Головуючий в1-й інстанції: Яременко І.В.
14 травня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Гєрцика Р. В.
суддів Смірнової В.В., Мозговенка В.В.
за участю прокурора Мінькова А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 на вирок Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 28 вересня 2012 року, яким:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Макіївки Донецької області, громадянина України, що працює монтажником у ПП «Альфа-Старт», не судимого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1
засуджено за ч.2 ст.315 КК України до п'яти років позбавлення волі;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Харцизька Донецької області, громадянина України, що працює автослюсарем у ПП «ОСОБА_7», не судимого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2
засуджено за ч.2 ст.315 КК України до п'яти років позбавлення волі,
Як визнав суд, злочин було скоєно засудженими за таких обставин:
18 квітня 2012 року, у вечірній час після 18.00 години ОСОБА_4 і ОСОБА_3 при зустрічі з раніше знайомими їм ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_3, знаючи про їх погане самопочуття після випитого вранці того ж дня спиртного, запропонували останнім вжити разом з ними особливо небезпечний наркотичний засіб- опій ацетильований. При цьому на запитання ОСОБА_6 про результати впливу вказаного наркотичного засобу на їх організм, з метою схилення останніх до споживання особливо небезпечного наркотичного засобу засуджені почали вмовляти ОСОБА_6 вжити його, рекомендуючи наркотичний засіб як знеболюючий та додаючий приємні відчуття препарат, переконуючи в нешкідливості його вживання, чим викликали у ОСОБА_5 і ОСОБА_6 бажання вжити особливо небезпечний наркотичний засіб- опій ацетильований.
У той же день, в 20.30 годин, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 у невстановленої особи, вжили особливо небезпечний наркотичний засіб- опій ацетильований, який ОСОБА_4 за згодою ОСОБА_5 і ОСОБА_6 самостійно ввів в організм останніх шляхом внутрішньовенної ін'єкції.
В апеляції захисник ОСОБА_2, діючий в інтересах обох засуджених, просить вирок суду першої інстанції скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. Посилається на те, що судом першої інстанції були істотно порушені вимоги кримінально-процесуального закону, в тому числі право засуджених на захист, досудове та судове слідство було проведено однобічно та неповно, висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, а призначене покарання засудженим є надто суворим. Вказує, що судом не були взяті до уваги ті обставини, що сестри ОСОБА_6 раніше вживали наркотичні засоби, а засуджені лише запропонували їм разом вжити їх, не вмовляючи та не спонукаючи ніяким чином їх до цього.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необґрунтованість апеляції та законність судового рішення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні злочину при зазначених у вироку обставинах, за який вони засуджені, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які судом всебічно і повно досліджені та правильно оцінені.
Цей висновок, зокрема, підтверджується показаннями самих засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в судовому засіданні про те, що вони запропонували сестрам ОСОБА_6 вжити наркотичний засіб- опій ацетильований, який за їх допомогою вони спільно вжили; показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, згідно яких засуджені прийшли до них та запропонували вжити вказаний наркотичний засіб, повідомивши про те, що це полипшить їх самопочуття, через що вони й погодилися на це, так як раніше такий наркотик не вживали (а.с.41-47)
Також винність засуджених у вчиненні вказаного злочину підтверджується матеріалами справи, а саме, протоколом огляду місця події, згідно з яким в квартирі АДРЕСА_4, де на той момент знаходились засуджені та сестри ОСОБА_6, були виявлені та вилучені медичні шприци (а.с.7-12), в яких відповідно до висновку судово-хімічної експертизи № 301 від 25.04.2013 року виявлено залишки особливо небезпечного наркотичного засобу- опія ацетильованого (а.с.31-38).
За встановленими судом фактичними обставинами справи, виходячи із сукупності зазначених та інших досліджених у судовому засіданні доказів, які отримали відповідну правову оцінку у вироку, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано і правильно кваліфікував дії засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.315 КК України.
Доводи в апеляції про те, що засуджені не вчиняли ніяких дій, спрямованих на збудження бажання у сестер ОСОБА_6 вжити наркотичний засіб не є слушними, так як спростовуються вищенаведеними доказами, яким суд дав належну оцінку. Такий висновок суду й відповідає правовим позиціям, визначеним в п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», відповідно до яких таки дії як пропозиція, порада до вживання наркотичного засобу охоплюється поняттям «схиляння».
З протоколу судового засідання видно, що судом досліджено всі обставини, які могли мати значення для справи, тому доводи в апеляції щодо неповноти та однобічності судового слідства є безпідставними.
Докази, на яких побудовані висновки суду про винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їм злочину є належними, допустимими, достатніми та достовірними. Показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на досудовому слідстві, які судом взято в якості доказів обвинувачення, були оголошені в судовому засіданні на підставі п.2 ч.1 ст.306 КПК України (1960 року), з чим погодилися всі учасники судового розгляду, в тому числі й сторона захисту, а тому посилання в апеляції про те, що вирок суду побудовано на нелегітимних доказах є також безпідставними.
Як вбачається з матеріалів справи, засудженим на підставі п.2 ч.1 ст.45 КПК України (1960 року) на досудовому слідстві було призначено захисника, всі необхідні слідчі дії було проведено за участю останнього, а тому доводи в апеляції на порушення права засуджених на захист не є слушними, тим більш, що у вироку суд не посилався на показання останніх, даних ними без участі захисника. Несвоєчасне отримання копії постанови про порушення кримінальної справи засудженими не є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону в контексті вимог ст.370 КПК України (1960 року) та впливає на висновки суду по суті обвинувачення.
Покарання ОСОБА_3 і ОСОБА_4 судом першої інстанції призначене у мінімальній межі санкції кримінального закону, за яким вони засуджені, є необхідним і достатнім для виправлення засуджених і попередження нових злочинів, відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України. Підстав для застосування ст.75 КК України та звільнення засуджених від покарання, як на це вказується в апеляції, колегія суддів не знаходить.
Порушень органом досудового слідства або судом вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку у даній справі не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (1960 року), п.15 Перехідних Положень КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 28 вересня 2012 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без змін.
Судді: