Справа № 456/1900/13-ц
Провадження № 2/456/1065/2013
(ЗАОЧНЕ)
19 червня 2013 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області
в складі : головуючого-судді Микитчина І.М.
при секретарі Свержинській І.Я.
з участю адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по зарплаті,
Позивач уточнив позовні вимоги, просить стягнути з ОСОБА_3 6 600 грн. заборгованості по зарплаті, 7 955 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього 14 555 (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн.., мотивуючи тим, що він 01.04.2010 року був прийнятий на роботу столярем у приватного підприємця ОСОБА_3 де пропрацював до 06.09.2011 року і був звільнений за згодою сторін.
На момент звільнення відповідач заборгував йому 6 600 грн. за відпрацьований час. У відповідності до ст. 117 КЗпПУ, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу звільненому працівнику сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпПУ, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
На момент подачі позовної заяви, відповідач заборгував йому зарплату за 198 днів. Його оклад складав 884 грн., а робочий місяць мав 22 робочі дні, тому від місячного окладу його денний заробіток склав 40,18 грн., тому про строчка розрахунку при звільненні складає 7 955 грн., а заборгованість склала 6 600 грн. , тому загальна сума становить 14 555 грн..
В судовому засіданні позивач та його адвокат ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, на виклик суду не з'явився, про причину неявки не повідомив, тому суд відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України розглянув справу заочно за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши позивача, його адвоката, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 01.04.2010 року був прийнятий на роботу столярем у приватного підприємця ОСОБА_3 ( трудовий договір № 13071000254) де пропрацював до 06.09.2011 року і був звільнений за згодою сторін (копія трудової книжки).
На момент звільнення відповідач заборгував позивачу 6 600 грн. за відпрацьований час.
У відповідності до ст. 117 КЗпПУ, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу звільненому працівнику сум у строки, зазначені в с. 116 КЗпПУ, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
На момент подачі позовної заяви, відповідач заборгував позивачу зарплату за 198 днів. Оклад позивача складав 884 грн., а робочий місяць мав 22 робочі дні, і від місячного окладу його денний заробіток склав 40,18 грн., тому прострочка розрахунку при звільненні складає 7 955 грн., а сама заборгованість склала 6 600 грн., тому загальна сума становить 14 555 грн..
Основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, і встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Суд вважає, що оскільки ОСОБА_2 працював у ПП ОСОБА_3 з 01.04.2010 року по 06.09.2011 року, а тому відповідно до трудового договору слід стягнути з ОСОБА_3 в користь позивача 6 600 грн. заборгованості по зарплаті, 7 955 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього 14 555 грн., поклавши на відповідача в користь держави судові витрати по справі.
Керуючись ст., ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст., ст. 115-117 КЗпП України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 6 600 грн. заборгованості по зарплаті, 7 955 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього 14 555 (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн..
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 229,40 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. М. Микитчин