Справа № 464/5670/13-ц
пр.№ 2/464/1421/13
05 липня 2013 року Сихівський районний суд м. Львова в складі :
головуючого-судді Волоско І. Р.
при секретарі Соколовій О. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» про визнання нарахованого боргу за електроенергію незаконним, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, яким після уточнення позовних вимог просить визнати електролічильник № 2067238, 1958 р.в., І кварталу 2001 р. державної повірки, непридатним для застосування з вини постачальника електроенергії - відповідача з 2010 р. і таким, що підлягав заміні в 2009 р., стягнути з відповідача сплачені а позивачем кошти за електроенергію за період з 01.2010 р. по 01.2012 р. в сумі 363,29 грн, стягнути з відповідача кошти витрачені на експертизу у розмірі 178,97 грн. та кошти на оплату позапланової заміни лічильника у розмірі 128,58 грн. на її особовий рахунок за спожиту електроенергію після встановлення нового лічильника з 07.02.2012 р., судові витрати покласти на позивача.
Свої вимоги мотивує тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1. Так як у вказані квартирі ніхто не проживає, тому і показники за спожиту електроенергію є незмінними. Однак у січні 2012 р. вона виявила, що покази лічильника значно збільшилися, відповідно вона провела перевірку лічильника, якою було встановлено, що покази лічильника не відповідають вимогам і перевищують допустимі значення при навантаженні. Відповідно вона звернулася до відповідача із вимогою повернути вартість експертизи та вартість робіт по заміні лічильника, однак відповідач відмовився повертати їй кошти, та донарахування в розмірі 1491,18 грн. за період з 31.10.2010 р - 31.01.2012 р. Оскільки відповідач не дотримався вимог щодо повірки лічильника, тому просить стягнути із відповідача затрати про заміні лічильники та зайво сплачені кошти за показниками несправного лічильника, та визнати лічильник непридатним для застосування і таким, що підлягав заміні в 2009 р.
В судовому засіданні позивач повністю підтримала уточнені позовні вимоги, дала пояснення аналогічні змісту позову і просила такий задоволити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що згідно до акту повірки лічильника від 26.01.2012р. встановлено, що параметри лічильника знятого у квартирі позивача не відповідали вимогам та перевищували допустимі значення, при цьому похибка мінусова, тобто лічильник недообліковував від 5,92% до 3,78%, а від так позивачці було дораховано суму за спожиту електроенергію за період з 31.10.2010 р. по 26.01.2012 р., а тому вимоги позивачки вважає безпідставними та у задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.09.2005р.
Відповідно до п. 19 Правил, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. У разі сумніву споживача у правильній роботі приладу обліку він може звернутися до енергопостачальника для проведення експертизи. Після оплати споживачем вартості робіт енергопостачальник протягом 20 днів проводить експертизу. У разі підтвердження експертизою неправильної роботи приладу обліку енергопостачальник відшкодовує споживачу всі витрати, пов'язані з проведенням експертизи (п. 17 Правил).
24.01.2012р. позивач звернулась до відповідача із заявою зняти прилад обліку на експертизу, в зв'язку з його несправністю, а саме сумнівом щодо правильної роботи лічильника та розрахувати згідно середнього місячного споживання електроенергії. Згідно копій квитанцій від 24.01.2012р. позивачем сплачено в користь ПАТ «Львівобленерго» 178,97 грн. за проведення експертизи засобу обліку та 128,58 грн. за проведення позапланової заміни приладу обліку. Відповідно до акту проведення експертизи засобу обліку № 134 від 26.01.2012р., електролічильник заводський № 2067238 типу СО-2, 1958 року випуску з показником 9715,8, 2001р. державної повірки, класу точності 2,5, напруги 220В, струм 5А визнано непридатним для подальшої експлуатації, оскільки метрологічні характеристики не відповідали вимогам, згідно протоколу повірки ДП «Львівстандартметрологія», при цьому перекиду цифр не виявлено.
Відповідно до протоколу експертної повірки лічильника здійсненого ДП «Львівстандартметрологія» покази лічильника типу СО-2 № 2067238, 1958 року випуску - не відповідають вимогам ДСТУ ГОСТ 8.259:2007 та перевищують допустимі значення при навантаженні 10% Іном., 20 % Іном., зокрема похибка даного лічильника при навантаженні 10% Іном. (-5,92%), при нормі +/- 2,0% та при навантаженні 20 % Іном. - (-3,78%), при нормі +/-2,0%. Тому, похибка мінусова, лічильник недообліковує від 5,92% до 3,78%, а при номінальному навантаженні похибка становить від - 1,26% до - 1,07% (недооблік в межах норми), при нормі +/- 2,0%.
Оскільки лічильник визнано непридатний для подальшої експлуатації, тому сплачені витрати за проведення експертизи лічильника в розмірі 178,97 грн. та 128,58 грн. за проведення позапланової заміни приладу обліку, відповідно до п. 17 Правил повернено відповідачем споживачу, а саме вказані суми зараховано в рахунок оплати за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_1. Відтак позовна вимога позивача про стягнення з відповідача коштів, сплачених за експертизу та коштів на оплату позапланової заміни лічильника не підлягає до задоволення, так як такі кошти вже перераховано на рахунок позивача.
Враховуючи похибку лічильника, відповідачем пораховано позивачу за спожиту електричну енергію за період з 31.10.2010 р. по 26.01.2012 р. суму в розмірі 1489,04 грн.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність» № 113/98-ВР від 11.02.1998р. із наступними змінами та доповненнями, засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Згідно п. 38 та 40 Правил, енергопостачальник зобов'язаний проводити планову повірку, ремонт і заміну приладів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором.
Згідно листа ДП «Львівстандартметрологія» № 31-06/833 від 07.06.2013р., адресованого в т. ч. і позивачу, міжповірочний інтервал лічильника електричної енергії типу СО-2 становить 8 років, дата його повірки 2001р., тому він підлягав плановій заміні у 2009р., тому є непридатним до експлуатації. Правових наслідків за результатами проведення експертизи лічильника електричної енергії з протермінованою повіркою у Правилах користування електричною енергією для населення не передбачено.
З листів НКРЕ України № Ш-184-17/59 від 08.01.2004р., № 05-39-11/98 від 14.01.2004р. та № 05-34-11/1950 від 28.04.2004р. вбачається, що енергопостачальник, який своєчасно не провів заміну приладу обліку, використовував його з протермінованою повіркою не має права притягати споживача до відповідальності за пошкодження приладу обліку чи зрив пломб та не має права проводити інші додаткові нарахування. Однак, з вказаних листів не вбачається, що при використанні приладу обліку з протермінованою повіркою, споживач не повинен сплачувати за спожиту та обліковану таким приладом обліку електричну енергію.
З врахуванням цього, суд погоджується з доводами представника відповідача, що саме по собі протермінування повірки приладу обліку електричної енергії з врахуванням висновків його експертизи, що такий прилад обліку недораховує спожиту електричну енергію не може бути підставою для звільнення споживача від оплати за спожиту електроенергію по показах такого приладу обліку електричної енергії. Інших додаткових нарахувань, крім зафіксованих електролічильником, в зв'язку з недообліком, відповідач позивачу не проводив. Тому, вимога позивача про стягнення з відповідача коштів, сплачених з 01.2010р. по 01.2012р. за електроенергію не придатного для застосування лічильника в сумі 363,29 грн. також не підлягає до задоволення.
Щодо позовної вимоги про визнання електролічильника заводський № 2067238 типу СО-2, 1958 року випуску, І кварталу 2001р. повірки, непридатним для застосування з вини постачальника електроенергії - відповідача з 2010р., таким, що підлягав заміні в 2009р., то по цій позовній вимозі позивач обрала не передбачений законом спосіб захисту своїх інтересів в судовому порядку, оскільки вказана позовна вимога не спрямована на поновлення чи визнання порушеного або оспорюваного права позивача та не може розглядатись, як матеріально-правовий захід примусового характеру впливу на правопорушника. Вказана позовна вимога є по своїй суті доводами та міркуваннями, які підлягатимуть оцінці в разі заявлення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача провести заміну приладу обліку (така вже проведена і вимога така не ставиться), чи щодо вимог про повернення коштів, оплачених за згаданий період за спожиту електроенергію (така вимога судом розглядається), однак окремо як спосіб захисту інтересів позивача згадана позовна вимога, на переконання суду, не може бути предметом розгляду судом. Крім цього, обставини, які позивач просить, розглянути, як позовну вимогу сторонами не оспорюються. В зв'язку з цим, в задоволенні і цієї позовної вимоги слід відмовити.
На підставі Закону України «Про електроенергетику», ст. ст. 16, 714 ЦК України, Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність», Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999р. та керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» про визнання нарахованого боргу за електроенергію незаконним - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуюча: