Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
місто Харків
09.07.2013 р. справа №820/4795/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сліденко А.В.,
за участі
секретаря судового засідання - Фоменко І.Є.,
представників
позивача - Бобровнікова Л.О., Антонова Л.В., Задорожна О.Ю.,
відповідача - Корнієвський О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Фоліо"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС
проскасування рішення, -
встановив:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво Фоліо», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просив скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, №0000862210 від 05.03.2013р. в частині основного платежу в розмірі 150.000,00грн. та в частині штрафу в розмірі 36.500,00грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті №713/2210/31236156 від 22.02.2013р., викладені в акті судження податкового органу є помилковими, адже не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених господарських операцій. Так, платник податків пояснював, що дійсно придбав лінію для устаткування книжкових блоків вартістю 900.000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 150.000,00грн.) і включив 150.000,00грн. ПДВ до складу податкового кредиту з ПДВ грудня 2006р. В травні 2007р. у зв'язку з прийняттям рішення про використання згаданого устаткування в неоподатковуваних ПДВ операціях сума ПДВ в розмірі 150.000,00грн. була включена ТОВ до складу податкових зобов'язань на виконання приписів абз.3 п.п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про ПДВ». Таким чином, станом на дату анулювання реєстрації ТОВ як платника ПДВ (19.12.2012р.) за подією придбання устаткування книжкових блоків вартістю 900.000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 150.000,00грн.) не мало сформованого податкового кредиту, а відтак, не мало і обов'язку здійснити умовний продаж ТМЦ. З вказаних мотивів позивач вважав, що спірне податкове повідомлення - рішення суперечить ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення заявлених вимог.
Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області ДПС, з поданим позовом не погодився.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що викладені в акті №713/2210/31236156 від 22.02.2013р. судження ДПІ про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні заявлених вимог.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
За матеріалами справи судом встановлено, що з 28.01.2013р. по 15.02.2013р. ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області ДПС було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Видавництво Фоліо» (ідентифікаційний код - 31236156) з питання дотримання вимог податкового законодавства за період 01.10.2011р.-31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період 01.10.2012р.-31.12.2012р.
Результати перевірки оформлені актом №713/2210/31236156 від 22.02.2013р., в якому викладені судження податкового органу про порушення платником податків, зокрема, п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України, а саме: невизначення податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 150.000,00грн. по раніше придбаному у ТОВ НПП «Системні технології» устаткуванню книжкових блоків вартістю 900.000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 150.000,00грн.), податкова накладна за яким була віднесена до складу податкового кредиту грудня 2006р. та яке рахувалось в обліку платника податків станом на дату прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
05.03.2013р. з посиланням на даний акт МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000862210 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 188.750,00грн. (основний платіж - 151.000,00грн.; штраф - 37.750,00грн.).
Перевіряючи відповідність закону спірного рішення суб'єкта владних повноважень, суд відмічає, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.
Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).
Керуючись приписами ст.11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, суд встановив, що 11.12.2006р. між позивачем, ТОВ «Видавництво Фоліо» (як покупцем), та ТОВ НПП «Системні технології» (як продавцем) було укладено правочин, оформлений окремим письмовим договором купівлі-продажу, предметом якого є поставка лінії устаткування книжкових блоків загальною вартістю 900.000,00грн. з урахуванням ПДВ. Отримана від ТОВ НПП «Системні технології» податкова накладна №28122 від 28.12.2006р. на суму 900.000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 150.000,00грн.) була віднесена позивачем, ТОВ «Видавництво Фоліо», до складу податкового кредиту з ПДВ грудня 2006р., про що в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) міститься запис під порядковим номером « 264» (а.с.136).
30.07.2007р. позивачем, ТОВ «Видавництво Фоліо», було прийнято рішення про використання згаданої вище лінії для власних потреб книжкового виробництва. Дане рішення оформлено наказом №01-05 від 30.04.2007р. У зв'язку з практичною реалізацією вказаного рішення в сфері оподаткування позивачем, ТОВ «Видавництво Фоліо», 01.05.2007р. було виписано податкову накладну №2334 на суму 900.000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 150.000,00грн.), котра включена до реєстру виданих податкових накладних за звітний податковий період - травень 2007р. під порядковим номером « 8».
Суд відмічає, що правовідносини з приводу справляння ПДВ до 31.12.2010р. були унормовані приписами Закону України «Про порядок на додану вартість», а з 01.01.2011р. врегульовані приписами розділу V Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п.п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (абз.1 п.п.7.4.1 ст.7); право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абз.2 п.п.7.4.1 ст.7); якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) (абз.3 п.п.7.4.1 ст.7).
Оцінивши обґрунтованість доводів сторін, з'ясувавши обставини спірних правовідносин та перевіривши їх добутими доказами, суд доходить висновку, що позивач у спірних правовідносинах виконав вимоги абз.3 п.п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про ПДВ».
Відповідачем у ході розгляду справи таких обставин за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано.
Таким чином, станом на 01.05.2007р. сума ПДВ в розмірі 150.000,00грн. по події придбання у ТОВ НПП «Системні технології» лінії устаткування книжкових блоків загальною вартістю 900.000,00грн. та по події початку використання означеної лінії для власних виробничих потреб, тобто в межах господарських операцій, котрі не є об'єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах за ставкою 20%, була включена позивачем, ТОВ «Видавництво Фоліо», як до податкового кредиту з ПДВ, так і до податкових зобов'язань з ПДВ.
Отже, з 01.05.2007 р. відсутні підстави для висновку про формування ТОВ «Видавництво Фоліо» податкового кредиту з ПДВ за рахунок податку в розмірі 150.000,00грн., сплаченого на користь ТОВ НПП «Системні технології» при придбанні лінії устаткування книжкових блоків загальною вартістю 900.000,00грн.
Пунктом 184.7 ст.184 Податкового кодексу України передбачено, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Оскільки позивач до дати анулювання реєстрації платником ПДВ (19.12.2012р.) на виконання вимог закону вже нарахував ПДВ у розмірі 150.000,00грн. на вартість придбаної у ТОВ НПП «Системні технології» лінії устаткування книжкових блоків, то відсутні законні підстави для покладання на ТОВ «Видавництво «Фоліо» обов'язку здійснити повторне нарахування податку на один і той же актив.
Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши обґрунтованість доводів сторін, з'ясувавши обставини спірних правовідносин та перевіривши їх добутими доказами, суд доходить висновку, що в ході розгляду справи суб'єкт владних повноважень за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності та обґрунтованості мотивів, покладених в основу спірного рішення, зміст складеного податковим органом акту перевірки не містить належних та достатніх фактичних даних, які б достеменно засвідчували факт вчинення платником податків податкового правопорушення.
Натомість викладені в акті судження суб'єкта владних повноважень мають характер припущень, бо не підкріплені належними висновками та не доведені відповідними документами.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов ТОВ «Видавництво Фоліо» до ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області ДПС про скасування рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000862210 від 05.03.2013р. в частині основного платежу в розмірі 150.000,00грн. та в частині штрафу в розмірі 36.500,00грн.
Постанова набирає законної сили згідно з ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Постанова у повному обсязі виготовлена 11.07.2013р.
Суддя А.В. Сліденко