Справа: № 6/201 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач: Міщук М.С.
Іменем України
03 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Дюран» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за позовом приватного підприємства «Дюран» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом приватного підприємства «Дюран» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсними рішень, -
19 грудня 2008 року приватне підприємство «Дюран» (далі Підприємство або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач), у якому з урахування заяви про зміну позовних вимог просило визнати частково недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000942350/1 від 19.11.2008 року з податку на додану вартість та № 0000952350/1 від 19.11.2008 року з податку на прибуток та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00003472340 від 03.09.2008 року, № 00003482340 від 03.09.2008 року.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 16 червня 2009 року у задоволенні позову відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 07 червня 2010 року постанову суду першої інстанції скасував, позов задовольнив частково. Визнав протиправним і скасував частково податкове повідомлення-рішення № 0000942350/1 від 19.11.2008 року в сумі 1 133 797 грн. 50 коп. Визнав протиправним і скасував рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00003472340 від 03.09.2008 року. В іншій частині позовні вимоги залишив без задоволення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 березня 2013 року касаційну скаргу ДПІ задовольнив частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 в частині задоволення позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000942350/1 від 19.11.2008 року у сумі 1 133 797 грн. 50 коп. скасував і направив справу в цій частині на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду. В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 залишено без змін.
В апеляційній скарзі позивач посилається на пропуск ДПІ строків донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2005 року. Також вважає, що він не може нести відповідальність за незаконні дії своїх контрагентів, оскільки на момент укладення договорів і надання податкових накладних ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» було зареєстроване в установленому порядку і мало свідоцтво платника ПДВ. З приводу порушень у сфері обігу готівки та застосування РРО посилається на пропуск строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 21.07.2008 року по 15.08.2008 року ДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року.
За результатами перевірки ДПІ складено Акт № 138/23-504-30058505 від 22.08.2008 року (далі Акт перевірки), яким встановлені порушення позивачем:
- підпункту 4.1.1 пункту 4.1 та підпункту 5.3.9 пункту 5.3 пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 339 650 грн.;
- підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.3, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого Підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 037 533 грн. 00 коп.;
- пунктів 6, 9, 10 статті 3 розділу 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.2005 року;
- п.2.6. Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004р. №637 (зі змінами та доповненнями).
На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які позивач оскаржив в порядку апеляційного узгодження, передбаченого підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За результатами розгляду скарги ДПІ у Подільському районі м. Києва та ДПА м. Києва винесла податкове повідомлення-рішення № 0000952350/1 від 19.11.2008 року за платежем податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 18 825 грн. 00 коп., податкове повідомлення-рішення № 0000942350/1 від 19.11.2008 року за платежем податку на додану вартість на загальну суму 1 138 437 грн. 00 коп., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00003472340 від 03.09.2008 року на суму 82 459 грн. 80 коп. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00003482340 від 03.09.2008 року на суму 850 грн. 00 коп.
Суд касаційної інстанції в ухвалі від 11 березня 2013 року, розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2010 року зазначив, що суд апеляційної інстанції не повно перевірив доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, не надав їм належної оцінки; скасовуючи частково податкове повідомлення-рішення № 0000942350/1 від 19.11.2008 року в сумі 1 133 797 грн. 50 коп., не розмежувавши основний платіж та штрафні (фінансові) санкції, натомість, позивачем заявлено позовні вимоги про визнання недійсним даного податкового повідомлення-рішення у частині визначення 1 128 757 грн. 50 коп., в тому числі 752 505 грн. 00 коп. основного платежу та 376 252 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій; не належним чином перевірив висновки суду першої інстанції про безтоварний характер операцій, не дослідив реальність здійснення господарських операцій на підставі первинних документів у їх сукупності, не з'ясував, чи придбавався позивачем зазначений у податкових накладних товар (роботи, послуги) з метою його (їх) подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, не конкретизував первинні документи, складені за наслідками вчинення господарських операцій, не вказав їх реквізити та зміст.
Враховуючи зазначені вимоги в ухвалі ВАСУ від 11 березня 2013 року, колегія суддів виходить з наступного.
Підставою для визначення за податковим повідомленням-рішенням № 0000942350/1 від 19.11.2008 року податкового зобов'язання з податку на додану вартість в оспорюваній сумі 752 505 грн. 00 коп. - основного платежу та 376 252 грн. 50 коп. - штрафних санкцій слугували висновки перевірки ДПІ, з якими погодився суд першої інстанції про порушення позивачем вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, яке полягало у неправомірному формуванні податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД», свідоцтво платника податку на додану вартість якого визнано недійсним рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 07.07.2006 року з моменту його видачі - з 10.03.2005 року.
Однак, колегія суддів не погоджується з тами висновками з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД», що підтверджується договором від 10.06.2005 року купівлі-продажу товару (фізично та морально застарілого обладнання), відповідно до технічним вимогам та якістю товару.
На виконання зазначеного договору ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» на адресу позивача були надані наступні податкові накладні:
- ПН № 147 від 31.08.2005 року на загальну суму 193 122 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ - 32 187 грн. 00 коп.;
- ПН №151 від 30.09.2005 року на загальну суму 174 871 грн. 84 коп., в т.ч. ПДВ - 29 145 грн. 00 коп.;
- ПН №152 від 30.09.2005 року на загальну суму 30 990 грн. 47 коп., в т.ч. ПДВ - 5 165 грн. 00 коп.;
- ПН №153 від 30.09.2005 року на загальну суму 58 419 грн. 85 коп., в т.ч. ПДВ - 9 737 грн. 00 коп.;
- ПН №160 від 30.10.2005 року на загальну суму 479 627 грн. 30 коп., в т.ч. ПДВ - 79 938 грн. 00 коп.;
- ПН №170 від 30.11.2005 року на загальну суму 403 085 грн. 38 коп., в т.ч. ПДВ - 67 181 грн. 00 коп.;
- ПН №173 від 31.12.2005 року на загальну суму 557 752 грн. 47 коп., в т.ч. ПДВ - 92 959,00 грн.;
- ПН №172 від 31.12.2005 року на загальну суму 45 238 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ - 7 540 грн. 00 коп.;
- ПН№1 від 31.01.2006 року на загальну суму 216 102 грн. 54 коп., в т.ч. ПДВ - 36 017 грн. 00 коп.;
- ПН №5 від 28.02.2006 року на загальну суму 519 910 грн. 99 коп., в т.ч. ПДВ - 86 652 грн. 00 коп.;
- ПН№13 від 31.03.2006 року на загальну суму 503 179 грн. 71 коп., в т.ч. ПДВ - 83 863 грн. 00 коп.;
- ПН №4 від 30.04.2006 року на загальну суму 632 688 грн. 87 коп., в т.ч. ПДВ - 105 448 грн. 00 коп.;
- ПН №6 від 31.05.2006 року на загальну суму 657 852 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ - 109 642 грн. 00 коп.;
- ПН№9 від 30.06.2006 року на загальну суму 42 126 грн. 03 коп., в т.ч. ПДВ - 7 031 грн. 00 коп.
Сума ПДВ згідно наведених податкових накладних у розмірі 752 505 грн. 00 коп. була включена позивачем до податкового кредиту у відповідних звітних періодах.
Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились шляхом перерахування коштів на банківський рахунок у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, платіжними дорученнями та приймально-здавальні акти по формі (додаток до томів а.с. 24-139, 160-179).
Вказані документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених сторін, печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.06.1999 року і фіксують факт здійснення господарської операції. Наявні до договору документи дають змогу визначити, які саме послуги було надано, за якою ціною та кількістю (тонн) товару.
Отже, позивачем було надано необхідні первинні документи, які фактично підтверджують проведенні операції з купівлі-продажу металобрухту.
Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення господарський операцій ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД» було зареєстроване як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.
Згідно частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 755-IV від 15 травня 2003 року відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру і були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Отже, видані позивачу належно оформлені податкові накладні ТОВ «Сервіс-Ком ЛТД», що на момент здійснення господарських операцій знаходилося в Єдиному державному реєстрі, було зареєстровано платником податків, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких не спростовується, не дає відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Підприємства щодо визнання частково недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000942350/1 від 19.11.2008 року з податку на додану вартість на загальну суму 1 128 757 грн. 50 коп.
Керуючись статтями 41,160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Дюран» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2009 року - скасувати, та прийняти нову, якою позовні вимоги приватного підприємства «Дюран» задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення № 0000942350/1 від 19.11.2008 року з податку на додану вартість на загальну суму 1 128 757 грн. 50 коп., з них 752 505 грн. - основного платежу, 376 252 грн. 50 коп. - штрафні санкції.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Гром Л.М.
Бєлова Л.В.