Головуючий в1-й інстанції: Ткаченко Л.Я.
21 травня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Гєрцика Р.В.
суддів Мозговенка В.В., Смірнової В.В.
при секретарі Косоногові С.С.
за участю прокурора Смагіної Г.В.
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Харцизького міського суду Донецької області від 21 лютого 2013 року, яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Іловайськ Донецької області, громадянина України, працюючого нічним охоронцем в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» ПП ОСОБА_8 м.Іловайська, судимого 14 грудня 2011 року Харцизьким міським судом Донецької області за ч.3 ст.186, ст..75 КК України до чотирьох років позбавлення волі з випробуванням (іспитовим строком один рік), що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України визначене остаточне покарання у вигляді чотирьох років двох місяців позбавлення волі.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ДП «Донецька залізниця» 2712 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Вирішено питання про речові докази.
Як визнав суд, злочин було вчинено засудженим за таких обставин:
07 травня 2012 року, приблизно о 13 годині, ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_4, раніше засуджених за даною справою, з метою таємного викрадення чужого майна прийшли до приміщення пожежної насосної станції Будинку науки і техніки Іловайського будівельно-монтажного експлуатаційного управління ДП «Донецька залізниця», розташованого за адресою: Донецька область, м. Іловайськ, вул. Першотравнева, 193- Б, де скориставшись тим, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу через не замкнені двері незаконно проникли в зазначене приміщення, звідки таємно, повторно викрали металеву дробину, вартістю 2355 грн. і кільце для каналізаційного люку, вартістю 357 грн., що належать державному підприємству «Донецька залізниця», заподіявши вказаному підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 2712 грн.
10 липня 2012 року, о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 повторно, за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_7, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, через відчинену хвіртку проник на охоронювану територію вагонного депо Іловайськ, розташованого в м.Іловайськ по вул. Новодеповська, 6, де таємно викрав 87 кг. лому чорних металів 500 класу, вартістю 1865 грн. за 1 тону, що належав ДП «Донецька залізниця», завдавши вищевказаному підприємству матеріальної шкоди на суму 162 грн. 23 коп..
В апеляційній скарзі обвинувачений, не оспорюючи встановлених судом обставин скоєних кримінальних правопорушень, доведеності вини та кваліфікації його дій просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та пом'якшити його, вважаючи його надмірно суворим. Вказує, що судом при призначенні покарання не були в повній мірі враховані дані щодо його особистості, стан здоров'я його самого та його близьких, які потребують догляду. Зазначені обставини, на його думку, дають підстави для застосування до нього ст.69 КК України.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 на підтримання своєї апеляційної скарги, думку прокурора про необгрунтованість апеляційної скарги останнього та законність судового рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вироку, висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, був зроблений на підставі його свідчень, а справа була розглянута в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України. З урахуванням цього суд встановив фактичні обставини справи та вірно кваліфікував його дії за ч.3 ст.185 КК України.
А тому висновки суду стосовно фактичних обставин справи, винності обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, які не оспорювались в апеляційній скарзі, згідно зі ст.404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд належним чином врахував обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, дані щодо особи обвинуваченого, стану його здоров'я, сімейного стану, а також ті обставини, що останній знову вчинив кілька корисливих злочинів в період невідбутого покарання за попереднім вироком, і обґрунтовано призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі з урахуванням санкції кримінального закону і правової формули, передбаченої ст.71 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України.
Підстав для застосування до ОСОБА_2 положень ст.69 КК України і пом'якшення покарання, як про це вказується в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає, а тому доводи останнього в ній з цього приводу не є слушними.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку, у даній справі не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Харцизького міського суду Донецької області від 21 лютого 2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін.
Судді: