Справа № 825/2350/13-а
09 липня 2013 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Бородавкіної С.В.,
при секретарі Хрущ Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аметист" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач 17.06.2013 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби і просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 07 лютого 2012 року №0000702320.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до акту перевірки ДПІ у м. Чернігові встановлена розбіжність суми ПДВ - 36666,00 грн. за жовтень 2011 року по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що Рокитнянською МДПІ в Київській області була проведена документальна позапланова перевірка достовірності визначення показників декларації з ПДВ за період з 01.03.2010 по 01.12.2011 ФОП ОСОБА_1 Позивач зазначає, що результати перевірки контрагента, оформлені актом від 15.12.2011 № 14/1701/2735602578, не можуть бути підставою для висновків ДПІ у м. Чернігові про відсутність реальної господарської операції, проведеної між ТОВ "Аметист" та ФОП ОСОБА_1, оскільки висновок цієї перевірки про відсутність реального здійснення господарських операції між ФОП ОСОБА_1 та його контрагентами ґрунтується на постанові про порушення кримінальної справи, що була скасована. Також між ТОВ "Аметист" та ФОП ОСОБА_1 було проведено реальну господарську операцію, позивачем було придбано у контрагента товар - макулатуру та здійснено розрахунки за цей товар у безготівковій формі. Реальність цієї операції підтверджують необхідні бухгалтерські документи, а саме: договір, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, які надавались відповідачу на перевірку.
Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що розбіжність по податковому кредиту за жовтень 2011 року виникла внаслідок того, що Рокитнянською МДПІ в Київський області була проведена документальна позапланова перевірка достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період з 01.03.2010р. по 01.12.2011р. - фізичної особи ОСОБА_1. За наслідками перевірки складено акт №14/1701/2735602578 від 15.12.2011р. та встановлено, що операції по податковому зобов'язанню з ПДВ є нікчемними з фіктивним підприємством ФОП ОСОБА_1, що підтверджується постановою про порушення кримінальної справи від 26.10.2011р. За результатами перевірки зменшено податкові зобов'язання за перевіряємий період. Враховуючи дані висновки, господарські відносини між ТОВ «Аметист» та ФОП ОСОБА_1 у жовтні 2011 року не спричинили реального настання юридичних наслідків.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити.
Працівниками ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Аметист" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт №297/23/14221489 від 25.01.2012 (а.с.14-29).
Перевіркою було встановлено порушення вимог п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2765-VI, підприємством завищено суму бюджетного відшкодування в декларації за листопад 2011 року на 36666,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року №0000702320, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 36666,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 18333,00 грн. (а.с.30).
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.
Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.
Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала
Основними видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Аметист" є виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення (а.с.12-13).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аметист" є платником податку на додану вартість (а.с.11).
01.08.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аметист" (Покупець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) було укладено договір поставки №14 (а.с.44).
Відповідно до пп.1.1 договору Постачальник Поставляє, а Покупець купує макулатуру, в кількості та за цінами, зазначеними в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
Виконання даного договору підтверджується видатковими накладними від 21.10.2011 №102 на загальну суму 111996,00 грн., в т.ч. ПДВ - 18666,00 грн.; від 24.10.2011 №108 на загальну суму 38808,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6466,00 грн.; від 26.10.2011 №109 на загальну суму 33228,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5538,00 грн.; від 28.10.2011 №122 на загальну суму 35964,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5994,00 грн. (а.с.46,48,50,52).
Позивач належним чином розрахувався за придбаний товар у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №1207 від 25.10.2011, №1211 від 26.10.2011, №1219 від 27.10.2011, №1232 від 28.10.2011, №1239 від 31.10.2011, №1249 від 02.11.2011, №1255 від 03.11.2011, №1268 від 04.11.2011, №1287 від 07.11.2011, №1295 від 08.11.2011, №1302 від 09.11.2011 (а.с.121-131).
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було виписано податкові накладні від 21.10.2011 №278 на загальну суму 111996,00 грн., в т.ч. ПДВ - 18666,00 грн.;від 24.10.2011 №283 на загальну суму 38808,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6466,00 грн.; від 26.10.2011 №284 на загальну суму 33228,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5538,00 грн.; від 28.10.2011 №297 на загальну суму 35964,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5994,00 грн. (а.с.45,47,49,51).
Доставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 21.10.2011, від 24.10.2011, від 26.10.2011, від 28.10.2011(а.с.110-115).
Даний товар було доставлено на склад та відображено в складському обліку товариства, що підтверджується картками складського обліку матеріалів, виробничим звітом та накладними (а.с.94-103).
Придбана макулатура була відображена в бухгалтерському обліку, що підтверджується журналами-ордерами і відомостями по рахунку 631 (а.с.132), та в податковому обліку товариства, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, за листопад 2011 року (а.с.31-43).
Макулатура була використана у власній господарські діяльності, а саме для виготовлення паперових виробів, що належить до видів діяльності підприємства.
Для здійснення своєї господарської діяльності позивач орендує земельні ділянки в місті Чернігові для експлуатації столярно-теслярного цеху, пилорами, сушильних камер та прохідної, а також під розміщення виробничих, складських та адміністративних приміщень паперового виробництва по вул. Індустріальній, 11, згідно договорів оренди від 12.07.2007, від 13.07.2012 (а.с.81-85) та відповідно договору №1201Н від 01.01.2011 операційної оренди орендує нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул.Ушинського, 4, загальною площею 63,33 грн. (а.с.104-107).
На момент здійснення позивачем господарських операцій ФОП ОСОБА_1 був належним чином зареєстрований в якості суб'єкта господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.89) та був платником ПДВ (а.с.90).
Таким чином, суд вважає, що господарські операції позивача з ФОП ОСОБА_1 мали реальний характер, оскільки придбання товару, зазначених у податкових та видаткових накладних, відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ "Аметист", наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку, також господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.
Як на підставу нікчемності правочину позивача з контрагентом ФОП ОСОБА_1 податковий орган посилається на акт перевірки від 15.12.2011 №14/1701/2735602578 про результати позапланової перевірки з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість з 01.03.2010 по 01.12.2011, яким встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. для сплати належних сум податків та обов'язкових платежів, тобто такі угоди носять фіктивний характер.
Проте, суд зазначає, що викладені в акті обставини, не є підставою вважати правочин недійсним, або таким, що не відбувся, та не спростовує реальності виконання господарської операції, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Фактично, висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій зроблено без дослідження договорів, первинних та інших документів ФОП ОСОБА_1.
Крім того, реальність господарських відносин у серпні 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аметист" та його контрагентом ФОП ОСОБА_1 згідно договору №14 від 01.08.2011 вже встановлювалась в судовому порядку, що підтверджується постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року (а.с.63-65), яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року (а.с.66-67).
Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.
Крім того, податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. В законодавстві України закріплено принцип персональної відповідальності, згідно якого особа має нести відповідальність за вчинені нею правопорушення, а не за правопорушення інших осіб. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року №0000702320.
Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами надання контрагентом позивачу товару, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 07 лютого 2012 року №0000702320, з підстав наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби від 07 лютого 2012 року №0000702320.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Чернігові/ м.Чернігів/ 22030001, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аметист" (код ЄДРПОУ 14221489) судові витрати в сумі 549,99 грн.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Бородавкіна