Справа № 2/2218/8525/2011
Провадження № 22-ц/792/15/13
03 липня 2013 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.
при секретарі: Бондарі О.В.
за участю: представника апелянта ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2011 року у справі за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Хмельницької обласної дирекції до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У липні 2010 року АТ «Райффайзен Банк Аваль», звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначало, що 19 березня 2008 року між ОСОБА_5 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір №014/02-07/1-2-117 про надання кредиту на суму 500 000 доларів США строком до 18 березня 2018 року, зі сплатою 13,5% річних за користування кредитними коштами.
Виконання позичальником своїх зобов'язань за вказаним договором забезпечується:
- заставою (нежитлове приміщення загальною площею 2 949,15 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1);
- майновими поручителями - ОСОБА_8 та ОСОБА_7, про що укладено договір іпотеки №1778 від 20 березня 2008 року, за яким останні зобов'язались перед кредитором виконати зобов'язання боржника - ОСОБА_5, які виникають з вказаного вище кредитного договору.
24 червня 2010 року укладено додаткову угоду №014/02-07/1-2-117/2 до зазначеного кредитного договору від 19 березня 2008 року.
Головуючий у першій інстанції: Данькова С.О. Категорія: 27
Доповідач: Купельський А.В.
Станом на 15 липня 2010 року умови кредитного договору, передбачені главою 2.3 та умови договору іпотеки щодо вчасного повернення кредитних коштів не виконані, тому загальна сума заборгованості по кредитному договору складається з 609 906,28 доларів США, з яких сума по кредиту 495 586,17 доларів США, заборгованість по відсотках - 114 320,11 доларів США.
З початку дії кредитного договору позичальник неодноразово допускав порушення умов укладеного договору - прострочував сплату основної частини кредиту та відсотків за його користування, своєчасно не повертав кредитні кошти. Банком вживались заходи досудового врегулювання спору: боржнику та поручителям неодноразово пропонувалось погасити заборгованість, проводились бесіди, проте останні не вчиняли жодних позитивних дій щодо погашення заборгованості, ігнорували претензії банку.
У зв'язку з цим АТ «Райффайзен Банк Аваль» просило суд достроково стягнути солідарно з відповідачів: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Хмельницької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» загальну суму заборгованості по кредитному договору №014/02-07/1-2-117 від 19 березня 2008 року - 609 906,28 доларів США та державне мито 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судових справ - 120 грн.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 15 листопада 2010 року позов задоволено.
За заявою ОСОБА_7 розпочався процес перегляду заочного рішення.
Позивач по справі подав до суду заяву про зміну позовних вимог, у якій просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення загальною площею 2 949,15 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою погашення заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором №014/02-07/1-2-117 від 19 березня 2008 року від 19 березня 2008 року у сумі 5 190 200,84 грн.; стягнути з відповідачів солідарно судові витрати у сумі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судових справ - 120 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2011 року у задоволенні позову АТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» оскаржило його в апеляційному порядку, результатом чого було постановлено рішення, за яким апеляційну скаргу Банку задоволено частково.
Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково, рішення апеляційного суду Хмельницької області від 23 квітня 2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2011 року та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
Вважає, що це рішення є незаконним та прийнятим в результаті неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду ґрунтуються на неповному та однобічному з'ясуванні обставин справи, є немотивованими, не відповідають фактичному змісту спірних правовідносин, у зв'язку з чим оскаржуване рішення не відповідає вимогам закону і обставинам справи та підлягає скасуванню.
Посилається на те, що суд всупереч наявним в матеріалах справи письмових доказах щодо отримання боржниками повідомлень та претензій зробив висновок, що право звернення стягнення на предмет іпотеки не виникло, оскільки позивачем не надано, а судом не здобуто доказів одержання відповідачами письмових вимог позивача (іпотекодержателя) про усунення порушення зобов'язання за кредитним договором.
Апелянт підкреслює, що суд не взяв до уваги, що всі письмові вимоги направлені позивачем за належними адресами відповідачів, а тому зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
З наведеного апелянт робить висновок, що рішення суду першої інстанції істотно порушує права іпотекодержателя і суперечить нормам ст. ст. 7, 12, 35 Закону України «Про іпотеку», якими закріплено беззаперечне право позивача після направлення письмової вимоги та незадоволення її протягом 30-ти денного строку задовольнити свою вимогу за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, відповідно до ч. 1 статті 309 ЦПК України є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем не надано, а судом не здобуто доказів одержання відповідачами письмових вимог Банку (Іпотекодержателя) про усунення порушення зобов'язання за Кредитним договором, а отже право звернення стягнення на предмет іпотеки у Банку не виникло.
Проте, погодитися з даними висновком не можна, оскільки суд першої інстанції дійшов їх із порушенням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що 19.03.2008р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник за всіма правами та обов'язками якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №014/02-07/1-2-117, згідно якого останній отримав 500000 доларів США до 19.03.2018 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 річних. 20.03.2008р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 укладено договір іпотеки нежитлового приміщення, загальною площею 2949,15кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить відповідачам на праві власності в рівних частках кожному. Згідно п. 1.1. даного договору іпотеки цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору № 014/02-07/1-2-117 від 19.03.2001р., який укладений між Іпотекоджержателем та Боржником ОСОБА_5 Також для забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором 24.06.2010р. між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду №014/02-07/1-2-117/2 до кредитного договору №014/02-7/1-2-117 від 19.03.2008р. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи ( т.1 а.с. 8-9, 11-13, 28-35).
У відповідності до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до положень ст. 575 ЦК України одним із окремих видів застав є іпотека, тобто застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 допустив неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором в частині дотримання строків сплати кредиту та процентів за його використання, у зв'язку із чим утворилась заборгованість, яка станом на 12.03.2011р. складає 654081,34 доларів США (що еквівалентно до національної валюти 5190200,84грн.) в тому числі: непогашений кредит - 495586,17 доларів США (що еквівалентно до національної валюти 3932525,80грн.).; несплачені відсотки за користування коштами - 158495,17 доларів США (що еквівалентно до національної валюти 5190200,84грн.) Дані обставини підтверджуються матеріалами справи ( т.1 а.с. 90-91). Розмір заборгованості відповідачами та їхніми представниками не спростований.
Згідно п. 6.1 договору іпотеки від 20.03.2008 року у разі порушення боргового зобов'язання умов кредитного договору або умов даного договору Іпотекодержатель надсилає Боржнику та Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'»язання у не менш як тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодавець вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. (Т.1 а.с 11-13).
Відповідно до ст. ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку».
З матеріалів справи вбачається, що позивач 16.04.2010р. на виконання вимог ст.35 Закону України «Про іпотеку» та п.6.1 Договору іпотеки від 20.03.2008 року надсилав відповідачам - іпотекодавцям за адресами вказаними ними вимоги щодо виконання зобов'язання та попередження щодо проведення звернення стягнення на майно і ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вручено особисто, а повідомлення ОСОБА_5 повернуто банку без вручення за закінченням терміну зберігання. (т.1а.с.23-25). 26.01.2009р. і 29.01.2010р. боржнику ОСОБА_5 було направлено повідомлення щодо наявної заборгованості за кредитним договором та попередження щодо звернення стягнення на майно ( т.1 а.с. 26-27). Також 05.01.2011р. та 28.01.2011р. позивачем направлялися відповідачам - іпотекодавцям вимоги щодо виконання зобов'язання та попередження щодо проведення звернення стягнення на майно, що були повернуті банку без вручення за закінченням терміну зберігання. (т.1 а.с.104-120).
Обставини, які встановлені судом першої інстанції в тій частині, що відповідачами вказані вимоги не отримані, не можуть свідчити про невиконання банком своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством та договором щодо направлення повідомлення позичальнику та іпотекодавцям. Відповідно до зазначених норм Закону на іпотекодержателя не покладено обов'язок по врученню такого повідомлення особисто вказаним особам, а лише по його направленню останнім, що й було зроблено позивачем.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекадержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Для визначення ціни предмету іпотеки судом за клопотанням сторін призначалась експертиза, яка через поведінку відповідачів не відбулась.
Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Водночас, згідно з частиною третьою статті 27 ЦПК України
сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм
процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і
охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до
всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин
справи.
У зв'язку з цим судом, було відхилене чергове клопотання про призначення експертизи.
Щодо визначення ціни предмету іпотеки колегія суддів керується вимогами ст. 38 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої ціна встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задоволити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2011 року скасувати.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/02-07/1-2-117 від 19 березня 2008 року про надання кредиту на суму 500 000 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки: нежитлове приміщення загальною площею 2 949,15 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» з укладанням від імені ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності і наданням публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» всіх повноважень, (отримання кадастрового номеру земельної ділянки, дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки) для здійснення продажу вказаного майна за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати в сумі по 1695.67 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду А.В. Купельський