Справа №303/4151/13-к
Провадження №1в/303/213/13
09 липня 2013 року м.Мукачево
в складі: головуючої судді Курах Л.В.
при секретарі Андрела В.Ю.
прокурора Грицак А.В.
розглянувши клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність до кримінального законодавства України вироку щодо засудженої Головинським районним судом м. Москви Російської Федерації від 27.01.2009 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.В.Лучки Мукачівського району Закарпатської області, громадянки України, з середньою освітою, працюючої маляром в ВАТ «Компонента», неодруженої, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,-
17 червня 2013 року Міністерство юстиції України звернулось до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про приведення вироку Головинського районного суду м. Москви Російської Федерації від 27.01.2009 року відносно ОСОБА_1 у відповідність з чинним законодавством України, згідно з Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 року.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив привести вирок Головинського районного суду м. Москви м. Москви Російської Федерації від 27.01.2009 року відносно ОСОБА_1 у відповідність з чинним законодавством України та визнати, що дії ОСОБА_1 потрібно кваліфікувати за законодавством України за ст. 115 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Представник Міністерства юстиції України в судове засідання не з»явився, однак просив суд розглянути його без участі представника МУЮ.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Суд, виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч. 3 ст.603 КПК України, якою на суд покладено обов'язок встановити, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, або відповідними положеннями КПК, відмічає, що чинним на території України діє Закон України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 року».
-2-
Зазначена Європейська конвенція згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Так, вироком Головинського районного суду м. Москви м. Москви Російської Федерації від 27.01.2009 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, засуджено за ст. 105 ч. 1 КК Російської Федерації на сім років позбавлення волі з відбуттям покарання в виправній колонії загального режиму.
Строк покарання обчислюється з 18 жовтня 2008 року.
Після засудження, ОСОБА_1 звернулася із заявою про передачу її в Україну для подальшого відбування покарання.
Згідно постанови Козловського районного суду Чувашської Республіки від 14 лютого 2013 року подання заступника директора Федеральної служби виконання покарань Міністерства юстиції Російської Федерації про передачу засудженої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.В.Лучки Мукачівського району Закарпатської області України, громадянки України для відбування покарання в Україну задоволено. Передано ОСОБА_1, засуджену вироком Головинського районного суду м.Москви від 27 січня 2009 року по ч.1 ст. 105 КК РФ до семи років позбавлення волі з відбуттям покарання в виправній колонії загального режиму, для відбуття покарання в Україну.
До клопотання Міністерства юстиції України додані: копія вироку Головинського районного суду м. Москви Російської Федерації від 27.01.2009 року відносно ОСОБА_1; копію касаційної ухвали судової колегії по кримінальних справах Московського міського суду від 13 серпня 2009 року; текст статті кримінального закону іноземної держави, на якому ґрунтується вирок - витяг з Кримінального кодексу Російської Федерації; довідки про відбуту та невідбуту частину покарання та про відсутність додаткових видів покарання; заява засудженої про згоду на передачу її для відбування покарання в Україну; постанова Козловського районного суду Чувашської Республіки від 14 лютого 2013 року про передачу засудженої ОСОБА_1 для відбуття покарання в Україну; інформація про стан здоров'я і поведінку засудженої ОСОБА_1; характеристика засудженої.
Відповідно до ст. 7 ч. 1 Кримінального Кодексу України, громадяни України, які вчинили злочини за межами своєї держави, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом. При цьому суд України не вправі ревізувати висновки суду іншої держави щодо встановлених ним фактичних обставин справи.
Передача засуджених для відбування покарання з однієї держави в іншу регулюється Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 року.
Крім того, згідно ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Зокрема, з вироку Головинського районного суду м. Москви Російської Федерації від 27.01.2009 року убачається, що ОСОБА_1 визнано винною та засуджено за ст. 105 ч. 1 КК Російської Федерації - за вбивство, тобто умисне заподіяння смерті іншій людині та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на сім років з відбуттям покарання в виправній колонії загального режиму.
Відповідно до діючого законодавства України вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння сметрі іншій людині кваліфікується за ст. 115 ч. 1 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п»ятнадцяти років.
Санкція ст. 105 ч. 1 КК Російської Федерації передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від шести до п»ятнадцяти років з обмеженням волі на строк до двох років або без такого.
Відповідно до ст. 610 ч. 4 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави та якщо строк
-3-
покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави.
За вказаних обставин, беручи до уваги дотримання визначених статтею 3 Конвенції про передачу засуджених осіб умов передачі ОСОБА_1 для відбування покарання в Україну, судом встановлено, що відбування ОСОБА_1 покарання в Україні відповідає вимогам статті 10 Конвенції, оскільки за своїм характером та тривалістю покарання не буде більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не перевищуватиме максимальних строків позбавлення волі, передбачених законодавством України.
Суд, вважає за необхідне привести вирок Головинського районного суду м. Москви Російської Федерації від 27.01.2009 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, у відповідність до законодавства України, а саме вважати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, засудженою за ст. 115 ч. 1 КК України на 07 (сім) років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 602, 603, 609, 610 КПК України, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, ст.ст. 7, 115 КК України, суд, -
Вирок Головинського районного суду м. Москви Російської Федерації від 27 січня 2009 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, засуджена за ст. 105 ч. 1 КК Російської Федерації на сім років позбавлення волі з відбуттям покарання в виправній колонії загального режиму привести у відповідність із законодавством України.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, уродженку с.В.Лучки Мукачівського району Закарпатської області вважати засудженою за ст. 115 ч. 1 КК України на 07 (сім) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обраховувати з 18 жовтня 2008 року.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд, протягом 7 діб з моменту її проголошення, а засудженою з моменту її вручення.
Суддя Л.В.Курах