені у обвинувальному акті, визнав повністю, щиро покаявся, повністю підтвердивши обставини скоєного ним злочину. Зокрема, пояснивши, що дійсно за рішенням суду повинен сплачувати аліменти на утримування свого сина. За період, що зазначений в обвинувальному акті та з розміром заборгованості погодився. Кошти на утримування дитини сплачував, але не постійно, оскільки хворіла мати, яка була на його утриманні.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що вина підсудного доведена повністю, його дії за ч. 1 ст. 164 КК України, які виразились у злісному ухиленні від сплати, встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), кваліфіковано правильно.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Крім цього, при обранні обвинуваченому міри покарання, судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують та стан здоров'я обвинуваченого.
При визначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь небезпеки вчиненого, те, що вчинений злочин відноситься до злочину невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не судимого відповідно до ст. 89 КК України, характеризується по місцю проживання позитивно.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді громадських робіт, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи винного.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді ста двадцяти годин громадських робіт.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, обвинуваченому і не пізніше наступного дня надсилається сторонам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.
Суддя О.Д. Рудюк