№ 249/3254/13-к
Іменем України
м.Шахтарськ
12 липня 2013 року
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
- головуючого -судді Шеметової Н.Г.
- при секретарі -Одьожній Т.В.
За участю старшого прокурора Шахтарської міжрайонної прокуратури Вансович Н.М., обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, законного представника потерпілого ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу Шахтарського міськрайонного суду кримінальне провадження №249/3254/13-к за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Шахтарська Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не судимого в силу ст. 89 КК України, який працює без оформлення трудової угоди, мешкає за адресою : АДРЕСА_1,- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,
22 березня 2013 року близько 20 години ОСОБА_2,отримавши від своєї співмешканки ОСОБА_5 повідомлення по телефону про те,що у неї біля будинку АДРЕСА_1 стався словесний конфлікт із неповнолітніми хлопцями, підійшов до хлопців, які знаходилися у дворі вказаного будинку,на підґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно,з метою заподіяння тілесних ушкоджень наніс один удар кулаком правої руки в виличну область обличчя зліва неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4,що знаходився у компанії хлопців, з якими у ОСОБА_5 виник конфлікт, спричинивши тим самим йому легкі тілесні ушкодження у вигляді синця в виличні області зліва.
Таким чином, своїми діями, які виразилися в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 125 ч.1 КК України.
Провина ОСОБА_2 у скоєнні злочину підтверджена сукупністю доказів, які були надані стороною обвинувачення.
Так сам обвинувачений, відмовившись від давання показань, але давши згоду відповісти на питання, пояснив,що провину визнає повністю, не заперечує,що причиною заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, стало повідомлення співмешканки ОСОБА_5 про те,що її образили хлопці у дворі будинку. Він після цього підійшов до цих хлопців та вдарив першого,хто попав під руку. У скоєному кається, але вибачення просить у потерпілого не бажає.
Потерпілий ОСОБА_3 пояснив,що 22 березня 2013 року у вечірній час затримався у дворі будинку,де проживає,для того,щоб поспілкуватися із друзями. До них підійшла ОСОБА_5, яка перебувала у нетверезому стані, стала чіплятися до хлопців, знімати з одного з них шапку, внаслідок чого між цим хлопцем та ОСОБА_5 виник конфлікт. Він (потерпілий) у конфлікт не втручався, ніяких образ на адресу ОСОБА_5 не висказував. Після того, як вона увійшла до під'їзду,одразу ж за нею пішов і обвинувачений, але потім різко вернувся, підійшов до їхньої компанії та ні слова не кажучи, наніс йому один удар кулаком правої руки в обличчя. Обвинувачений перед ним не вибачався.
В ході проведення слідчого експерименту потерпілий за допомогою манекена показав механізм спричинення йому тілесного ушкодження,що відображено у протоколі цієї слідчої дії.
Слідчий експеримент проводився і за участю обвинуваченого, який також показував механізм заподіяння потерпілому тілесного ушкодження-удар правою рукою в виличну область обличчя потерпілого.
Показання потерпілого та обвинуваченого повністю співпадають та узгоджуються між собою.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 188 мд, проведеної за результатами вказаних слідчих дій, знайдені у потерпілого при обстеженні синець в виличній області зліва утворився внаслідок дії тупого предмету та відноситься до легких тілесних ушкоджень. Не виключається можливість утворення вказаних пошкоджень як при обставинах, вказаних потерпілим, так і підозрюваним в ході проведення слідчого експерименту за їх участю.
При вивченні доказів стосовно особи обвинуваченого встановлено,що він не судимий в силу
ст. 89 КК України, працює,хоча і без оформлення трудового договору,до адміністративної відповідальності не притягувався. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Щомісячний доход обвинуваченого складає близько 5 тисяч гривень, утриманців він не має.
Усі вищенаведені докази здобуті із дотриманням норм кримінально-процесуального законодавства, та є допустимими.
Проаналізувавши та оцінивши вказані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у заподіянні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 на підґрунті раптово виниклих неприязних відносин.
Призначаючи обвинуваченому покарання в межах санкції статті кримінального закону, суд враховує,що ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості, не судимий,зайнятий суспільно корисною працею. Обставини,що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені. Суд не враховує показання обвинуваченого про щире каяття, оскільки його небажання вибачатися перед потерпілим, свідчить про зворотне.
З урахуванням викладеного, майнового стану обвинуваченого , його особи, позиції, суд вважає,що покаранням, достатнім та необхідним для виправлення та перевиховання ОСОБА_2, буде покарання у вигляді штрафу, але розмір його повинен бути наближений до максимального.
Речові докази суду не надавалися. Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 гривень.
Вирок набирає законної чинності протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно після проголошення надати обвинуваченому та прокуророві.
Суддя Н.Г.Шеметова