ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
19 червня 2013 року 16:20 № 826/6316/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О. , суддів Донця В.А. Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Шевченко М.В. вирішив адміністративну справу
за позовом Приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України Головного управління юстиції у Луганській області
проскасування наказу №544/5 від 26.03.2013 року
Приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви від 10.06.2013 про зменшення позовних вимог) в якому просив: - визнати нечинним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №544/5 від 26.03.2013 «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1»;
- визнати нечинним та скасувати Наказ Головного управління юстиції у Луганській області №384-В від 24.04.2013 «Про припинення нотаріальної діяльності»;
- зобов'язати Міністерство юстиції України поновити свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю за НОМЕР_2 від 17.04.1996 Міністерством юстиції України на ім'я ОСОБА_1;
- зобов'язати Головне управління юстиції у Луганській області поновити дію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності за НОМЕР_1 виданого 19.04.1996 Управлінням юстиції у Луганській області на ім'я ОСОБА_1;
- зобов'язати Міністерство юстиції України надати Державному підприємству «Інформаційно-видавничий центр Українського нотаріату» повідомлення про поновлення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1;
- зобов'язати Головне управління юстиції у Луганській області надати Луганській філії Державного підприємства «Інформаційно-видавничий центр Українського нотаріату» повідомлення про поновлення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та Ленінській МДПІ у м. Луганську.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачами у порушення діючих законодавчих норм, були прийняті протиправні накази Міністерства юстиції України №544/5 від 26.03.2013 «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1» та Головного управління юстиції у Луганській області №384-В від 24.04.2013 «Про припинення нотаріальної діяльності».
Також позивач зазначив, що 20.06.2006 він вчинив нотаріальну дію - видав свідоцтво про придбання майна (свідоцтво про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу), яке визнано недійсним рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 15.06.2011 по справі №2-5243/2011, (набрало законної сили 26.09.2012 згідно рішення Апеляційного суду Луганської області від 26.09.2012).
Позивач вказує, що на момент вчинення вказаної нотаріальної дії (20.06.2006) у п.2) ч.1ст.12 Закону України «Про нотаріат» був відсутній підпункт «з» та цією нормою Закон України «По нотаріат» був доповнений Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат», який був оприлюднений в газеті «Голос України» №209 від 01.11.2008 і набрав законної сили 02.05.2009. Отже цим Законом встановлена додаткова підстава для відповідальності нотаріуса, та не передбачено застосування цієї норми на відносини, які виникли до набрання ним чинності. Просив суд задовольнити позовні вимоги.
Міністерство юстиції України (далі - Відповідач 1), Головне управління юстиції у Луганській області (далі - Відповідач 2) позовні вимоги не визнають в повному обсязі, просили у задоволенні позовних вимог відмовити із підстав викладених у письмових запереченнях, зокрема зазначили про дотримання положень чинного законодавства під час винесення спірних наказів.
Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Позивач, ОСОБА_1, приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу, відповідно свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_2 від 17.04.1996 та реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності НОМЕР_1 від 19.04.1996 року.
До Головного управління юстиції у Луганській області 08.11.2012 вх. № 2.5/24/23878 надійшла заява від Кравченка Сергія Анатолійовича, до якої були долучені копії судових рішень про визнання дій приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 незаконними.
Згідно із наказом Головного управління юстиції у Луганській області від 12.11.2012 року № 1562-В, було проведено позапланову повторну перевірку роботи приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 у межах предмета розгляду звернення Кравченка С.А.
За результатами перевірки складено довідку.
В ході перевірки встановлено наступне.
20.06.2006 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про придбання майна (реєстровий № 5584) на підставі акта державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 22.03.2006, затвердженого начальником Державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Луганська Достовою Т.В. За висновками акту зазначене свідоцтво було видане приватним нотаріусом ОСОБА_1 з порушенням вимог п. 247 Інструкції та ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, в резолютивній частині рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 15 червня 2011 р. по цивільній справі 2-5243/2011 за позовом Фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1» в особі директора Кравченка Сергія Анатолійович до ОСОБА_4, приватного нотаріуса ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про придбання майна недійсним, про визнання права власності, про стягнення моральної шкоди серед іншого зазначено таке: «Визнати дії приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 при видачі свідоцтва про придбання майна від 20.06.2006 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, -незаконними. Визнати свідоцтво про придбання майна від 20.06.2006 року, що видане приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстровано за № 5584, недійсним».
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 26 вересня 2012 р. по цивільній справі № 22ц-3512/12 за апеляційними скаргами приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 15 червня 2011 р. у вищевказаній частині залишено без змін.
Також зазначено, що Головним управлінням юстиції у Луганській області у 2008 році вже розглядалося звернення Кравченка С.А. з приводу видачі 22.06.2006 приватним нотаріусом ОСОБА_1 свідоцтва про придбання майна за реєстровим № 5584.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду про порушення приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії, Відповідачем2 поставлено питання про порушення перед Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_2, виданого Міністерством юстиції України 17.04.1996 на ім'я ОСОБА_1, на підставі пп.з п.2 ст.12 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон).
Водночас, наказом Головного управління юстиції у Луганській області від 07.12.2012 року №1676-В зупинена діяльність позивача на підставі п.8 ч.1 ст.29-1, 33 Закону України "Про нотаріат" з 10.12.2012 року.
Головне управління юстиції у Луганській області звернулось до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату з поданням від 07.12.2012 року №2.5/7/6243 щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю позивача у зв'язку з набранням законної сили рішення суду про порушення приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії на підставі пп.з п.2 ст.12 Закону.
20.02.2013 за вих. № 2.5/7/120 Головним управлінням юстиції у Луганській області до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату було направлено додаток до подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю Позивача, яким у зв'язку з закриттям кримінального провадження щодо приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з нереабілітуючих підстав, Відповідач 2 доповнив подання додатковою підставою, передбаченою пп.г п.2 ст.12 Закону України «Про нотаріат». Так, постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 01.09.2010 закрито кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у злочині, передбаченому ст. 125 Кримінального кодексу України, у зв'язку зі спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. Закриття кримінальної справи у зв'язку зі спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, за поясненнями відповідачів, не відноситься теорією права до реабілітуючих підстав.
Правовий статус та повноваження Міністерства юстиції України визначені Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 N 395/2011 (далі - Положення про Мінюст).
Відповідно до пункту 1, підпункту 4.58 пункту 4 Положення про Мінюст Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики, зокрема, у сфері нотаріату і відповідно до покладених на нього завдань, в тому числі видає та анулює в установленому законом порядку свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Пунктом 9 Положення про Мін'юст передбачено, що Міністерство у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Положеннями статті 12 Закону України «Про нотаріат» визначено, що Міністерство юстиції України анулює свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання відповідного Головного управління юстиції, у випадках визначених Законом.
Тобто виключно за рішенням Комісії і лише Міністерство юстиції України може прийняти рішення щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Відповідно до частини другої статті 21 Закону саме на Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі покладено обов'язок здійснювати контроль за організацією нотаріату, перевірку організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.
Пунктом 2.8 Порядку перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2008 №2260/5 (далі - Порядок №2260/5), передбачено, що підставою для проведення позапланової повторної перевірки організації нотаріальної діяльності контори, архіву, нотаріуса та виконання ними правил нотаріального діловодства є надходження звернення фізичної чи юридичної особи.
Згідно вимог ч.9 ст.10 Закону, питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням відповідно Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 Порядку внесення Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 року №1904/5 (далі - Порядок внесення подання), подання та додані до нього матеріали підлягають попередньому розгляду Департаментом нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчуваного органу. За результатом розгляду Департаментом готується висновок.
Згідно із пунктом 6 вказаного Порядку внесення подання, подальший розгляд подання здійснюється членом Комісії, якому доручаються вивчення і підготовка висновку за результатами розгляду матеріалів подання. (т.2 а.с. 204)
Такий висновок було підготовлено членом Комісії Сотніковою О.О.
Відповідно до пункту 7 Порядку внесення подання, після попереднього розгляду Департаментом та членом Комісії подання розглядається на засіданні Комісії у присутності нотаріуса, щодо якого внесено подання, та представника управління юстиції, яке внесло подання.
Пунктом 11 Порядку внесення подання визначено, що за результатами розгляду подання Комісія може ухвалити одне з таких рішень: про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; про відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
В п. 13 цього Порядку передбачено, що на підставі рішення Комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю видається відповідний наказ Міністерства юстиції України.
Вища кваліфікаційна комісія нотаріату на засіданні 14.03.2013 року, на якому був присутній позивач, розглянула подання та прийняла рішення: на підставі підпункту "з" та "г" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат", у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії, та закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав анулювати свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України на ім'я ОСОБА_1 17.04.1996 НОМЕР_2.
Статтею 12 Закону передбачено, свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, у випадках:
а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання;
б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності;
в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили;
г) закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав;
д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов'язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою;
е) неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян;
є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає нотаріальній діяльності;
ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною четвертою статті 3, частиною першою статті 8 та статтею 9 цього Закону;
з) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії;
и) знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів;
і) неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України.
Отже, як зазначено вище, настання відповідальності у нотаріуса Закон пов'язує саме з датою набрання законної сили рішення суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії, а не з датою вчинення ним нотаріальної дії, за яку передбачена така відповідальність, як на це посилається Позивач.
Щодо твердження позивача про те, що він не був присутній на засіданні Комісії та твердження того, що йому не було надано можливості надати свої пояснення, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки ці твердження позивача спростовуються витягом з Протоколу №7 засідання Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.
Згідно витягу з протоколу №7, зазначено, що на засіданні Комісії був присутній нотаріус ОСОБА_1 Зокрема, на запитання члена Комісії Чижмаря К.І. щодо закриття кримінальної справи стосовно позивача з нереабілітуючих підстав, чи оскаржувалась вказано постанова про закриття кримінальної справи від 01.09.2010 у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності Позивач повідомив, «що така сама кримінальна справа та постанова винесені і по кримінальній справі, порушеній щодо цього чоловіка».
Відповідно рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 14.03.2013 року та на підставі п.п."з" та "г" п.2 ч.1 ст.12 Закону України "Про нотаріат", Міністерством юстиції України 26.03.2013 видано наказ за № 544/5 "Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1.", яким анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане на ім'я позивача та зобов'язано Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчуваного органу внести відповідні зміни до Журналу реєстрації виданих свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Міністерство юстиції України є єдиним органом, що має право застосовувати до приватних нотаріусів заходи юридичної відповідальності, зокрема у вигляді анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, яке і реалізувало передбачене законодавством право при встановлених неодноразових фактах порушення законодавства позивачем.
23.04.2013 за вх. №12369/7 до Відповідача 2 надійшов лист Міністерства юстиції України від 02.04.2013 №13.1-32/259, додатком до якого був наказ Міністерства юстиції України від 26.03.2013 №544/5 «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1».
Згідно вимог п.2 ст.30 Закону України «Про нотаріат» наказом Головного управління юстиції у Луганській області від 24.04.2013 №384-В приватна нотаріальна діяльність по Луганському міському нотаріальному округу ОСОБА_1 припинена з 25.04.2013.
Зазначені накази отримані позивачем 25.04.2013 (а.с.29).
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Відповідача 1 поновити дію свідоцтва про право заняття нотаріальною діяльністю за НОМЕР_2, видане 17.04.1996 Міністерством юстиції України на ім'я ОСОБА_1, зобов'язання Відповідача 2 поновити дію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності за НОМЕР_1 виданого 19.04.1996 Управлінням юстиції у Луганській області на ім'я ОСОБА_1, зобов'язання Відповідача 1 надати Державному підприємству «Інформаційно-видавничий центр Українського нотаріату» повідомлення про поновлення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1; зобов'язання Відповідача 2 надати Луганській філії Державного підприємства «Інформаційно-видавничий центр Українського нотаріату» повідомлення про поновлення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та Ленінській МДПІ у м. Луганську, суд зазначає наступне.
Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності виходить за межі компетенції адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Як вже зазначалось вище свідоцтво нотаріуса анулюється Міністерством юстиції України за поданням рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Головного управління юстиції, зокрема, у випадку набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії та закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав.
Наказ про анулювання свідоцтва нотаріуса нотаріуса видається Міністерством юстиції України на підставі рішення Комісії, прийнятого колегіально за результатами аналізу поданих документів та обговорення вказаного питання і прийняття такого є виключно компетенцією цього колегіального органу. Головним управлінням юстиції у Луганській області відповідно до вимог п.2 ст.30 Закону, на підставі наказу Міністерства юстиції України «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1» від 26.03.2013, був виданий наказ №384-В від 24.04.2013 «Про припинення приватної нотаріально діяльності».
Відтак вищезазначені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Також суд зазначає, що Позивач звертався з позовом до Луганського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій Відповідача 2 по складанню та направленню до Відповідача 1 подання від 07.12.2012, скасування подання Відповідача 2 від 07.12.2012, визнання протиправним та скасування наказу Відповідача 2 «Про зупинення нотаріальної діяльності» Позивача. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2013, у задоволенні адміністративного позову приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Керуючись ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що відповідачами доведено правомірність дій при прийнятті спірних наказів.
Таким чином, оскільки у судовому засіданні знайшли підтвердження факти вчинення позивачем порушень, та враховуючи, що відповідачем дотримані вимоги законодавства під час прийняття оскаржуваних наказів, в задоволені позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч.6 ст.128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 цього Кодексу.
Головуючий Суддя Р.О. Арсірій
Судді В.А. Донець
Ю.Т. Шрамко