Дело № 2018/18406/2012
н/п 5/2018/247/2012
18.12.2012
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Д.В.Нев»ядомського
при секретарі В.В.Каліняченко
за участю прокурора І.В.Савченко
розглянувши подання начальника Київського МРВ КВІ УДДУ ПВП у Харківській області Л.І. Маслова про скасування іспитового строку і направлення в місця позбавлення волі з оголошенням у розшук ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Леніно Федорівського району Кустанайської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, 2002 р. Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 307, 69 УК України до З років позбавлення волі, 2004 р. звільнений умовно-достроково згідно постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19.02.2004 р., згідно вироку суду мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, засудженого 01.06.2012 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 396 КК України до 1 року позбавлення волі, ст. 75 КК -1 рік, ст. 76 ч. 1 п.п. 2,3,4 КК України, -
Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2012 року Київський МРВ КВІ УДПтС України в Харківській області на виконання отримав вирок Московського районного суду м. Харкова від 01.06.2012 року відносно громадянина ОСОБА_2, засудженого за ч. 1 ст. 396 КК України до 1 року позбавлення волі, ст. 75 КК України -1 рік.
Згідно ст. 76 п. 2, 3,4 КК України, на засудженого було покладено певні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу КВІ;
повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи;
- періодично з'являтись до КВІ для реєстрації.
15.08.2012 року на адресу де згідно вироку суду мешкає громадянин ОСОБА_2 був здійснений вихід. В ході перевірки було встановлено, що за вищезазначеною адресою більше 8 років мешкає громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 зі своєю родиною. Надав письмове пояснення, в якому зазначив, що громадянин ОСОБА_2 за вищезазначеною адресою не мешкає.
15.08.2012 року до КВІ надійшла довідка з інформаційно-пошукової автоматичної бази даних «АРМОР», згідно якої громадянин ОСОБА_2 можливо може мешкати за адресою: АДРЕСА_3. Для перевірки даного факту 16.08.2012 року був здійснений вихід на вищевказану адресу. В ході перевірки встановлено, що за даною адресою мешкає громадянка ОСОБА_4 зі своєю родиною. В ході бесіди громадянка повідомила, що ОСОБА_2 не мешкає за вищезазначеною адресу більше року. На даний час місцезнаходження вищезазначеного громадянина їй не відоме.
Всі вищезазначені обставини свідчить про те, що засуджений вказав адресу, за якою не мешкає, тим самим ввів в оману суд та органи кримінально-виконавчої інспекції.
Для встановлення місця проживання засудженого були проведені наступні першочергові розшукові заходи: перевірка по АІС "Правопорушення"; по УІАЗ; по померлим; по лікарняним закладам; опитування мешканця будинку АДРЕСА_1, та мешканки будинку АДРЕСА_2.
У судовому засіданні представник Київського МРВ КВІ УДДУПВП в Харківській області Горова Д.О. подання підтримала,.
ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився.
Прокурор у судовому засіданні подання підтримав, просив його задовольнити.
Як вбачається з рапорту ПВКМ Київського РВ ГУ УМВС України у Харківській області Конопля С.В., засуджений ОСОБА_8. за вказаною адресою не проживає.
Встановити місце знаходження засудженого ОСОБА_2 не вдається .
Згідно ст. 164 КВК України звільнені від відбування покарання з іспитовим строком зобов'язані: повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання.
Засуджений ухиляється від відбування покарання, призначеного йому вироком Московського районного суду м. Харкова. Не повідомив органам кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, для постановки на облік до КВІ не з'явився. Всі ці обставини свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
З огляду на викладене, керуючись ч. 1 ст. 408 КПК України, ст. 78 КК України та ст. 165 КВК України. Згідно п. 5.8 Наказу № 270/1560 від 19.12.2003 року «Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань», за ухилення від відбування покарання до суду направляються подання та особова справа засудженої особи для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного покарання. Згідно п. 3.1.2 органи внутрішніх справ виконують постанови судів про привід засуджених осіб, які ухиляються від явки до них у зв'язку з розглядом внесених інспекцією подань.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника органів кримінально-виконавчої системи, думку прокурора вважає, що подання підлягає задоволенню на підставі ч. 2 ст. 78 КК України, оскільки засуджений у період іспитового строку не виконав обов'язки, покладені на нього вироком Московського районного суду від 01 червня 2012 року, а саме: не з'явився до КВІ, не повідомив кримінально-виконавчу систему про зміну місця проживання.
Керуючись ч. 2 ст. 78 КК України, ст. 408-2 КПК України, -
Звільнення від покарання з випробуванням засудженому ОСОБА_2 - скасувати.
Направити засудженого ОСОБА_2 для відбування покарання,
строком на 1 рік згідно вироку Московського районного суду м. Харкова від 01.06.2012 року з подальшим оголошенням у розшук.
З урахуванням особистості засудженого, направити його в порядку, установленому для осіб, засуджених до позбавлення волі згідно ст. 57 п. 2 КВК, ст. 166 КВК і ст. 78 ч. 2 КК України, а саме взяти під варту в Харківському слідчому ізоляторі, для визначення місця відбування покарання.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області у 7-денний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Київський районний суд г. Харкова.
Суддя Д.В.Нев»ядомський