25 червня 2013 року Справа №607/6119/13-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванко О. М.
при секретарі Жара М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення виплати страхового відшкодування за фактом пошкодження автомобіля та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення виплати страхового відшкодування за фактом пошкодження автомобіля та стягнення моральної шкоди. Посилаючись на те, що 01.02.2013 р. стався страховий випадок за участю автомобіля марки «Mersedes Benz Vito», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки «Mitsubishi Galant», державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Винуватцем дорожньо-транспортної пригоди став водій автомобіля марки «Mersedes Benz Vito» ОСОБА_2 (страхувальник), поліс страхування цивільно-правової відповідальності №АВ/9985565 від 30.10.2012 р. Зазначений факт страхувальником не заперечується. Після настання дорожньо-транспортної пригоди було повідомлено Товариство з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» відповідним повідомленням та надані матеріали відносно обставин дорожньо-транспортної пригоди, на підставі яких було складено Європротокол - повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Також на місце зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, з'явився працівник страховика - аварійний комісар, який провів відповідні дії за для встановлення, фіксування факту дорожньо-транспортної пригоди, тобто було вчинено дії, які є необхідними для отримання страхової виплати відповідно до чинного законодавства. Страховиком було запевнено, що всі витрати пов'язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу будуть компенсовані, відповідно до полісу страхування. Проте, незважаючи на запевнення страховиком виконання свого обов'язку та повним сприянням осіб причетних до згаданої дорожньо-транспортної пригоди, страховик ухиляється від виплати страхового відшкодування. Так листом №12/550 від 28 березня 2013 року, страховиком було повідомлено, що позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування по причині надання неправдивих відомостей про характер та обставини дорожньо-транспортної пригоди. Крім того враховуючи, те що такі дії страховика, а саме відмова у виплаті страхового відшкодування, призвела до особистих душевних переживань, позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5000 грн. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в сумі 5 750,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.
У судове засідання позивач не з'явився, однак надіслав суду заяву, про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак подав заперечення на позов в яких просить суд відмовити у його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Як встановлено в судовому засіданні, 01.02.2013 р. стався страховий випадок за участю автомобіля марки «Mersedes Benz Vito» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки «Mitsubishi Galant», державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Винуватцем дорожньо-транспортної пригоди став водій марки «Mersedes Benz Vito» ОСОБА_2, що він і не заперечував.
Згідно полісу №АВ/9985565, обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 30.10.2002 р., автомобіль марки «Mercedes-Benz Vito 111 CDI», номерний знак НОМЕР_1, застрахований. Страховиком по даному Полісу виступає ТДВ СК «Альфа-Гарант».
Після настання дорожньо-транспортної пригоди було повідомлено Товариство з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» відповідним повідомленням та надані матеріали відносно обставин ДТП, на підставі яких було складено Європротокол - повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
За правилом передбаченим ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною 1 статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Також п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана внаслідок кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що між винними діями ОСОБА_2 та отриманням транспортним засобом марки «Mitsubishi Galant», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1, механічних пошкоджень наявний причинний зв'язок.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно полісу №АВ/9985565, обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 30.10.2002 року автомобіль марки «Mercedes-Benz Vito 111 CDI», номерний знак НОМЕР_1, застрахований. Страховиком по даному полісу виступає ТДВ СК «Альфа-Гарант», відповідно до якого цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Vito 111 CDI», номерний знак НОМЕР_1 та осіб, які на законних підставах здійснюють керування даним транспортним засобом, застрахована у відповідача, з нульовою франшизою та лімітом відповідальності за шкоду на одного потерпілого 50 000,00 грн.
Статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦПК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Статтею 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
У судовому засіданні з'ясовано, що після звернення позивача до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» про виплату страхового відшкодування, листом №12/550 від 28 березня 2013 року, відповідачем було повідомлено, що позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування по причині надання неправдивих відомостей про характер та обставини дорожньо-транспортної пригоди.
В силу вимог ч. 1 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач та третя особа не відшкодували завдану позивачу шкоду, і тому позивач за власні кошти здійснив ремонт пошкодженого його транспортного засобу.
Як вбачається з акту здачі - приймання робіт від 03 квітня 2013 року, складеного фізичною - особою - підприємець ОСОБА_3, квитанції до прибуткового касового ордера №155 від 03.04.2013 р., складеного фізичною - особою - підприємець ОСОБА_3, вартість відновлювального ремонту переднього бампера транспортного засобу марки «Mitsubishi Galant», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 2 300,00 грн., вартість переднього бампера, фари протитуманної правої, що підлягають заміні під час ремонту, складає 3 450,00 грн., що стверджується товарним чеком №0212 від 12.02.2013 р., складеного фізичною - особою - підприємець ОСОБА_4
У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач зобов'язаний здійснити страхове відшкодування позивачу в розмірі 5 750,00 грн., які позивач оплатив для виконання робіт, необхідних для відновлення свого транспортного засобу.
Відповідно до п. 22.3 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням її майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Крім цього, відповідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.
Суд вважає, що у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача в користь позивача в якості відшкодування завданої моральної шкоди, слід відмовити, оскільки сторони не передбачили у договорі відповідальності у виді відшкодування за душевні страждання, які позивач зазнав, у зв'язку із знищенням чи пошкодженням його майна. При цьому, заподіяну моральну шкоду позивачу повинен відшкодувати ОСОБА_2
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, статтями 15, 16, 20, 22, 23, 1166, 1167, 1188, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 22, 29, 32, 34, 36, 37, 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення виплати страхового відшкодування за фактом пошкодження автомобіля та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в сумі 5 750,00 грн. (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят гривень).
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1, судовий збір у розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяО. М. Вийванко