Справа № 1710/2-504/12
28 грудня 2012 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя - Олійник П.В.
при секретарі - Деркач І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що позичила відповідачці кошти в сумі 8000 грн. Одержання зазначеної суми відповідачем підтверджується її розпискою від 16.03.2009 року, в якій вона зобов"язується повернути кошти до 19 березня 2009 року.
Повернути кошти в добровільному порядку відповідач не хоче і тому позивач була змушена звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на її користь 8000 грн. основного боргу, 720 грн. відсотків за прострочення повернення боргу, 1832,57 грн., 5000 грн. моральної шкоди та судові витрати по справ в сумі 214,60 грн.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, покликаючись на викладені в позовній заяві підстави.
Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з"явилася, просила розгляд справи проводити за її відсутності, заявлені позивачем вимоги підримала.
Відповідач в судове засідання не з"явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, згідно ст. 74 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд рахує, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що 16.03.2009 року позивач ОСОБА_1 (згідно свідоцтва про шлюб від 22.10.2009 року, змінила прізвище на ОСОБА_1) позичила відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 8000 грн. На підтвердження позики відповідач підписала розписку, що посвідчує передачу їй грошової суми та вказала строк повернення боргу через три дні. Оскільки відповідач не подала відповідних доказів на підтвердження того, що повернула борг в повному розмірі, то заборгованість в сумі 8000 грн. не була спростована.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підставі ст.1047 ЦК України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується із розрахунками щодо розміру інфляційних, які були подані позивачем у позовній заяві в сумі 1832,57 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
За прострочення повернення боргу відповідач повинен сплатити позивачу, три відсотки річних, згідно розрахунку, в сумі 720 грн. ( 8000х 3%=240 грн / 12міс.=20 грн/міс. х 36 міс.= 720 грн). За таких обставин суд вважає, що позов в частині стягнення процентів за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо позовної вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, то, на думку суду, вона є необґрунтованою, оскільки спір між сторонами виник з договірних правовідносин, а у договорах не було домовленості про відшкодування моральної шкоди у випадку порушення зобов'язання.
У відповідності до ст.88 ЦПК України, суд стягує на користь позивача витрати, пов"язані зі сплатою ним при предявленні позову 214,60 грн. судового збору на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 625,1046-1948 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 8000 ( вісім тисяч ) грн. по договору позики; 1832 ( одну тисячу вісімсот тридцять дві ) грн. 57 коп. суму з врахуванням індексу інфляції; відсотки від простроченої суми в сумі 720 ( сімсот двадцять ) грн. та судові витрати в сумі 214 ( двісті чотирнадцять ) грн., всього 10552 (десять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 57 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районним судом за письмовою заявою відповідача шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Олійник П.В.