Провадження № 22-ц-/790/4465/13 Головуючий 1 інстанції -Чайка І.В.
справа № 641/3038/13ц Доповідач Кірсанова Л.І.
категорія: відшкодування шкоди
27 червня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді: Кірсанової Л.І.
суддів: Маміної О.В., Крилової Т.Г.
при секретарі Асєєвій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Комінтернівського району м. Харкова, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства прокуратури та суду,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди , завданої незаконними рішеннями, діями те бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду , а саме: незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 175, ч. 2 ст. 364, ч. З ст. 212 КК України та обранням відносно нього запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд, під якою він знаходився на протязі 7 років . Позивач вважає, що йому заподіяна матеріальна шкода внаслідок незаконних дій прокуратури Комінтернівського району м. Харкова , яка виразилась у тому, що у ТОВ СУАП « Веда- Холдінг» незаконно забрали мукомольний комплекс , в якому була його доля , яку він оцінює у 28103794 грн ., та у зв*зку з тим що він на протязі семі років не мав можливості використовувати цій комплекс за призначенням, він не отримав прибуток, тому вважає, що сума упущеної ним вигоди складає 9 964 263,099 грн. Позивач просив суд стягнути спричинену йому матеріальну шкоду та упущену вигоду у загальній сумі 18 068 057,10 грн. солідарно з відповідачів по справі.
Представник відповідача- прокуратури Комінтернівського району м. Харкова проти задоволення позовних вимог заперечувала, вважала вимоги необгрунтованими та недоведеними.
Представник відповідача- Державної казначейської служби України , проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав вимоги необгрунтованими та недоведеними, зазначив що Державна казначейська служба України є неналежним відповідачем по справі.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 травня 2013 року в задоволенні вказаного позову ОСОБА_1 відмовлено за його недоказаністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ті ж докази, що і в суді першої інстанції. Також зазначає, що суд порушив ст. 10 ЦПК України, так як ніякої змагальності сторін не відбувалося та представник прокуратури Комінтернівського району м. Харкова не привів жодних аргументованих обставин в підтвердження своїх заперечень відносно позовної заяви.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи, що позивачем не доведено право його власності у частці мукомольного комплексу ТОВ СУАП « Веда- Холдінг» , та які прибутки внаслідок здійснення підприємницької діяльності ним було отримано до передачі цього комплексу Банку «Гранд», наявність упущеної вигоди, та не надано суду доказів розміру вказаної упущеної вигоди, позовні вимоги про стягнення такої компенсації задоволенню не підлягають.Тобто, районний суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв*язку з його недоказаністю.
Судова колегія погоджується з даним висновком суду першої інстанції, так як він відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Матеріали справи свідчать, що 28.02.2006 року прокуратурою Комінтернівського району м. Харкова порушено кримінальну справу за фактом невиплати заробітної платні робітникам ТОВ СУАП « Веда- Холдінг» за ч.2 ст. 175, ч.2 ст. 364 КК України.
З обвинувального висновку, затвердженого прокурором Комінтернівського району м. Харкова 02.02.2007 року вбачається, що ОСОБА_1 звинувачувався за ч.2 ст. 175, ч.2 ст. 364 КК України ( а.с.6-24)
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від. 21.11.2007 року кримінальна справа відносно ОСОБА_1 направлена до додаткове розслідування. Постанова залишена без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13.03.2008 року ( а.с.29-30) 12.08.2008 року прокурором Комінтернівського району м. Харкова в інтересах ДНІ в Комінтернівського району м. Харкова поданий позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, спричиненої злочином, в сумі 1777151 грн. Постановою старшого слідчого прокуратури Комінтернівського району м. Харкова від 25.08.2010 року склад злочину та дії ОСОБА_1 перекваліфіковані з ч.2 ст. 175 на ч.І ст. 175 КК України .
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.12.2010 року справа відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 175, ч. 2 ст. 364, ч. 23 ст. 212 КК України направлена прокурору Комінтернівського району м. Харкова для додаткового розслідування. Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд залишено без змін. ( а.с. 31-36)
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 24.03.2011 року вищезазначена постанова суду залишена без змін ( а.с. 37-39)
Постановою старшого слідчого прокуратури Комінтернівського району м. Харкова від 24.08.2011 року кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 364 та ч. З ст. 212 КК України закрита за ст. 6 КГІК України , так як « в ході слідства не було отримано будь-яких об*єктивних даних, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу злочинів, передбачених ст. 364, 212 КК України.» ( а.с. 50-52)
Згідно постанови старшого слідчого прокуратури Комінтернівського району м. Харкова від 09.09.2011 року ОСОБА_1 притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.І ст. 175 КК України, за цією статтею йому пред*явлено обвинувачення ( а.с. 43-45)
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2011 року кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 175 КК України направлена на додаткове розслідування з попереднього судового засідання ( а.с. 40-42)
Постановою прокурора Комінтернівського району м. Харкова від 19.11.2012 року була скасована постанова старшого слідчого прокуратури Комінтернівського району м. Харкова про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_1за ч.І ст. 175 КК України по кримінальній справі № 22060055 . В постанові зазначено, що « постанова про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого за ч. 1 ст. 175 КК України винесена передчасно і необгрунтовано, в зв*язку з тим, що відсутні докази, що підтверджують винність ОСОБА_1 у вчиненні необгрунтованої невиплати заробітної платні, у зв*язку з чим постанова підлягає скасуванню.»( а.с. 53-54)
Відповідно до ст. 1176 ЦК України , ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу утримання під вартою або підписки про невиїзд, відшкодовується державою в повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратуру і суду» громадянину підлягає відшкодуванню шкода, завдана внаслідок : 1. незаконного засудження, повідомлення про підозру, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення обшуку, виїмки, накладення арешту на майно, відсторонення від роботи, 2. незаконного застування адміністративного арешту, виправних робіт, конфіскації майна чи накладення штрафу; 3. незаконного проведення оперативно- розшукових заходів. У цих випадках завдана шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове слідство, прокуратури і суду.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" відшкодування шкоди у випадках, передбачених п.п.1,3,4,5 ст. З цього Закону, проводиться за рахунок коштів державного бюджету. Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, згідно ст. 22 Бюджетного Кодексу України, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів, яким є Державне казначейство України.
В зв»язку з зазначеним , оскільки кримінальна справа відносно ОСОБА_1 закрита на підставі ст..6 п.2 КГІК України та постанова про порушення відносно нього кримінальної справи була скасована прокурором у зв*язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину, у нього виникло право на відшкодування спричиненої йому шкоди.
Відповідно до ч.І, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкоди завдана майну фізичної або юридичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. З Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратуру і суду» громадяни ні відшкодовуються (повертаються) : заробіток та грошові кошти, які він втратив, майно, конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, інші витрати, суми сплачені у зв'язку із наданням громадянину юридичних послуг та моральна шкода.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства; прокуратури і суду" майно, зазначене в п. 2 ст. З цього Закону, повертається в натурі, а в разі неможливості повернення в натурі, його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ, організацій, яким воно передано безоплатно. У разі ліквідації підприємств, установ, організацій, яким майно було передано безоплатно, або недостатності у них коштів для відшкодування шкоди вартість майна (частина вартості) відшкодовується за рахунок державного бюджету.
Частина 3 ст. 10 та ст. 60 ЦК України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім обставин, які не підлягають доказуванню. Доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Позивач просить стягнути на його користь солідарно з відповідачів спричинену йому матеріальну шкоду в сумі 8 103 794 грн., яку він обґрунтовує, як вартість незаконно переданого банку «Грант» мукомольного підприємства , який був оцінений в 40 000 000 грн. Тому , згідно його долі в цьому мукомольному підприємстві - 12,8 % у грошовому відношенні сума спричиненої позивачу матеріальної шкоди на його думку складає 8 103 794 грн.
Згідно висновку про вартість майна, складеного Харківською товарною біржею 30.05.2005 року, на яку позивач посилається, як на доказ вартості мукомольного комплексу, об*єктом оцінювання був цілісний майновий комплекс ТОВ СУАП « Веда- Холдінг» . та вартість цього об»єкту складає 40 600 000 грн.( а,с. 79)
З вказаного Висновку Харківської товарної біржі не вбачається що об»єктом оцінювання був саме мукомольний комплекс, вартість якого з урахуванням своєї частки просить стягнути позивач, та крім того, позивачем взагалі не надано суду доказів стосовного того, що його частка в ТОВ СУАП « Веда- Холдінг» складала саме 12,8 %.
За змістом ст.ст. 22,611,612,614,623 ЦК України для застосування такого засобу відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв»язок між противоправною поведінкою боржника та завданими збитками, вина та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такою вигоди .
В зв»язку з наведеним судова колегія знаходить, що висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено право його власності у частці мукомольного комплексу ТОВ СУАП « Веда- Холдінг» , не доведено які прибутки внаслідок здійснення підприємницької діяльності ним було отримано до передачі цього комплексу Банку «Гранд», наявність упущеної вигоди, та не надано суду доказів розміру вказаної упущеної вигоди. Тому районний суд правильно відмовив в задоволенні позову в повному обсязі.
Судова колегія вважає безпідставними посилання апелянта, що суд першої інстанції при розгляді справи порушив ст. 10 ЦПК України, так як ніякої змагальності сторін не відбувалося та представник прокуратури Комінтернівського району м. Харкова не привів жодних аргументованих обставин в підтвердження своїх заперечень відносно позовної заяви. В рішенні вказано, що позивачу неодноразово у судовому засіданні роз»яснювалися вимоги ст.ст. 10. 60,133 ЦПК України, суд пропонував позивачу звернутися до суду з заявою про забезпечення, витребування чи огляд доказів по справі, якщо у нього виникають складності з надання цих доказів, роз»яснювалися наслідки ненадання доказів по справі. Не зважаючи на це позивач відмовився від надання чи витребування доказів, зазначивши, що всі докази додані до його позову, та інших він на цей час подавати не бажав. Зазначений висновок підтверджується матеріалами справи та не спростований позивачем.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано та відповідно до норм закону прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв»язку з його недоказаністтю.
За таких обставин судова колегія знаходить, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, вони фактично повторюють доводи, викладені відповідачами в судовому засіданні суду першої інстанції та не спростовують висновків районного суду.
Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до ст. 308 ЦПК України з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Підстав для зміни або скасування судового рішення судова колегія не вбачає.
Відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у 20- денний термін з дня набрання законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: