20 червня 2013 р. Справа № 175168/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Довгої О.І., Каралюс В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Добрий хліб і К» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року у адміністративній справі №2а-1970/2002/12 за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Добрий хліб і К» про стягнення адміністративного - господарських санкцій,-
Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Добрий хліб і К» про стягнення адміністративного - господарських санкцій в розмірі 12193,55 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не сплатив адміністративного - господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в установі, організації, громадський організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом в розмірі 12193,55 грн., а також пені в розмірі 48,80 грн.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з приватного підприємства «Добрий хліб і К» на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративного - господарські санкції в розмірі 6120 грн. 78 коп. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою в частині задоволення позову відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ПП «Добрий хліб і К» зареєстроване в Тернопільському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, якому звітує про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Згідно поданого ПП «Добрий хліб і К» звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача за 2011 рік становить 31 осіб, середньорічна зарплата плата штатного працівника складає 12194 грн.
Відповідно до листа Бучацького районного центру зайнятості від 12.03.2012 року №03173 впродовж 2011 року звітність про наявність вільних робочих місць (форми №3-ПН) для осіб з обмеженими фізичними можливостями до центру зайнятості подавались стоном на 05.07.2011р., 27.09.2011р., 05.10.2011р., 02.11.2011р., 05.12.2011р.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не подавався звіт за формою №3-ПН до Бучацького районного центру зайнятості за період з січня по липень 2011 року.
Колегія суддів адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом. (ч.1 ст.67 Конституції України)
Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч.1, 3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»)
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Пунктом 3 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. №314, робоче місце інвалідів вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохорони праці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Пунктом 14 зазначеного Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
Наказом Державного комітету статистики №244 від 06.07.1998 року затверджена норма статистичної звітності №3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)», яка подається підприємствами щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Як вбачається з листа Бучацького районного центру зайнятості від 12.03.2012 року №03173 впродовж 2011 року відповідачем подавався звіт за формою №3-ПН за періоди 05.07.2011р., 27.09.2011р., 05.10.2011р., 02.11.2011р., 05.12.2011р.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем за період з січня по липень 2011 року не подавався звіт за формою №3-ПН до центру зайнятості.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Добрий хліб і К» - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року у адміністративній справі №2а-1970/2002/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді О.І. Довга
В.М. Каралюс