Справа № 686/11921/13-п
02 липня 2013 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Піндрак О.О., з участю секретаря Марченко Н.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_2 ставиться у вину те, що він 05 червня 2013 року о 02 год. 05 хв. по вул. Кам'янецькій в м. Хмельницькому, керував автомобілем «ЗАЗ», номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з рота), а на вимогу пройти у встановленому порядку медичний огляд в медичному закладі та продути технічний пристрій алкотест "Драгер" для визначення степені алкогольного сп'яніння категорично відмовився в присутності двох свідків.
Тобто, ОСОБА_2 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
В судовому засіданні ОСОБА_2 своєї вини не визнав та пояснив, що 05 червня 2013 року близько 02 год. у вищевказаних місці та час він дійсно керував автомобілем та був безпідставно зупинений працівником ДАІ, який звинуватив його у керуванні автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою якогось приладу (продути в трубку), на що він відмовився, оскільки на його вимогу пред'явити документи на прилад (сертифікат повірки) працівники ДАІ йому відмовили. На це він попросив останніх проїхати в медичний заклад і там пройти огляд на стан сп'яніння, на що працівники ДАІ також відмовили. У зв'язку з цим він самостійно поїхав у медичний заклад (Хмельницький обласний наркологічний диспансер), де пройшов огляд та згідно з висновком якого у нього ознак сп'яніння виявлено не було.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2).
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом цього закону до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тільки тоді, коли у неї наявні ознаки алкогольного сп'яніння та вона відмовилася від проходження огляду у встановленому чинним законодавством порядку.
Такий порядок визначений ст. 266 КУпАП та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Постанова).
Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Сам огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться працівником міліції на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів. Результати огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення (ч.ч. 1 і 2 ст. 266 КУпАП, пункти 2-5 Постанови).
І лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП, пункти 6-7 Постанови).
Огляд же особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним (ч. 5 цієї статті).
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому викладене обвинувачення ОСОБА_2 у тому, що він керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з рота), а на вимогу пройти у встановленому порядку медичний огляд в медичному закладі та продути технічний пристрій алкотест "Драгер" для визначення степені алкогольного сп'яніння категорично відмовився в присутності двох свідків. При цьому, у протоколі відсутній окремий запис щодо проведення огляду ОСОБА_2 в присутності двох свідків на стан сп'яніння або ж на предмет наявності в останнього ознак сп'яніння (при відмові пройти огляд).
Як пояснив ОСОБА_2 такий огляд не проводився, що також підтвердили в суді свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були запрошені працівниками ДАІ в якості понятих лише для підтвердження відмови водія від огляду на стан сп'яніння. При цьому, як ствердили ці свідки, що жодних ознак сп'яніння у ОСОБА_2 вони не бачили та не чули щоб останній відмовлявся від огляду на стан сп'яніння. Такий висновок вони зробили лише зі слів працівників ДАІ, а тому вказали про це у своїх письмових поясненнях.
Відсутність у ОСОБА_2 ознак сп'яніння, як і пояснення останнього підтвердили в суді і свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - пасажири автомобіля під керуванням ОСОБА_2, а також ОСОБА_7, який був зупинений працівниками ДАІ для засвідчення нібито відмови ОСОБА_2 від огляду на стан сп'яніння. Останній, зокрема, показав, що відмовився засвідчувати таку обставину, позаяк жодних ознак сп'яніння у ОСОБА_2 він не бачив, останній вимагав від працівників ДАІ, щоб ті завезли його в медичний заклад на експертизу, в чому йому відмовили.
Більше того, в суді ОСОБА_2 вказав, що спиртного не вживав. Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 червня 2013 року № 1218 (а.с. 10) у ОСОБА_2, який пройшов такий огляд 05 червня 2013 року о 03 год. 20 хв., ознак сп'яніння не виявлено. Наведене викликає сумнів у тому, що у ОСОБА_2 були ознаки сп'яніння і відповідно підстави для проходження огляду. Більше того, матеріали справи не містять жодних даних про причину зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2
Суд не приймає до уваги пояснення інспектора ДПС ВДАІ м. Хмельницького ОСОБА_8, яким фактично ініційовано адміністративне переслідування ОСОБА_2, на підтвердження зазначених у протоколі відомостей про наявність в останнього ознак алкогольного сп'яніння та його відмову пройти у встановленому порядку медичний огляд на стан сп'яніння, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими в суді доказами, зокрема показаннями свідків.
Вказане вище свідчить про те, що інспектор ДАІ при ініціюванні щодо ОСОБА_2 адміністративного переслідування діяв не у відповідності до своїх повноважень та способу, що передбачені чинним законодавством (підстав для зупинки транспортного засобу не було; підстав вважати, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, також не було; сам огляд водія на стан сп'яніння або ж на предмет наявності у нього ознак сп'яніння у присутності свідків не проводився та відповідно результати огляду у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені).
Представлені органом ДАІ докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд до уваги не бере, позаяк вони є сумнівними, недостовірними, зібрані з порушеннями вимог чинного законодавства, зокрема ст. 266 КУпАП та постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
За наведених обставин в сукупності, відомості у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та категорично відмовився в присутності двох свідків пройти у встановленому порядку медичний огляд на стан сп'яніння, є недостовірними, а сам протокол як доказ викликає сумніви у його допустимості.
Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні, не встановлені такі і судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінюючи встановлені факти суд приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_2 порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху не доведено, а тому провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора подаються через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя: