копія
04 липня 2013 р. Справа № 804/6562/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області до державного підприємства «Аграрний цех «Жовторічанський» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску за травень 2012р. та стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за червень 2012р. у загальній сумі 95724,42 грн., -
Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області звернулося до суду із адміністративним позовом до державного підприємства «Аграрний цех «Жовторічанський» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску за травень 2012р. та стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за червень 2012р. у загальній сумі 84724,42 гривень (з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог від 01.07.2013р., які прийняті судом).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010р. за № 2464-VІ (далі - Закон України № 2464-VІ) відповідач має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень 2012 року у сумі 80107,00 гривень. Крім того, відповідач зобов'язаний вносити з коштів, призначених на оплату праці, плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМ України, та за результатами атестації робочих місць, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років. Відповідачем за червень 2013 року в терміни визначені законом не сплачено кошти, призначені на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 відповідно до пунктів «б» - «з» частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 4617,41 гривень. У добровільному порядку заборгованість відповідач не сплачує, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог КАС України, що підтверджується матеріалами справи. Позивач надав до суду 01.07.2013р. клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду 02.07.2013р. клопотання про розгляд справи без його участі.
За таких обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
У відповідності зі статтею 1 Закону України від 08.07.2010р. за № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VI) Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
У відповідності до положень ст. 63 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. за № 1058-IV виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція та територіальні органи, якими, зокрема, є головні управління Пенсійного фонду в областях, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах. Головні управління та управління Пенсійного фонду є юридичними особами.
Статтею 13 Закону України № 2464-VI встановлено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають, зокрема, право: вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб - підприємців усунення виявлених порушень законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом; стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску; порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску.
Статтею 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Отже, Пенсійний фонд України та його територіальні органи при реалізації ними прав, передбачених Законом № 2464-VI, є суб'єктами владних повноважень.
Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень.
Станом на час розгляду справи відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області та є згідно Закону № 2464-VI є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області, звіт про суму нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за травень 2012 року, в якому загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті складає 122001,74 гривень.
Позивачем було частково сплачено заборгованість, що підтверджується матеріалами справи, і заборгованість становить 80107,00 гривень.
Частиною 8 статті 9 Закону України № 2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Відповідно ч. 4 ст. 25 Закону України № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
Позивачем була сформована щодо відповідача вимога № Ю-163 від 05.04.2013р. про сплату заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка отримана відповідачем по пошті 11.04.2013 року.
У матеріалах справи відсутні докази того, що на час розгляду справи сума заборгованості сплачена відповідачем.
Абзацом сьомим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI встановлено, що у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до п.1 ст.2, п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове пенсійне страхування» суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи сплачують також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. за № 1788-ХІІ, у розмірі 100%.
Таким чином, на відповідача покладено обов'язок в повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими або важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. за № 1058-ІV, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому п.6.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. за № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція).
Згідно п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: також 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 та за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суми відшкодувань, відповідно до п. 6.4 Інструкції, визначаються відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6.7.), які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року, та протягом 10 днів - з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п.6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа, вносять до УПФ зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не сплачено кошти, призначені на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на державному підприємстві «Аграрний цех «Жовторічанський» на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 за червень 2012 року в терміни визначені законом, що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, який був вручений відповідачу, що підтверджується відміткою про отримання на копії розрахунків.
В матеріалах справи відсутні відомості щодо оскарження відповідачем сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 за червень 2012 року, тому вони вважаються узгодженими зобов'язаннями.
Таким чином, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за червень 2012 року у сумі 4617,41 гривень. До теперішнього часу заборгованість залишається несплаченою.
Зважаючи на викладене вище та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем добровільно не сплачена, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області до державного підприємства «Аграрний цех «Жовторічанський» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску за травень 2012р. та стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за червень 2012р. у загальній сумі 84724,42 грн. - задовольнити.
Стягнути з державного підприємства «Аграрний цех «Жовторічанський» на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області заборгованість зі сплати єдиного внеску за травень 2012р. та стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за червень 2012р. у загальній сумі 84724 (вісімдесят чотири тисячі сімсот двадцять чотири) 42 копійки.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили на 04.07.2013р. СуддяВ.В Ільков В.В. Ільков