ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 27/28 05.07.13
За позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
до 1) Міністерства інфраструктури України;
2) Фонду державного майна України;
3) Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця"
4) Відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг"
5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології та інвестиції"
6) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРОВО ФУДЗ"
третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Л .I.T. Груп"
третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Головне управління комунальної власності Київської міської державної адміністрації.
про визнання недійсними угод, рішення зборів, статуту та витребування майна
Головуючий суддя Нечай О.В.
Суддя Бойко Р.В.
Суддя Бондарчук В.В.
Представники сторін:
Від прокуратури: Романов Р.О., посвідчення.
Від позивача - 1: Кравчук А.С.,довіреність № 9.1-22/1555 від 28.12.2012 р.
Від позивача - 2: не з'явився.
Від відповідача - 1: Лозовський О.М., довіреність № 2981/15/14-13 від 30.05.2013 р.
Від відповідача - 2:Демиденко О.А., довіреність № 397 від 13.12.2012 р.
Від відповідача - 3: не з'явився.
Від відповідача - 4: не з'явився.
Від відповідача - 5: не з'явився.
Від відповідача - 6: Якубовський Я.Р., довіреність б/н від 30.04.2013 р.
Від третьої особи - 1: не з'явився.
Від третьої особи - 2: не з'явився.
17.08.2005 року господарським судом міста Києва було прийнято рішення у справі № 27/28, яким позов Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Міністерства транспорту та зв'язку України, Фонду державного майна України, Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця", Відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології та інвестиції" про визнання недійсними угод, рішення зборів, статуту та витребування майна задоволено частково.
03.08.2012 року відповідач - 4 звернувся до господарського суду міста Києва з заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва року від 17.08.2005 року у справі № 27/28 за нововиявленими обставинами, в якій просить суд прийняти заяву про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2005 року у справі № 27/28 за нововиявленими обставинами, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2005 року у справі № 27/28 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Як на нововиявлені обставини Публічне акціонерне товариство "Лізингова компанія "Укртранслізинг" посилається на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2012 року у справі № 16/196-40/152-40/173-66/197-2012 яким у задоволенні позову Фонду державного майна України до Публічного акціонерного товариства "ЛК "Укртранслізинг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.І.Т. Груп" про визнання недійсним рішення наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" від 26.08.2004 року щодо надання згоди на укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна та визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежилих приміщень № № 52, 54 (в літ. Б), 54, 19 (в літ. В), нежилого будинку (літ. А), укладених між Відкритим акціонерним товариством "Укртранслізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Л.I.T. Груп", відмовлено повністю.
В обґрунтування своєї заяви Публічне акціонерне товариство "Лізингова компанія "Укртранслізинг" зазначає про те, що приймаючи рішення від 17.08.2005 у справі № 27/28 в частині задоволення вимог позивачів, господарський суд міста Києва посилався на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2005 року у справі № 16/196, яка була скасована постановами Вищого господарського суду України від 05.10.2005 року у справі № 16/196 та Верховного Суду України від 24.01.2006 року у справі № 16/196, а матеріали справи були передані до господарського суду міста Києва на новий розгляд.
Отже, на думку заявника, рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2012 року у справі № 16/196-40/152-40/173-66/197-2012 є нововиявленою обставиною, що безпосередньо впливає на законність рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2005 року у справі № 27/28.
Відповідно до частини 1 статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Як встановлено пунктом 3 частини 2 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється, у випадку, встановленому пунктом 4 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2012 року розгляд заяви Публічного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2005 у справі № 27/28 за нововиявленими обставинами призначено на 20.08.2012 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2012 року розгляд заяви було відкладено на 05.09.2012 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року призначено колегіальний розгляд справи № 27/28.
Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року призначено колегіальний розгляд справи № 27/28 здійснити у складі колегії суддів: головуючий суддя Сташків Р.Б., судді: Бойко Р.В., Самсін Р.І.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року справу № 27/28 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Сташків Р.Б., судді: Бойко Р.В., Самсін Р.І., розгляд заяви призначено на 24.09.2012 року.
Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 24.09.2012 року у зв'язку з перебуванням судді Сташківа Р.Б. з 13.09.2012 року на лікарняному, справу № 27/28 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., судді: Бойко Р.В., Самсін Р.І.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2012 року справу № 27/28 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Бойко Р.В., суддя Самсін Р.І.
Представники позивача - 1, позивача - 2, відповідача - 3, відповідача - 4, відповідача - 5 та третьої особи в судове засідання 24.09.2012 року не з'явились.
У судовому засіданні 24.09.2012 року представник прокуратури надав пояснення по суті заяви.
У судовому засіданні 24.09.2012 року представники відповідача - 1 та відповідача - 2 також надали суду усні пояснення по суті заяви.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2012 року розгляд заяви було відкладено на 05.10.2012 року у зв'язку з неявкою представників учасників судового процесу та необхідністю подання додаткових доказів у справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2012 року провадження у справі № 27/28 було зупинено до розгляду Київським апеляційним господарським судом справи № 16/196-40/152-40/173-66/197-2012.
16.11.2012 року до відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання від Публічного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" про поновлення провадження у справі № 27/28 у зв'язку з винесенням Київським апеляційним господарським судом постанови за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2012 року у справі № 16/196-40/152-40/173-66/197-2012.
До відділу діловодства господарського суду міста Києва 16.11.2012 року від Публічного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" надійшло доповнення до заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2005 у справі № 27/28 за нововиявленими обставинами, в якому заявник посилається як на нововиявлені також на обставини, що встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року у № 16/196-40/152-40/173-66/197-2012, зокрема, на факт незаконності постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 611.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року, у зв'язку з перебуванням судді Самсіна Р.І. у відпустці, справу № 27/28 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Стасюк С.В.; суддя Бойко Р.В.; суддя Бондарчук В.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року поновлено провадження у справі № 27/28 щодо розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2005 року за нововиявленими обставинами, розгляд справи призначено на 04.12.2012 року.
У судовому засіданні 04.12.2012 року представник відповідача - 4 подану заяву підтримав та просив її задовольнити та надав додаткові документи по справі.
Представник прокуратури у судовому засіданні 04.12.2012 року надала письмові заперечення на заяву Публічного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" про перегляд рішення господарського суду міста Києва року від 17.08.2005 року у справі № 27/28 за нововиявленими обставинами.
Представники відповідача - 1, відповідача - 2, відповідача - 3 у судовому засіданні 04.12.2012 року надали усні пояснення по суті справи.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року заяву Публічного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами було задоволено частково, а рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2005 року у справі № 27/28 скасовано.
Відповідно до ч. 8 статті 114 ГПК України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Таким чином, розгляд справи підлягає призначенню до розгляду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року розгляд справи було призначено на 16.01.2013 року.
15.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва відповідачем - 4 було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
16.01.2013 р. до господарського суду міста Києва надійшов лист - відповідь з Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
Судове засідання 16.01.2013 р. не відбулось.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 16.01.2013 року справу № 27/28 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., суддя Бойко Р.В., суддя Бондарчук В.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.
Враховуючи те, що спірне майно знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРОВО ФУДЗ", що підтверджується листом - відповіддю Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 855 (И - 2013) від 09.01.2013 р. на судовий запит № 27/28 від 18.12.2012 р., суд вважає за необхідне залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРОВО ФУДЗ" в якості співвідповідача у справі № 27/28.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2013 р. справу № 27/28 було прийнято до провадження колегії суддів, залучено до участі Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРОВО ФУДЗ" в якості співвідповідача, розгляд справи призначено на 11.02.2013 р.
11.02.2013 р. судове засідання не відбулось, оскільки матеріали справи № 27/28 були скеровані за належністю до Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням Фондом державного майна апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2012 р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 р. апеляційну скаргу Фонду державного майна залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2012 р. у справі № 27/28- без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2013 р. касаційну скаргу Фонду державного майна на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 р. залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 р. - без змін.
20.06.2013 р. справа № 27/28 надійшла за належністю до господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. розгляд справи призначено на 05.07.2013 р.
02.07.2013 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРОВО ФУДЗ» були подані документи для долучення до матеріалів справи.
У судове засідання 05.07.2013 р. представник прокуратури з'явився.
Представник Кабінету Міністрів України у судове засідання 05.07.2013 р. з'явився.
Представник Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" у судове засідання 05.07.2013 р. не з'явився.
Представник Міністерства транспорту та зв'язку України у судове засідання 05.07.2013 з'явився.
Представник Фонду державного майна України у судове засідання 05.07.2013 р. з'явився.
Представники Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця", Відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології та інвестиції" у судове засідання 05.07.2013 р. не з'явились.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРОВО ФУДЗ» у судове засідання 05.07.2013 р. з'явився.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Л .I.T. Груп" та Головного управління комунальної власності Київської міської державної адміністрації у судове засідання 05.07.2013 р. не з'явились.
У судовому засіданні 05.07.2013 р. судом встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 12.05.2011 р. № 581/2011 «Про Положення про Міністерство інфраструктури України» Міністерство інфраструктури України є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України (крім прав та обов'язків, пов'язаних із реалізацією функцій у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України), а також Міністерства культури і туризму України в частині функцій з реалізації державної політики у сфері туризму.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі правонаступника Міністерства транспорту та зв'язку України - Міністерство інфраструктури України.
Крім того, з інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології та інвестиції" припинено, внаслідок визнання юридичної особи банкрутом, що є підставою для припинення провадження у справі № 27/28 в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології та інвестиції", відповідно до приписів п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 р. № 840 "Про утворення лізингової компанії "Укртранслізинг" утворено лізингову компанію "Укртранслізинг" у формі Відкритого акціонерного товариства.
На виконання зазначеної постанови між Фондом державного майна України та Державною адміністрацією залізничного транспорту України "Укрзалізниця" укладено Договір № 431 від 27.12.1999 р. "Про взаємодію по створенню Відкритого акціонерного товариства - лізингової компанії "Укртранслізинг" (далі - Компанія). Відповідно до умов договору "Укрзалізниця" взяла на себе обов'язки засновника Компанії та зобов'язалась передати до статутного і фонду внесок на загальну суму 20 000 000,00 грн., в т. ч. грошові кошти у сумі 2 000 000,00 грн. та рухомий склад на суму 18 000 000,00 грн., а Фонд державного майна України в свою чергу - виступити учасником Компанії та діяти в інтересах "Укрзалізниці".
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 р. № 788 доповнено Постанову Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 р. № 840 у частині збільшення державної частки статутного фонду Компанії не менше як на 200 000 000,00 грн. за рахунок власних коштів та майна залізниць.
На виконання даної постанови між Фондом державного майна України та Державною адміністрацією залізничного транспорту України "Укрзалізниця" 23.11.2001 р. укладено додаткову угоду №1 до договору № 431 від 27.12.1999 р., відповідно до якої Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця" взяла на себе обов'язок за рахунок коштів і майна залізниць оплатити акції другої емісії Компанії загальною номінальною вартістю 200 000 000,00 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 р. №351 доповнено Постанову Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 № 840, а саме, на Міністерство транспорту України разом з Фондом державного майна України покладено обов'язок по збільшенню державної частки статутного фонду Компанії до 630 000 000,00 грн. за рахунок власних коштів та рухомого складу залізниць.
Наказом Міністерства транспорту України від 08.07.2003 р. № 503 виконання зазначеного обов'язку покладено на підпорядкований орган - Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця" та визначено, що вже сформована державна частка майна статутного фонду Компанії становить 220 000 000,00 грн.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 № 351 та наказу Міністерства транспорту України від 08.07.2003 №503 між Фондом державного майна України та Державною адміністрацією залізничного транспорту України "Укрзалізниця" 09.07.2003 р. укладено Додаткову угоду №2 до Договору про взаємодію по створенню Відкритого акціонерного товариства - лізингові компанії "Укртранслізинг" № 431 від 27.12.1999, відповідно до умов якої Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця" зобов'язалась забезпечити за рахунок власних коштів та рухомого складу залізниць оплату 4 100 000 простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Лізингової компанії "Укртранслізинг" додаткового випуску номінальною вартістю 100,00 грн., загальною номінальною вартістю 410 000 000,00 грн., з дотриманням встановлених строків підписки, умов передплати і оплати акцій третьої емісії.
Наказом Міністерства транспорту України № 1018 від 29.12.2003 р. з балансу Міністерства на баланс Державного територіально-господарського об'єднання "Південно-Західна залізниця" передано адміністративний будинок по вулиці Щорса, 7\9 у м. Києві.
Доповненням № 1 від 05.03.2004 р. до Додаткової угоди № 2 від 09.07.2003 р. передбачено проведення часткової оплати акцій шляхом передачі будівлі, розташованої у м. Києві по вул. Щорса, 7\9, за вартістю, визначеною незалежною оцінкою, у сумі 11 041 400,00 грн.
Відповідно до умов Договору купівлі-продажу акцій №3-А560 від 21.07.2003 р. Компанія продала Фонду державного майна України пакет акцій третьої емісії у кількості 4 100 000,00 штук за номінальною вартістю по 100 грн. за одну акцію.
Пунктом 1 Додаткової угоди № 1 від 01.04.2004 р. п. 4.2 Договору купівлі-продажу акцій № 3-А560 від 21.07.2003 р. викладено у редакції, згідно з якою передбачено, що оплата акцій здійснюється покупцем (Фонд державного майна України, що діє в інтересах Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця") за рахунок коштів та майна залізниць на загальну суму 410 000 000,00 грн. таким чином:
- не менш як 210 000 000,00 грн. сплачується шляхом передачі рухомого складу залізниць, вартість якого визначається незалежною експертною оцінкою;
- 11 041 400, 00 грн. сплачується шляхом передачі нерухомого майна площею 3 287,5 кв.м.. а саме: восьмиповерхова адміністративна будівля (літера "А") загальною площею 2 925,2 кв.м., та нежитлові приміщення в житлових будинках (літера «Б») загальною площею 241,6 кв.м., та (літера "В") загальною площею 120,7 кв.м., що знаходяться на балансі Київської дистанції цивільних споруд та водопостачання Південно-західної залізниці, за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 7/9;
- залишок вартості акцій сплачується грошовими коштами залізниць.
01.04.2004 р. ДТГО "Південно-західна залізниця" було передано, а Фондом державного майна України прийнято для подальшого внесення до статутного фонду Компанії спірне майно, що підтверджується актом приймання-передавання нерухомого майна, яке підлягає внесенню до статутного фонду Компанії в оплату акцій третьої емісії від 01.04.2004 р.
Згідно з Договорами купівлі-продажу нежилого приміщення від 29.11.2004 р. Відкрите акціонерне товариство "Лізингова компанія "Укртранслізинг" продала зазначене приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю "Л.І.Т. Груп", яке в подальшому передало його в якості внеску до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології та інвестиції".
Станом на поточну дату, відповідно до даних Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна Київської міської державної адміністрації, нежитловий фонд за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 7/9, нежилі будинки: (літера А), (літера Б) та (літера В) загальною площею 3 290,3 кв. м. на праві власності зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРОВО ФУДЗ».
Спір у справі стосується законності вибуття нерухомого майна: нежилого будинку (літера А), нежилих приміщень №52, 54 (літера Б) та №52,19 (літера В), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 7/9, із державної власності.
При цьому, як на підставу позову прокурор вказує на те, що передача до статутного фонду Компанії спірного майна здійснена Міністерством транспорту України, Фондом державного майна України та Державною адміністрацією залізничного транспорту України "Укрзалізниця" з перевищенням своїх повноважень, оскільки порушує положення постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 р. №840, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 р. № 351, відповідно до якої Міністерству разом з Фондом доручено забезпечити відповідно до законодавства збільшення державної частки статутного фонду Компанії за рахунок власних коштів та рухомого складу залізниць до 630 млн. гривень, у тому числі за рахунок рухомого складу залізниць на суму не менш як 230 млн. гривень, для розміщення на договірних засадах замовлення на виготовлення літаків Харківським державним авіаційним виробничим підприємством та оновлення рухомого складу залізниць на умовах лізингу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для їх розгляду, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позов прокурора не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності до Статуту Відкритого акціонерного товариства - лізингова компанія "Укртранслізинг" (після зміни організаційно-правової форми - Публічне акціонерне товариство "Лізингова компанія "Укртранслізинг") у новій редакції, затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ "Укртранслізинг" від 30.01.2004 р., (надалі - "Статут Компанії") Відкрите акціонерне товариство - лізингова компанія "Укртранслізинг" засноване у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 р. №840 "Про утворення лізингової компанії "Укртранслізинг" рішенням засновників згідно з укладеним Установчим договором від 27.12.1999 р.
Із матеріалів справи вбачається, що передача спірного майна до статутного фонду Компанії мала місце під час третьої емісії акцій Компанії, тобто, за наслідками прийняття рішення про збільшення такого фонду та відповідних часток учасників.
Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент прийняття рішення виникнення спірних правовідносин) встановлено, що товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду.
Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 Статуту Компанії органами управління Товариством є: Загальні збори акціонерів, Наглядова Рада, Правління. Вищим органом є Загальні збори акціонерів.
За змістом п. 7.3 Статуту Компанії до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, внесення змін до статуту Товариства, у тому числі зміна розміру його статутного фонду.
Отже, збільшення статутного фонду Компанії не може залежати від прийняття відповідних постанов Кабінетом Міністрів України, а здійснюється лише за відповідним рішенням акціонерів такого товариства, одним із яких в даному випадку виступав Фонд державного майна України, що діяв в інтересах Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця".
Саме вказаною особою і було на підставі доповнення №1 від 05.03.2004 р. до додаткової угоди №2 від 09.07.2003 р. до Договору №431 від 27.12.1999 р., додаткової угоди №1 від 01.04.2004 р. до договору про купівлю-продаж акцій Компанії від 21.07.2003 р. №3-а/560, наказу Міністерства транспорту України від 27.04.2004 р. №353 отримано від ДТГО "Південно-Західна залізниця" та здійснено передачу спірного майна до статутного фонду Компанії в якості оплати простих іменних акцій Компанії, що підтверджується актом приймання-передавання нерухомого майна, яке підлягає внесенню до статутного фонду Компанії в оплату акцій третьої емісії від 01.04.2004 р.
Із змісту п. 5 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 р. №2558-ХІІ, що Фонд відповідно до покладених на нього завдань бере участь у створенні спільних підприємств, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю.
Пунктом 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України.
Відповідно до п. 2 наведеного Декрету Міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади відповідно до покладених на них повноважень, зокрема: здійснюють контроль за ефективністю використання і збереженням закріпленого за підприємствами державного майна; дають згоду Фондові державного майна України на створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю.
За змістом п. 4 Положення про Міністерство транспорту України, затвердженого Указом Президента України від 11.05.2000 р. №678/2000, Мінтранс України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства.
З огляду на викладені положення підстави вважати наявним перевищення повноважень Міністерством транспорту України, як центрального органу виконавчої влади, на який покладено функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління, при видачі наказу від 08.07.2003 р. №503, яким доручено Державній адміністрації залізничного транспорту України забезпечити збільшення державної частки статутного фонду Компанії за рахунок коштів та майна залізниць, передачі на баланс ДТГО "Південно-західна залізниця" спірного майна (наказ від 29.12.2003 р. №1018) та погодження в подальшому наказом від 27.04.2004 р. №353 передачі такого майна Фонду державного майна України для внесення його до статутного фонду Компанії відсутні.
Наведене свідчить про безпідставність вимоги прокурора про визнання п. 2 наказу Міністерства транспорту України від 08.07.2003 р. №503 у частині оплати акцій Компанії третьої емісії майном залізниць, а тому в задоволенні позову в наведеній частині слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про власність" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.
Згідно із п.п. 4.2, 4.3 Статуту ДТГО "Південно-західна залізниця", затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 25.11.2002 р. №847, (надалі - "Статут ДТГО "Південно-західна залізниця") майно залізниці є державною власністю і належить їй на праві повного господарського відання. Здійснюючи прав повного господарського відання Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд за погодженням з Органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту. Джерелами формування майна Залізниці є, зокрема, майно, передане Залізниці центральними та місцевими органами виконавчої влади.
Таким чином, ДТГО "Південно-західна залізниця" з огляду на наявність погодження Міністерства транспорту України правомірно в межах визначених повноважень було передано Фонду державного майна України спірне майно для подальшого його внесення до статутного фонду Компанії.
Наведені обставини свідчать, що спірне майно було передано до статутного фонду Компанії державним підприємством, якому таке майно належало на праві повного господарського відання (ДТГО "Південно-західна залізниця") за згодою центрального органу управління таким майном (Міністерство транспорту України) та за погодженням з Фондом державного майна України (оскільки саме Фонд безпосередньо передавав це майно), тобто, у відповідності до приписів чинного на той момент законодавства України (в т.ч. Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", Тимчасового положення про фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 р. №2558-ХІІ, Закону України "Про власність"), а тому підстави вважати, що такі дії вказаних осіб вчинені з порушенням положень постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 р. №840, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 р. № 351, відсутні.
При цьому, слід зазначити, що в розумінні положень Закону України "Про приватизацію державного майна", Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", Тимчасового положення про фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 р. №2558-ХІІ, та з огляду практику вирішення судами відповідних спорів (постанова Вищого господарського суду України від 17.07.2007 р. №34/414) внесення державного майна до статутного фонду товариства в якості оплати своєї частки не є відчуженням такого майна, а тому положення приватизаційного законодавства України не поширюються на такі відносини.
Крім того, є безпідставним посилання прокурора на те, що внесення спірного майна до статутного фонду Компанії суперечить положеннями ст. 5 Закону України "Про залізничний транспорт", оскільки останнім не надано доказів того, що спірне майно безпосередньо пов'язано з діяльністю ДТГО "Південно-західна залізниця" та використовується ним для виконання своїх обов'язків щодо організації перевезень вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом.
З огляду на викладене, прокурором не доведено, а судом не встановлено обставин з якими положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України пов'язують можливість визнання: п. 1 додаткової угоди №2 від 09.07.2003 р. до договору №431 від 27.12.1999 р.; п. 1 доповнення №1 від 05.03.2004 р. до додаткової угоди №2 від 09.07.2003 р., п. 4.2 договору №3-А/560 від 21.07.2003 р., п. 1 додаткової угоди №1 від 01.04.2004 р. до договору №3-А/560 від 21.07.2003 р., недійсними (невідповідність їх положенням чинного законодавства України).
Таким чином, спірне майно вибуло із володіння держави у встановленому законодавством порядку та за наявності волі осіб, уповноважених на розпорядження таким майном, що свідчить про відсутність обставини, з якими приписи ст.ст. 330, 388 Цивільного кодексу України передбачають можливість витребування майна у добросовісного набувача (ТОВ "Імперово Фудз").
Згідно ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Із матеріалів справи вбачається, що станом на сьогоднішній день власником спірного майна є ТОВ "Імперово Фудз".
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97-ВР від 17.07.1997 р. ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003 р. майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.
З огляду на викладені положення вбачається, що твердження прокурора про те, що порушення державними органами законодавства при передачі державного майна за відсутності будь-яких порушень з боку чинного власника такого майна може бути підставою для витребування у нього такого майна суперечить статті 1 Першого протоколу до Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини (рішення "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003 р.), що підтверджується постановою Верховного Суду України від 14.03.2007 р. у справі №21-8во07.
Таким чином, відсутність підстав для витребування спірного майна від ТОВ "Імперово Фудз" в силу ст.ст. 204, 328, 658 Цивільного кодексу України свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання права власності на спірне майно за іншою особою.
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог з викладених у позові прокурора правових підстав необхідно відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Замінити Міністерства транспорту та зв'язку України на правонаступника - Міністерство інфраструктури України.
2. Провадження у справі № 27/28 в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології та інвестиції» припинити.
3. В задоволенні позовних вимог Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Міністерства транспорту та зв'язку України, Фонду державного майна України, Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця", Відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг", Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРОВО ФУДЗ" відмовити повністю.
Повне рішення складено 10.07.2013 р.
Головуючий суддя О.В. Нечай
Суддя Р.В. Бойко
Суддя В.В. Бондарчук