Рішення від 02.07.2013 по справі 118/1063/13-ц

СУДАЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа 118/1063/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Янчковської Ю.В.,

старшого прокурора прокуратури м. Судака - Кубик Н.В.,

позивачки ОСОБА_2,

представника органу опіки та піклування - Мазіліної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - служба у справах дітей Судацької міської ради Автономної Республіки Крим, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в червні 2013 року до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - служба у справах дітей Судацької міської ради, про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, маючи малолітню дитину, вихованням та утриманням неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, не займається, після розірвання шлюбу з позивачкою з 2006 року жодного разу дитину не провідував, не надає матеріальної допомоги на її утримання, не цікавиться станом її здоров'я.

Таким чином, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини, що є підставою для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав у відношенні його неповнолітньої доньки.

В судовому засіданні ОСОБА_2 позов про позбавлення батьківських прав підтримала, з підстав, зазначених у позовній заяві, вважаючи, що у матеріалах справи та під час розгляду справи встановлено достатньо підстав, які вказують на свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками, при цьому вказала, що відповідач не платить аліменти на утримання доньки.

Старший прокурор прокуратури м. Судака, представник служби у справах дітей Судацької міської ради в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, вважаючи доцільним позбавити відповідача батьківських прав щодо його неповнолітньої дитини, у зв'язку з тим, що відповідач, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків: не піклується про неї, не цікавиться її долею.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив. В попередньому судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі.

З урахуванням змісту заяви осіб, які беруть участь у справі, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Судацького міського управління юстиції згідно актового запису № 145 (арк. справи 7).

Між сторонами розірвано шлюб на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Совєтського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим 12 квітня 2006 року за актовим записом № 18 (арк. справи 5).

Дитина проживає разом з матір'ю з 2006 року та знаходиться на її утриманні (арк. справи 6).

Рішенням Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 06 вересня 2010 року, зокрема, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання ОСОБА_6 в розмірі 30 % прожиткового мінімуму щомісячно (арк. справи 11).

Згідно довідки-розрахунку про заборгованість по аліментам, виданої відділом Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції № 03-43/69 від 09 квітня 2013 року, за ОСОБА_4 числиться заборгованість в розмірі 9552,57 грн. (арк. справи 15).

Висновком комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Судацької міської ради № 04/01 від 23 січня 2001 року визнано доцільним позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки ОСОБА_4 долею дитини не цікавиться, не надавав дитині матеріальної допомоги та батьківського піклування. В поясненні від 24 жовтня 2012 року ОСОБА_4 висловив згоду на позбавлення його батьківських прав у відношенні своєї доньки та звенувся із відповідною заявою (арк. справи 10, 12, 13).

Приписами ст. 150 СК України встановлено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину, а передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною 4 статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог п. 2 частини 1 статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 своєї постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Обставини матеріального забезпечення, соціально-побутові умови проживання і особисті якості відповідача як людини з'ясовувалися органом опіки та піклування та судом.

Так, судом встановлено, що відповідач вихованням дитини не займається, коштів на її утримання не надає, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав.

Висновок органу опіки та піклування - служби у справах дітей Судацької міської ради щодо доцільності позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_6 повністю узгоджується з іншими матеріалами справи, в тому числі підтверджений дослідженими у судовому засіданні доказами.

В матеріалах справи є наявні чисельні докази винної поведінки відповідача, які, безперечно, свідчать саме про безпідставне ухилення батька від виконання своїх обов'язків.

Характер поведінки відповідача, його особистості та інші конкретні обставини вимагають позбавлення батьківських прав і не свідчать про наявність підстав збереження батьківських прав з відмовою в позові і попередженням відповідача про необхідність зміни його ставлення до виховання дитини; відсутні підстави для надання переваги інтересам батька, а не дитини, яка саме в цей час, з урахуванням віку, потребує захисту своїх прав.

Головною метою позбавлення батьківських прав при вирішенні цієї справи суд вважає захист саме інтересів дитини і стимулювання батька щодо належного виконання своїх обов'язків, оскільки позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, і водночас санкція за протиправну винну поведінку.

Отже, позбавлення відповідача батьківських прав на даний момент, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи свідоме нехтування батьком своїми батьківськими обов'язками, що знайшло підтвердження у судовому засіданні, на думку суду є єдиним можливим засобом забезпечення дитині спокійного життя, гармонічного виховання в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, як того вимагає ст. 150 СК України.

На підставі вищевикладеного, враховуючи висновок органу опіки та піклування, відповідно якого доцільно позбавити відповідача батьківських прав у відношенні сина, оскільки у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, маючи можливість виконувати свої обов'язки відносно своєї малолітньої дитини, не вчиняє відповідних дій, свідомо ухиляється від виконання обов'язків по вихованню дитини, а саме не проявляє до неї ніякої батьківської турботи, не займається вихованням, та не спілкується з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не піклуються про її фізичний та духовний розвиток, що підтверджує ухилення відповідача від виконання обов'язків щодо ОСОБА_6, суд вважає за необхідне позовні вимоги про позбавлення батьківських прав відповідача задовольнити у повному обсязі.

Аналіз наявних у матеріалах справи доказів та обставин, які встановлені під час розгляду справи судом, засвідчуючи байдуже ставлення відповідача до виховання дитини, узгоджується з вищенаведеними доказами.

При цьому застосовуючи такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав, суд також враховує, що у разі зміни обставин, що стали підставою для позбавлення ОСОБА_4. батьківських прав, він має право бути поновленим у батьківських правах відносно своєї доньки відповідно до положень ст. 169 СК України.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 114,70 грн. щодо вимог немайнового характеру.

На підставі викладеного, ст.ст. 150, 155, 164, 166 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 5, 10, 14, 57, 60, 81, 88, 208, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - служба у справах дітей Судацької міської ради Автономної Республіки Крим, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав щодо неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Роз'яснити ОСОБА_4 про право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, у разі зміни поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Судацьким МВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим 11 жовтня 1995 року), в дохід держави судовий збір у розмірі 114,70 грн. на розрахунковий рахунок - 31210206700031, одержувач: Державний бюджет м. Судака, ЄДРПОУ - 34740672, банк - ГУ

ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО - 824026, призначення платежу: «Судовий збір», код бюджетної класифікації доходів: 22030001.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя

Попередній документ
32273984
Наступний документ
32273986
Інформація про рішення:
№ рішення: 32273985
№ справи: 118/1063/13-ц
Дата рішення: 02.07.2013
Дата публікації: 28.12.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Судацький міський суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про позбавлення батьківських прав