ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
08 липня 2013 року письмове провадження № 826/6357/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. вирішив адміністративну справу
За позовомВГО «Громадянська мережа «Опора»
до Апарат Верховної ради України
провизнання дій протиправними
Всеукраїнська громадянська організація «Громадянська мережа «Опора» ( далі - Позивач) звернулася до суду з позовом про визнання протиправною відмову Апарату Верховної Ради України (далі - Відповідач), викладеному у листі Керівника Апарату Верховної Ради України №20-5/1367 від 04.04.2013 та зобов'язати Апарат Верховної Ради України надати Всеукраїнській громадській організації «Громадянська мережа «Опора» копію штатного розпису Апарату Верховної Ради України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого законодавства України, було протиправно відмовленому позивачу у задоволенні запиту на інформацію.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про інформацію", Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".
13.06.2013 року представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча й був повідомлений про час і місце судового розгляду.
На підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
19.06.2013 від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що запитуваний Позивачем штатний розпис Апарату Верховної Ради України із зазначенням заробітної плати по кожній посаді не може відноситься до тих документів (актів), що були отримані або створені Апаратом Верховної Ради України в процесі забезпечення діяльності парламенту, як законодавчого органу влади. Штатний розпис Апарату Верховної Ради України є внутрішньоорганізаційним документом, що поширюється на працівників Апарату Верховної Ради України та діє в межах даного органу. Також зазначив, що інформація про фізичну особу, тобто персональні дані, - це сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.
27.03.2013 Позивач звернувся до Керівника Апарату Верховної Ради України із запитом на інформацію щодо надання копії штатного розпису Апарату Верховної Ради України включаючи усі його структурні підрозділи, чинного станом на дату надання відповіді, із деталізацією по структурним підрозділам та із зазначенням усіх посад Апарату Верховної Ради України та розміром заробітної плати щодо кожної посади посилаючись на норми Закону України «Про доступ на публічну інформації».
Позивач отримав відповідь від Керівника апарату Верховної Ради України від 04.04.2013 р. № 20-5/1367, яку розглядає як неправомірну та яка суперечить нормам положень законодавства України.
Статтею 40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно ст. 9 Закону України "Про інформацію" (далі - Закон) всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Згідно ч. 2 ст. 32 Закону громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - відображена та задокументована будь - якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом, а також надання інформації за запитами на інформацію.
Так, у своєму інформаційному запиті Позивач просить надати інформацію, а саме копію штатного розпису Апарату Верховної Ради України включаючи всі його структурні підрозділи, чинного станом на дату надання відповіді та з розміром заробітної плати щодо кожної посади.
Види та порядок обмеження доступу до інформації передбачено статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", відповідно до частини 5 якої не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Крім того, відповідно до частини 7 статті 6 вказаного Закону, обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Оскільки, посадові та службові особи Апарату Верховної Ради України отримують заробітну плату за рахунок коштів Державного бюджету, а, отже, дана інформація щодо розміру посадових окладів належить до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, тому така інформація не може бути обмежена в доступі для ознайомлення.
Відповідно до положень ст.11 Закону України "Про інформацію" не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. Проте, відповідно до положень ч.2 ст.16 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" передбачено, що "не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про … розміри, види оплати праці осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, а також одержані цими особами за правочинами, які підлягають обов'язковій державній реєстрації, дарунки (пожертви)". Серед осіб зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" є "державні службовці" та "посадові та службові особи інших органів державної влади". Таким чином, оскільки зазначена інформація не належить до інформації з обмеженим доступом згідно ч.7 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та не належать до конфіденційної інформації відповідно до ст.11 Закону України "Про інформацію", тому не може бути обмежена у доступі для ознайомлення.
За загальноприйнятою практикою діловодства, - штатний розпис, це документ, який установлює на даному підприємстві, в установі, організації структуру, штати і посадові оклади працівників. Штатний розпис містить назву посад, чисельність працівників і оклади по кожній посаді (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 27 червня 2007 року № 162/06/187-07).
Визначення терміну "штатний розпис" міститься також в Наказі Головного управління державної служби України "Про затвердження нової редакції Порядку підготовки організаційних документів в Головному управлінні державної служби України та його територіальних органах" від 27 жовтня 2006 року № 356. Згідно вищезазначеного Наказу, штатний розпис це перелік посад в установі (організації) із зазначенням їх кількості і розмірів посадових окладів.
Таким чином з даного визначення вбачається, що при наданні інформації щодо штатного розпису достатньо вказати посаду і відповідний оклад без додаткового зазначення персональних даних осіб, які займають ці посади, що додатково підтверджує відсутність обмежень щодо повідомлення такої інформації.
Аналогічної позиції дотримується й Вищий адміністративний суд України при розгляді відповідних справ (справа К/9991/70532/12).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись статтями 69-71, 94, 128, 159-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА» задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Апарату Верховної Ради України, викладеному у листі Керівника Апарату Верховної Ради України № 20-5/1367 від 04.04.2013.
3. Зобов'язати Апарат Верховної Ради України надати Всеукраїнській громадській організації «Громадська мережа «ОПОРА» копію штатного розпису Апарату Верховної Ради України.
4. Судові витрати в сумі 34,41 грн. присудити на користь Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА» за рахунок Державного бюджету України.
5. Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Апарату Верховної Ради України.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.О. Арсірій