Рішення від 13.06.2013 по справі 461/700/13-ц

Справа №461/700/13- ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 року Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді Головатого В.Я.,

при секретарі Рут О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ЛКП «Центральне» про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись в суд з позовом, який вподальшому уточнили, в якому просять постановити рішення, яким стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 12000 грн., моральну шкоду в сумі 7000 грн., витрати на правову допомогу у сумі 2000 грн. та сплачені судові витрати.

В обґрунтування позову покликаються на те, що з листопада 2010р. квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, було затоплено та таке продовжується по даний час з вини відповідача, котрий проживає у НОМЕР_1 цього ж будинку, поверхом вище. Внаслідок залиття було залито стелю і стіни ванної кімнати та кухні, про що складені відповідні акти ЛКП «Центральне» від 23.12.2010р., 31.05.2011р., 17.11.2011р. Зазначеними актами встановлено, що залиття мало місце внаслідок недбалого відношення до санітарно-технічних приладів мешканцями квартири НОМЕР_1 цього будинку. Даним залиттям, її матері, яка проживає одна у квартирі НОМЕР_2 спричинено моральну шкоду, яка виразилась в порушенні життєвого укладу, нормального режиму життя, остання отримала сильний емоційний стрес, який відбився на її стані здоров'я, яку оцінює в сумі 7000 грн. Просять позов задоволити.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів позов підтримали, дали пояснення аналогічні доводам викладеним у позові, просять позов задоволити у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про причину неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутності.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов заперечили та пояснили, що дійсно, ОСОБА_3 зареєстрований у АДРЕСА_3, та є її власником. При цьому, в квартирі не проживає та власноручно перекрив кран водопостачання. Позивачі проживають поверхом нижче. До моменту залиття у належній йому квартирі проживали квартиранти. Коли довідався, що державним виконавцем накладено арешт на квартиру з метою примусового виконання рішення суду, власноручно розібрав ванну, яка вмонтована понад 10 років, та впевнився, що таке залиття сталось не з його вини. Вважає, що оскільки особисто перекрив кран водопостачання в квартирі, покази лічильника не змінювались, натомість пляма на стелі позивачів після підписання збільшувалась, тому залиття сталось з труб туалету загального користування, стіна якого є суміжною з стіною ванної кімнати його квартири. Просять відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.

У судовому засіданні представник третьої особи ЛКП «Центральне» позов підтримав та пояснив, що комісією ЛКП «Центральне» складено акти від 23.12.2010р., 31.05.2011р., 17.11.2011р. якими встановлено факт залиття квартири позивачів, внаслідок недбалого відношення до сантехнічних приладів мешканцями квартири НОМЕР_1 даного будинку, що розташована поверхом вище. Стверджує, що оскільки кран водопроводу перекритий ОСОБА_3 власноручно, а не працівником ЛКП «Центральне» чи ЛМКП «Львівводоканал», а тому підстав вважати, що такий був перекритий належним чином та чи був перекритий взагалі, немає. Разом з тим, доводи відповідача та його представника про те, що з моменту перекриття крану водопроводу показники лічильника не змінювались вважає безпідставними, оскільки такі дані повідомляються мешканцями працівникам ЛКП усно. Більше того, стверджує, що туалет загального користування, на який, як на причину залиття вказує відповідач не має жодних суміжних стін із квартирою як позивачів, так і відповідача. Просить позов задоволити.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши дійсні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки №8117, виданої ЛКП «Центральне» 19.09.2011р. відповідач ОСОБА_3 зареєстрований в АДРЕСА_3 та є її власником. Поверхом нижче, у НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_1 проживає та зареєстрована ОСОБА_2 Факт залиття підтверджується актами складеними ЛКП «Центральне» від 23.12.2010р., 31.05.2011р., 17.11.2011р., відповідно до яких залиття мало місце з вини відповідача, який неналежно проводив обслуговування сантехнічних засобів. Вини інших осіб не встановлено.

Висновком суб'єкта оціночної вартості ОСОБА_4 від 31.05.2011р. про вартість завданої матеріальної шкоди встановлено, що ринкова вартість збитків завданих власнику АДРЕСА_1 становить 8 795 грн.

Судом встановлено, що підтвердили сторони та показали свідки у судовому засіданні, залиття квартири АДРЕСА_1 відбулось декілька разів, поетапно і в тих самих місцях.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що працює на посаді майстра у ЛКП «Центральне». Дійсно, квартиру позивачів АДРЕСА_1 було декілька разів затоплено, про що комісією ЛКП «Центральне» було складено відповідні акти. Ствердила й те, що ОСОБА_3 особисто показував, що замінив каналізаційну систему, на що сказала йому, що не слід уникати відповідальності за спричинене залиття квартири таким чином.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що працює на посаді майстра з ремонту у ЛКП «Центральне». ОСОБА_2 декілька раз зверталась до ЛКП «Центральне» з приводу залиття квартири. Виходом на місце у квартирі ОСОБА_2 було виявлено на стелі мокру пляму. Відразу у квартиру ОСОБА_3 потрапити не вдалось, так як двері ніхто не відчиняв. Вдруге, знаходячись у квартирі ОСОБА_2 виявила, що пляма на стелі збільшилась. Коли ж потрапили в квартиру відповідача побачили, що сантехнічні труби замінені на нові. Зазначила, що була присутня при складанні усіх трьох актів ЛКП «Центральне».

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача та його представника про те, що залиття квартири позивачів сталось внаслідок неналежного стану сантехнічних труб туалету загального користування, стіна якого є суміжною з стіною ванної кімнати його квартири, що він встановив власноручно розібравши ванну, не приймаються до уваги суду, з огляду на наступне.

Як ствердив в судовому засіданні відповідач, він не є спеціалістом чи експертом в галузі будівельно-технічних норм та в підтвердження таких доводів надати суду жодного належного доказу не може.

Більше того, такі доводи спростовуються поясненнями представника третьої особи ЛКП «Центральне» про те, що туалети загального користування, розташовані зовсім в іншому місці, ніж в тому, на яке вказує відповідач.

Разом з тим, не заслуговують на увагу суду доводи відповідача про те, що у задоволенні позову слід відмовити ще й з тієї підстави, оскільки ОСОБА_2 протягом 2010р. не проживала у АДРЕСА_1 оскільки такі доводи не спростовують факту залиття квартири. Більше того, остання була присутня при складанні комісією ЛКП «Центральне» кожного акту з цього приводу.

Не приймаються до уваги суду й доводи позивачів про те, що погіршення, які відбулись у квартирі внаслідок залиття тривають і надалі та призвели до більших витрат, у зв'язку з чим збільшено позовні вимоги, оскільки сам акт ЛКП «Центральне» від 17.11.2011р. є документом який встановлює лише факт залиття квартири, а не є доказом про вартість заподіяної матеріальної шкоди. Оскільки позивачами не надано суду належних письмових доказів у підтвердження своїх доводів про збільшення матеріальної шкоди, відтак в задоволенні даної частини позовних вимог слід відмовити.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивачів щодо стягнення в їхню користь сплачених 2000 грн. витрат на правову допомогу, відповідно до довідки від 19.08.2011р., оскільки належним доказом проведення такої оплати є квитанція чи платіжне доручення.

При цьому, суд визнає та приймає до уваги, що внаслідок неправомірної поведінки відповідача, який на протязі з грудня 2010р. по листопад 2011р. неодноразово заливав квартиру позивачам, останнім спричинено моральну шкоду, яка виразилась у неможливості належного використання квартири, порушення нормального життєвого укладу, пережили нервовий стрес, однак з врахуванням співрозмірності матеріальної шкоди, суд оцінює моральну шкоду у сумі 3000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача в користь позивачів.

Керуючись ст. ст.10,11,57-60,169,212,215 ЦПК України, ст.ст. 1166,1167 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 8795 грн. (вісім тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень) матеріальної шкоди та 3000 грн. (три тисячі гривень) моральної шкоди, 338 грн. (триста тридцять вісім гривень) державного мита та 120 грн. (сто двадцять гривень) витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 діб з дня його проголошення.

Головуючий:

Попередній документ
32367756
Наступний документ
32367758
Інформація про рішення:
№ рішення: 32367757
№ справи: 461/700/13-ц
Дата рішення: 13.06.2013
Дата публікації: 23.07.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Галицький районний суд м. Львова
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб