05 липня 2013 р. Справа № 902/617/13
Провадження № 2/902/41/13
Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., при секретарі судового засідання Віннік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 48а
до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 23600, АДРЕСА_1
про стягнення 5 667,22 грн.
За участю представників сторін:
позивача : не з''явився;
відповідача : ОСОБА_1 - ФОП.
Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5 667,22 грн. в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування.
Ухвалою суду від 23 квітня 2013 року було порушено провадження у справі №902/617/13 і призначено її до розгляду на 19 червня 2013 року.
19.06.13 р. за усним клопотанням відповідача в судовому засіданні була оголошена перерва до 01.07.13 р.
Для надання сторонами додаткових доказів по справі розгляд справи відкладався до 05.07.13 р.
В судове засідання представник позивача не з''явився, причини неявки суду не повідомив. В попередніх судових засідання присутні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовільнити з підстав, визначених в позові.
Відповідач з наданих усних пояснень проти заявленого позову заперечує, мотивуючи свої заперечення тим, що водій ОСОБА_2, який є учасником ДТП, страхову компанію про скоєння дорожньо - транспортної пригоди повідомив лише 21.05.13 р. з тих причин, що з часу скоєння ДТП до моменту повідомлення останній перебував у відрядженні, на доказ чого надав копію посвідчення про відрядження № 123 від 14.05.12 р.
Розглянувши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих доказів, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи суд встановив, що 15 травня 2012 року о 07 год. 40 хв., у с.Копалівка Рожищенського району, Волинської області відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі по тексту - "ДТП") за участю автомобіля марки "ДАФ", державний номерний знак НОМЕР_1 із напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки "ВАЗ", державний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_3.
26 червня 2012 року постановою Тульчинського районного суду Вінницької області у справі №226/3661/12, визнано вину ОСОБА_2 у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цей факт є преюдиційним для вирішення даного спору і доказування не потребує в силу положень ст.35 ГПК України.
Як слідує із матеріалів справи, зокрема із трудового договору від 25.11.10 р. № 02211005 та витягу із трудової книжки НОМЕР_5, водій ОСОБА_2 на момент ДТП перебував у трудових відносинах із Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та керував автомобілем марки ДАФ на законних підставах, відтак, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" згідно полісу № АВ/2605846.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як було вказано вище, була застрахована у ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" згідно полісу № АВ/2605846, ОСОБА_3 16.05.12 р. звернувся до вказаної страхової компанії з письмовою заявою про відшкодування оціненої шкоди завданої водієм відповідача.
Згідно акту огляду транспортного засобу форми 7.5./1-12 від 16.05.12 р., ремонтної калькуляції від 11.09.12 р. та акту надання послуг з технічного обслуговування від 12.06.12 р. було визначено вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_4 та прийнято позивачем рішення про визнання даної події страховим випадком і виплати ОСОБА_3, на підставі страхового акту №2216/1, страхового відшкодування у розмірі 5 667,22 гривень.
Платіжним дорученням №19765 від 01.10.2012 року страхове відшкодування було перераховане ОСОБА_3 в повному обсязі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ПАТ "СК "Універсальна" повністю виконала свої зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій стороні.
Враховуючи той факт, що на момент ДТП водій ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем, позивач в порядку ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України звернувся до суду з правом регресної вимоги до ФОП ОСОБА_1
Згідно п. 1.6. ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Згідно ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Стаття 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначає поняття страхового випадку: подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором страхування.
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний, зокрема, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу (ст.33 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Всупереч вказаним вимогам, письмове повідомлення про скоєння ДТП водієм було надіслано лише 21 травня 2012 року, тобто через 6 календарних днів після настання страхового випадку, про що свідчить копія поштового фіскального чеку від 21.05.12 р. № 7458.
Так, з наданих пояснень представника позивача, на адресу страхової компанії 21.05.12 р. водієм було направлено лише копію трудового договору та трудової книжки, жодних інших документів згадане повідомлення не містило.
На підставі ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Суд, повторюючись, наголошує, що страхове відшкодування було перераховане потерпілій стороні - фізичній особі ОСОБА_3 в повному обсязі (платіжний документ №19765 від 01.10.2012 року).
Положеннями ч.1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. За змістом ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як стверджується матеріалами справи, у період, коли сталась дорожньо-транспортна пригода, водій перебував у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_1 та його вина у порушенні правил дорожнього руху за ст. 124 КУпАП, що саме і спричинило пошкодження автомобіля ВАЗ, доведена у встановленому законом порядку (постанова Тульчинського районного суду Вінницької області у справі №226/3661/12 від 26.06.12 р.).
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 5667,22 грн. виплаченого страхового відшкодування є обґрунтованими, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, і відповідно підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача проти позову з мотивів належного повідомлення страхової компанії про ДТП судом до уваги не прийняті, оскільки спростовуються матеріалами справи та наданими до справи доказами.
Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд,
1. Позов задовільнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (23600, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 48а, код ЄДРПОУ 20113829) 5667,22 грн. боргу з повернення в порядку регресної вимоги виплаченого страхового відшкодування та 1720,50 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення направити сторонам.
Повне рішення складено 09 липня 2013 р.
Суддя Мельник П.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 48а
3 - відповідачу 23600, АДРЕСА_1