Справа № 437/4805/13ц
12 червня 2013 року Ленінський районний суд м. Луганська
в складі: головуючого-судді: Вінтоняк Н.Д.,
при секретарі: Середа Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, -
Позивач звернувя до суду з вищевказаним позовом, в обрунтування якого зазначив, що постановою Лутугинського районного суду Луганської області від 07.02.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення і призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Судом установлено, що 27.12.2012 року о 07-30 годині у м. Луганську на вул. Леніна, ОСОБА_2, керуючи автомобілем DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_1, перед зміною напрямку руху не переконався в безпечності маневру та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_2, яким керував на підставі довіреності ВРД №007982 від 03.11.2010 року ОСОБА_3 Згідно технічного паспорту транспортного засобу НОМЕР_3, виданого ОРЕВ УДАІ УВС Луганської області 15.08.1990 року, зазначений автомобіль належить на праві власності ОСОБА_1 Внаслідок ДТП автомобілю позивача спричинено механічні ушкодження, згідно висновку №72/02/13 експертного автотоварознавчого дослідження, вартість ремонту автомобіля позивача становить 8811,06 грн.
Позивач посилається на те, що до моменту страхового випадку цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 було застраховано у ПАТ СК «Універсальна» на підставі договору ( поліс №АВ/9630255 від 27.12.2012 року) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Проте у порушення вимог ст. 26 Закону України «Про страхування» ПАТ СК «Універсальна» відмовляється виплатити страхову суму за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, обгрунтовуючи свою відмову тим, що наданий до заяви про виплату страхового відшкодування поліс №АВ/9630255 від 27.12.2012 року було оплачено 28.12.2012 року, тобто після ДТП.
Відмову страховика позивач вважає незаконною, оскільки поліс набирає чинності з дати укладання договору, а саме з 27.12.2012 року 7-30 хв., тобто після внесення страхового платежу на користь страховика у сумі 157,95 грн.
Посилаючись на вищезазначене, керуючись ст. 18 Закону України «Про страхування», ст. 983 ЦК України, позивач просить суд визнати поліс №АВ/9630255 від 27.12.2012 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між ПАТ СК «Універсальна» та ОСОБА_4 дійсним й чинним до моменту виникнення страхового випадку; стягнути зі ПАТ СК «Універсальна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 8811,06 грн., а також судові витрати по справі, які включають в себе судовий збір у розмірі 95 грн.. вартість експертизи -500 грн., вартість довіреності на представництво у суді - 200 грн., а всього 9606,06 грн.
Представник позивача до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти заочного розгялду справи, просив позовні вимоги задовольнити, не брати до уваги заперечення ПАТ СК «Універсальна» з огляду на їх необгрунтованість. Також представником позивача подано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви в частині вимог про визнання полісу №АВ/9630255 від 27.12.2012 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між ПАТ СК «Універсальна» та ОСОБА_4 дійсним й чинним до моменту виникнення страхового випадку.
Представник ПАТ СК «Універсальна» у судове засідання не з'явився, до його початку надіслав до суду заперечення, в яких зазначив, що між ОСОБА_4 та ПАТ СК «Універсальна» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом №АВ/9630255. Поліс був укладений з урахуванням п.п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Страхову премію за полісом №АВ/9630255 страхувальником було сплачено лише 28.12.2012 року, що підтверджується платіжним дорученням, отже, договір страхування можна вважати укладеним не раніше, ніж 28.12.2012 року, тобто вже після настання ДТП. З огляду на зазначене, представник позивача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позов не надав.
При таких обставинах, суд, оскільки у справі достатньо матеріалів про взаємовідносини сторін, зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 12.06.2013 року позов ОСОБА_1 в частині вимог про визнання полісу №АВ/9630255 від 27.12.2012 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між ПАТ СК «Універсальна» та ОСОБА_4 дійсним й чинним до моменту виникнення страхового випадку залишено без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 27 грудня 2012 року о 07-30 годині у м. Луганську на вул. Леніна, ОСОБА_2, керуючи автомобілем DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_1, перед зміною напрямку руху не переконався в безпечності маневру та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_2, яким керував на підставі довіреності ВРД №007982 від 03.11.2010 року ОСОБА_3, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.3,4). Згідно технічного паспорту транспортного засобу НОМЕР_3, виданого ОРЕВ УДАІ УВС Луганської області 15.08.1990 року, зазначений автомобіль належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 14 зворот).
Відповідно до постанови Лутугинського районного суду Луганської області від 0.02.2013 року винним у скоєнні зазначеного ДТП визнано відповідача ОСОБА_2 та його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. ( а.с.11)
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно полісу №АВ/9630255 від 27.12.2012 року ОСОБА_4 застрахував у СК «Універсальна» цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_1. За цим полісом СК «Універсальна» відповідає за заподіяння власником застрахованого транспортного засобу шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди в розмірі: 100000 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю на одного потерпілого; 50000 грн. - за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого, за мінусом франшизи в розмірі 510 грн. (а.с. 16).
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, а відповідно до п.22.1 ст. 22 вказаного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 1.6 ст. 1 вищезазначеного Закону під власником транспортного засобу розуміються юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до СК «Універсальна» з заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля, що належить ОСОБА_1 під час ДТП, що сталася за участю ОСОБА_2, який керував застрахованим транспортним засобом, та ОСОБА_3, на що 07.02.2013 року за №250 отримав відповідь, з якої вбачається, що страхова компанія прийняла рішення про відмову у виплаті страхового відшклодування за полісом №АВ/9630255 від 27.12.2012 року, оскільки вважає, що поліс був оплачений 28.12.2012 року, тобто після ДТП (а.с. 17).
Не погодившись з відмовою відповідача, ОСОБА_3 звернувся за роз'ясненнями до Моторного ( транспортного) страхового бюро України, яке згідно відповіді від 01.03.2013 року №3/1-05/5422, наданої на звернення, повідомило, що в даному випадку договором чітко встановлено дату початку дії договору, якою є 27.12.2012 року, а не з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, тобто договір страхування цивільно-правової відповідальності, посвідчений полісом №АВ/9630255 від 27.12.2012 року є чинним до того часу, доки його не визнано судом недійсним (а.с. 18).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування -це письмова угода між страхувальником та страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику, або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Аналогічні положення містяться у ст. 979 ЦК України.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 626-631, 526 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.2 ст. 18 Закону України «Про страхування» факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Отже, видача страхувальнику поліса засвідчує факт укладання договору страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до ст. 983 ЦК України, а також ч.3 ст. 18 Закону України «Про страхування» договір набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідальність власника транспортного засобу DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_1, була застрахована ПАТ СК «Універсальна» на підставі поліса №АВ/9630255 від 27.12.2012 року, в якому зазначено строк дії договору: з 27.12.2012 року до 27.12.2013 року включно. На виконання умов договору страхувальником о 7-00 27.12.2012 року було внесено страховий платіж у сумі 157,95 грн., а тому датою набрання чиності договору слід вважати 7-00 27.12.2012 року.
Зважаючи на те, що ДТП за участю водія застрахованого транспортного засобу та транспортного засобу, який належить позивачу, мала місце 27.12.2012 року о 07-30 годині, на момент ДТП договір страхування був чинним. Відповідачем зазначений договір недійсним у встановленому законом порядку не визнавався, а тому на відповідача покладається обов'язок виконати обов'язки за договором страхування від 27.12.2012 року.
Згідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката). Дані обов'язки страховика містяться і в приписах ст. 25 Закону України «Про страхування».
Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно ст.9.1. та 9.2. зазначеного Закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.
Відповідно до ст.12.1 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Відповідно до ст.28 зазначеного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно висновку експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку від 23.02.2013 року вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП, з урахуванням фізичного зносу деталей, які підлягають заміні, та без урахування втрати товарного виду становить 8811, 06 грн. (а.с. 5-15).
Згідно полісу №АВ/9630255 від 27.12.2012 року розмір франшизи складає 510 грн. Виходячи з цього, сума страхової виплати становить 8301,06 грн. ( 8811,06 грн. - 510 грн.).
Таким чином, суд приходить висновку, що ПАТ СК «Універсальна» порушила свої зобов'язання за договором страхування , а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума страхового відшкодування - 8301,06 грн.
Як вбачається з позовної заяви, зазначаючи в якості особи, яка має відповідати за позовом, ОСОБА_2, ОСОБА_1 жодних вимог до нього не пред'явив. Суд в силу положень ст. 11 ЦПК України, розглядає справи в межах заявлених вимог, а тому вважає у позові до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування відмовити.
У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, на проведення експертного товарознавчого дослідження позивачем згідно касової квитанції №067755 від 21.02.2013 року було сплачено 500 грн. (а.с. 5), витрати зі сплати судового збору склали 229,40 грн. (а.с. 26а, 26 б).
З урахуванням вищезазначених норм закону, з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати на проведення експертного дослідження та витрати зі сплати судового збору у розмірі 696,51 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до нотаріально посвідченої довіреності від 22.03.2013 року позивач уповноважив ОСОБА_3 та ОСОБА_5 бути його представниками у всіх судових установах з усіма правами, передбаченими процесуальним законодавством. За посвідчення довіреності приватним нотаріусом ОСОБА_6 ОСОБА_1 було сплачено 200 грн., що вбачається з довідки №2 від 22.03.2013 року, виданої нотаріусом (а.с. 21).
Виходячи з аналізу змісту ст.84,88 ЦПК України судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішення цивільної справи, а тому витрати, пов'язані з посвідченням довіреності на представництво інтересів особи у суді не є витратами на правову допомогу, а відтак не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , ст.ст. 6,626-631, 526, 979,983,980 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 79,88, 209, 212-215,224-226, 228, 232-233 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 8301 ( вісім тисяч триста одна) гривня 06 копійок, судові витрати по справі у сумі 696 (шістсот дев'яносто шість) гривень 51 копійка.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Ленінський районний суд м. Луганська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя: Н.Д. Вінтоняк