Вирок від 12.07.2011 по справі 1-149/11

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 1-149/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2011 Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого -судді Чернюк В.Д.,

при секретарі Рубан Т.М.,

з участю: прокурора Сіряк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, утриманців не має, не працюючої, без реєстрації проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимої 18 січня 2011 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області по ст.ст. 185 ч. 3, 69 КК України до 80 годин громадських робіт,

по ст. 389 ч. 2 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_1, будучи судимою 18 січня 2011 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області по ст.ст. 185 ч. 3, 69 КК України до 80 годин громадських робіт, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, діючи умисно, після неодноразових письмових попереджень органів кримінально -виконавчої інспекції про наслідки ухилення від відбування покарання за вироком суду, протягом лютого -квітня 2011 року в м. Миргороді Полтавської області ухилилася від відбування громадських робіт, будучи засудженою до цього виду покарання.

Свою вину в інкримінованому діянні підсудна визнала повністю і пояснила, що згідно вироку суду вона дійсно мала відбувати громадські роботи, проте не виходила на роботу через те, що спочатку займалася спадковими справами, а потім змінила фактичне місце проживання та перевозила речі. За медичною допомогою до лікарів не зверталася. Документів, які б підтверджували її непрацездатність у неї немає.

Окрім власного визнання підсудною своєї вини у інкримінованому діянні, її вина повністю підтверджується такими доказами, перевіреними та проаналізованими судом:

- показаннями свідка ОСОБА_2А -інспектора кримінально -виконавчої інспекції, з яких слідує, що підсудній під розписку було роз'яснено порядок та умови відбування покарання за вироком суду у виді громадських робіт. Незважаючи на це, вона ухилялася від відбування цього виду покарання. Відпрацювала всього 28 годин громадських робіт. В подальшому на роботу не виходила, доказів про свою непрацездатність не надала, змінила місце свого проживання без повідомлення органу КВІ, в період відбування покарання розшукувалася органами КВІ. Неодноразові письмові попередження про наслідки такої поведінки підсудної позитивних результатів не мали, що і спонукало звернутися до органів прокуратури з поданням про порушення кримінальної справи;

- копією вироку Миргородського місьрайонного суду від 18.01.2011 року, за яким ОСОБА_1 визнано винною і засуджено по ст. 185 ч. 3 КК України з застосуванням статті 69 того ж Кодексу до 80 годин громадських робіт / а.с. 30 / ;

- розпорядженням суду про набрання цим вироком законної сили 03 лютого 2011 року / а.с. 28 /;

- підпискою підсудної про ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання за вироком суду, за якими в разі ухилення від відбування цього виду покарання, можливе настання кримінальної відповідальності по ст. 389 ч. 2 КК України / а.с. 33 /;

- копією наказу начальника Медичного реабілітаційного центру „Миргород” про прийняття ОСОБА_1 на безоплатну роботу, у вільний від основного місця роботи час для відбування покарання за вироком суду у виді 80 годин громадських робіт / а.с. 40 /;

- повідомленнями та довідками адміністрації Медичного реабілітаційного центру „Миргород” до кримінально -виконавчої інспекції про неприбуття на роботу підсудної та її неявку для виконання громадських робіт / а.с. 9, 11, 15, 41, 44, 46, 50, 54, 62, 76/;

- поданням про здійснення приводу підсудної до органів КВІ / а.с. 49 /;

- письмовими попередженнями ОСОБА_1 про наслідки ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт / а.с. 8, 71 /.

Таким чином, умисні і протиправні дії ОСОБА_1, які проявилися в ухиленні від відбування громадських робіт, як особи, засудженої до цього виду покарання, слід кваліфікувати по ст. 389 ч. 2 КК України.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудної, суд не знаходить.

При призначенні покарання підсудній враховується ступінь тяжкості вчиненого нею діяння, байдуже ставлення підсудної до скоєного, а також особа ОСОБА_1, яка не має постійного місця проживання. Одночасно з цим, суд приймає до уваги ту обставину, що підсудна має не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, інкриміноване діяння вчинила в період відбування покарання за вироком суду, що вказує на стійкість антисоціальних проявів її поведінки.

За таких обставин, суд приходить до переконання про доцільність призначення ОСОБА_1 міри покарання у виді короткочасного тримання в умовах ізоляції з реальним відбуванням цієї міри покарання та з призначенням мінімального терміну покарання за санкцією статті, по якій вона засуджується, не вбачаючи ніяких законних підстав для застосування положень ст. ст. 69 чи 75 КК України, що сприятиме досягненню мети її виправлення і перевиховання та запобігання вчинення нею нових злочинів у майбутньому.

З метою забезпечення виконання вироку суду міру запобіжного заходу, обрану щодо підсудної на досудовому слідстві, слід змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту.

Керуючись ст. ст. 16 -1, 323, 324 КПК України , суд , -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною і призначити покарання по ст. 389 ч. 2 КК України у виді 2 ( двох ) місяців арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного підсудній цим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 січня 2011 року, остаточно призначивши ОСОБА_1 міру покарання у виді 2 ( двох) місяців та 5 ( п'яти ) днів арешту.

Міру запобіжного заходу засудженій до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, негайно взявши її під варту в залі суду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженою в цей же строк -з моменту вручення їй копії вироку, шляхом подачі апеляцій через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя ОСОБА_3