Справа № 822/1872/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
04 липня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Курка О. П.
суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -
В квітні 2013 року Хмельницьке комунальне підприємство "Спецкомунтранс" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000021600/15 від 08 січня 2013 року та №0000331600/249 від 12 лютого 2013 року.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 25 квітня 2013 року позов задовольнив.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Так, Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати суми самостійно визначеного грошового зобов'язання ХКП "Спецкомунтранс".
Проведеною перевіркою своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість встановлено порушення вимог п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки складено акт №7235/15-2/03356565 від 21.12.2012 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.01.2013 року форми "Ш" № 0000011600/14 та форми "Ш" № 0000021600/15, якими КП "Спецкомунтранс" було донараховано штрафних санкцій з податку на додану вартість.
За наслідками розгляду первинної скарги позивача №80 від 17.01.2013 року на зазначені податкові повідомлення-рішення ДПС у Хмельницькій області рішенням №1440/10/10-218 від 06.02.2013 року залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000021600/15 від 08.01.2013 року та частково скасовано податкове повідомлення-рішення №0000011600/14 від 08.01.2013 року на суму 4162,89 грн. застосованої штрафної санкції. На підставі вищевказаного рішення винесено податкове повідомлення-рішення №0000331600/249 від 12.02.2013 року на суму 6905,49 грн.
За наслідками розгляду скарги позивача №237 від 18.02.2013 року на податкові повідомлення - рішення №0000021600/15 від 08.01.2013 року та №0000331600/249 від 12.02.2013 року в частині зайво нарахованих штрафних санкцій ДПС України рішенням №3936/6/10-2215 від 11.03.2013 року залишено без змін на податкові повідомлення - рішення №0000021600/15 від 08.01.2013 року та №0000331600/249 від 12.02.2013 року, а скаргу ХКП "Спецкомунтранс" - без задоволення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в період дії розстрочення податкового боргу позивач своєчасно та в повному обсязі сплатив встановленні суми заборгованості в 2011 році, а тому нарахування податковим органом штрафних санкцій в сумі 5952,12 грн. в період дії розстрочення податкового боргу є передчасними та необґрунтованими. В платіжному дорученні №82 від 25.01.2012 року на суму 3559,89 грн. та №350 від 23.03.2012 року на суму 3559,89 грн. чітко вказано призначення платежу, а саме: *;101;03356565; ПДВ згідно мирової угоди від 28.11.07р, що свідчить про безпідставність нарахування та включення до податкового повідомлення - рішення №0000021600/15 від 08.01.2013 року штрафних санкцій в розмірі 711,98 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №2 від 31.05.2012 року відповідно до ст. 100 Податкового кодексу України розстрочено податковий борг позивача в сумі 209699,84 грн. з 31.05.2011 року по 23.12.2011 року.
П. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України визначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Відповідно до п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 100.6 ст. 100 Податкового кодексу України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
П. 1.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1036 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання.
З аналізу вказаних норм слідує, що строками сплати розстрочених податкових зобов'язань є строки, визначені договором про розстрочення, а не строки сплати цих податків, визначені Податковим кодексом України.
Як встановлено судом першої інстанції з розрахунку штрафних санкцій, позивач своєчасно та в повному обсязі сплатив встановленні суми заборгованості в 2011 році відповідно до графіку, встановленого рішенням про розстрочення податкового боргу №2 від 31 травня 2011 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність нарахування податковим органом штрафних санкцій в сумі 5952,12 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000331600/249 від 12 лютого 2013 року.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2007 року у справі №2/85-Б затверджено мирову угоду від 28.11.2007 року, укладену між ХКП "Спецкомунтранс" та комітетом кредиторів з додатками №№2-8 - графіками погашення заборгованості та зобов'язанням боржника про відшкодування витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство.
Штрафні санкції в сумі 711,98 грн. були нараховані органом державної податкової служби у зв'язку з несвоєчасною сплатою суми узгодженого зобов'язання по ПДВ, яка визначена в податкових деклараціях №180541 від 20.12.2011 року та №9006874205 від 20.02.2012 року без урахування рішення Господарського суду Хмельницької області.
Матеріали справи містять платіжні доручення №82 від 25.01.2012 року на суму 3559,89 грн. та №350 від 23.03.2012 року на суму 3559,89 грн., із зазначенням призначення платежу "*;101;03356565; ПДВ згідно мирової угоди від 28.11.2007 року".
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність нарахування податковим органом штрафних санкцій в сумі 711,98 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000021600/15 від 08 січня 2013 року.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Курко О. П.
Судді Матохнюк Д.Б.
Совгира Д. І.