Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
18 червня 2013 року Справа №811/1738/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВІС»
до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВІС» звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби:
- №0000530520 від 08.05.2013 р., яким ТОВ «ДЕВІС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 102 748,00 грн., у тому числі 82 198,00 грн. основного платежу та 20 550,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);
- №0000540510 від 08.05.2013 р., яким ТОВ «ДЕВІС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 105 894,00 грн., у тому числі 87 533,00 грн. основного платежу та 18 361,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним за ІV кварталі 2011 року та за І кварталі 2012 року сформовано витрати, а також у грудні 2011 року, лютому і березні 2012 року податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Логічний центр «Укравтовантаж» на підставі належно оформлених податкових і видаткових накладних. При цьому позивач зазначає, що податковим органом поза межами компетенції та безпідставно зроблено висновок про нікчемність правочинів укладених ТОВ «ДЕВІС» із ТОВ «Логічний центр «Укравтовантаж».
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою встановлено неможливість проведення підтвердження фактичного здійснення господарський операцій у зв'язку з відсутністю ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» за місцезнаходженням, а також у зв'язку з відсутністю первинних документів та пояснень посадових осіб ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж». Також відповідач вказує, що у ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності: основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у позовній заяві.
У судовому засіданні 18 червня 2013 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, яке у письмовій формі погоджено представником відповідача (а.с.110, Т.2).
На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 18.06.2013 р. та занесеної до журналу судового засідання, подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
У період з 10.04.2013 р. по 11.04.2013 р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС відповідно до наказу від 08.04.2013 р. №771 (а.с.49, Т.1) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р., з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р. та з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено акт №48/22-7/30514069 від 12.04.2013 р., висновками якого, зокрема, є порушення ТОВ «ДЕВІС», на думку відповідача:
- п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 87 533,00 грн., у тому числі за ІV квартал 2011 року на суму 14 090,00 грн. та за І квартал 2012 року на суму 73 443,00 грн.;
- п.198.3, п.198.6., п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 82 198,00 грн., у тому числі за грудень 2011 року на суму 12 252,00 грн., за лютий 2012 року на суму 38 894,00 грн. та за березень 2012 року на суму 31 052,00 грн. (а.с.53-76, Т.1).
На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0000540510 від 08.05.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 105 894,00 грн., у тому числі 87 533,00 грн. основного платежу та 18 361,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.90, Т.1);
- №0000530520 від 08.05.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 102 748,00 грн., у тому числі 82 198,00 грн. основного платежу та 20 550,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.91, Т.1).
Як встановлено в судовому засіданні, грошові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями визначено податковим органом у зв'язку з завищенням позивачем, на думку відповідача, задекларованих у ІV кварталі 2011 року і І кварталі 2012 року витрат у загальному розмірі 410 990,00 грн. та завищення податкового кредиту у грудні 2011 року, лютому та березні 2012 року у загальному розмірі 82 198.00 грн. у зв'язку з включенням до їх складу сум за господарськими взаємовідносинами з ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж», які, на думку Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС, не носять реального характеру.
Судом встановлено, що відповідно до договору поставки №629 від 26.12.2011 р. ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» у грудні 2011 р. поставило ТОВ «ДЕВІС» запчастини до вантажопідіймальної техніки відповідно до специфікації, що є додатком до договору, на загальну суму 73 511,00 грн., у тому числі ПДВ - 12 251,83 грн., що підтверджується податковою накладною №629 від 26.12.2011 р. та видатковою накладною №РН-0000629 від 26.12.2011 р. (а.с.105-106, 108, 109, Т.1). Суму 62 259,17 грн. позивачем віднесено до складу витрат за ІV квартал 2011 року, а суму 12 251,83 грн. - до складу податкового кредиту за грудень 2011 року (а.с.95-100, 101-103, Т.1, 31-36, Т.2).
Відповідно до договорів поставки №90 від 06.02.2012 р., №106 від 07.02.2012 р., №142 від 08.02.2012 р., №145 від 10.02.2012 р. та №331 від 22.02.2012 р. ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» у лютому 2012 р. поставило ТОВ «ДЕВІС» запчастини до вантажопідіймальної техніки відповідно до специфікацій, що є додатками до зазначених договорів, на загальну суму 233 364,00 грн., у тому числі ПДВ - 38 893,99 грн., що підтверджується податковими накладними №90 від 06.02.2012 р., №106 від 07.02.2012 р., №142 від 09.02.2012 р., №145 від 10.02.2012 р., №331 від 22.02.2012 р. та видатковими накладними №РН-0000090 від 07.02.2012 р., №РН-0000106 від 08.02.2012 р., №РН-0000142 від 09.02.2012 р., №РН-0000145 від 14.02.2012 р. та №РН-0000331 від 22.02.2012 р. (а.с.135-136, 138, 139, 148-149, 151, 153, 162-163, 165, 166, 175-176, 178, 180, 187-188, 190, 191, Т.1). Суму 194 470,01 грн. позивачем віднесено до складу витрат за І квартал 2012 року, а суму 38 894,00 грн. - до складу податкового кредиту за лютий 2012 року (а.с.114-116, 117-119, Т.1, 27-30, Т.2).
Згідно з договором поставки №16 від 21.03.2012 р. ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» у березні 2012 р. поставило ТОВ «ДЕВІС» запчастини до вантажопідіймальної техніки на загальну суму 186 308,55 грн., у тому числі ПДВ - 31 051,43 грн., що підтверджується податковими накладними №0000970 від 21.03.2012 р., №0000972 від 22.03.2012 р., №0000975 від 26.03.2012 р., №0000974 від 29.03.2012 р. та видатковими накладними №СФ-0000971 від 21.03.2012 р., №СФ-0000973 від 22.03.2012 р., №СФ-0000976 від 26.03.2012 р., №СФ-0000978 від 29.03.2012 р. (а.с.216-217, 218, 219, 224, 225, 230, 231, 236, 237, Т.1). При цьому, суму 155 257,12 грн. позивачем віднесено до складу витрат за І квартал 2012 року, а суму 31 051,42 грн. - до складу податкового кредиту за березень 2012 року (а.с.206-210, 211-214, Т.1, 27-30, Т.2).
Придбаний позивачем у ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» товар оприбутковано відповідно до прибуткових накладних №ПН-0000062 від 26.12.2011 р., №ПН-0000002 від 07.02.2012 р., №ПН-0000003 від 08.02.2012 р., №ПН-0000005 від 09.02.2012 р., №ПН-0000006 від 14.02.2012 р., №ПН-0000007 від 22.02.2012 р., №ПН-0000009 від 21.03.2012 р., №ПН-0000013 від 22.03.2012 р., №ПН-000014 від 26.03.2012 р., №ПН-0000015 від 29.03.2012 р. (а.с.37-43, 44, 45-48, 49-53, 54-59, 60-63, Т.2).
Оплату вартості придбаних у грудні 2011 року та лютому 2012 року запчастини до вантажопідіймальної техніки ТОВ «ДЕВІС» здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями №1018 від 26.12.2011 р., №1034 від 06.02.2012 р., №1035 від 07.02.2012 р., №1038 від 09.02.2012 р., №1039 від 10.02.2012 р. та №1049 від 28.02.2012 р. (а.с.110, 140, 152, 167, 179, 192, Т.1). Натомість, оплату товару, придбаного позивачем у березні 2012 р. здійснено у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ «БІЗНСЕССТАНДАРТ ЛТД» у відповідності до умов договору доручення №1 від 21.03.2012 р., укладено між ТОВ «ДЕВІС» та ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж», що підтверджується платіжними дорученнями №1061 від 21.03.2012 р., №1062 від 22.03.2012 р., №1064 від 26.03.2012 р. та №1071 від 29.03.2012 р. (а.с.220, 226, 232, 238, 242-243, 244, Т.1).
Транспортування товару, придбаного ТОВ «ДЕВІС» у ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж», здійснювалося автомобільним транспортом ОСОБА_1, що підтверджується товарно-транспортними накладними №12 від 26.12.2011 р., №4 від 07.02.2012 р., №5 від 08.02.2012 р., №6 від 09.02.2012 р., №8 від 14.02.2012 р. та №10 від 22.02.2012 р., №16 від 21.03.2012 р., №17 від 22.03.2012 р., №19 від 26.03.2012 р. та №21 від 29.03.2012 р. та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.111-113, 141-143, 154,-156, 168-170, 181-183, 193-195, 221-223, 233-235, 239-241, Т.1).
У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.
Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.
Згідно з п.2.2 ст.2 Статуту ТОВ «ДЕВІС», предметом діяльності позивача є, зокрема, ремонт (спеціалізований) підіймального і такелажного устаткування (а.с.34-41, Т.1).
Відповідно до довідки з ЄДРПОУ видом діяльності за КВЕД ТОВ «ДЕВІС» є, зокрема, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, оптова торгівля деталями та приладдям до автотранспортних засобів (а.с.31, Т.1).
Як встановлено судом, ТОВ «ДЕВІС» отримало дозвіл Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду на початок виконання робіт підвищеної небезпеки №3181.06.30-29.22.2 та дозвіл Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Кіровоградській області на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки №035.10.35-29.22.2 (а.с.107, 108, Т.2).
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що придбані у ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» запчастини позивачем у подальшому реалізовувалися контрагентам та використовувався у процесі надання послуг із ремонту вантажопідіймальної техніки за взаємовідносинами з ТОВ «ВКФ Велта», СГ ТОВ «Степове», ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», ТОВ «Поле-Грейн», ТОВ «Малинівське», ТОВ «Дніпрожилбуд», КП «Кіровоградрембудмонтаж», ВП «Будівельне управління №463 ТДВ «Черноморгідробуд» в м. Одесі», в обґрунтування чого до суду надано копії договорів поставки, податкових та видаткових накладних, рахунків-фактур, довіреностей на отримання товарів (послуг), актів здачі-прийняття виконаних робіт, платіжних доручень (а.с.121-134, 144-147, 157-161, 171-174, 184-186, 196-205, Т.1, 1-17, Т.2).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» щодо запчастини до вантажопідіймальної техніки безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВІС».
Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування складу валових витрат та податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.
З матеріалів справи суд вбачає, що позивач сформував витрати та податковий кредит на підставі належно оформлених податкових та видаткових накладних за господарськими операціями з ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж». При цьому, ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» на час видачі податкових накладних було зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника податку на додану вартість (а.с.94) та не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мало обов'язок виписувати податкові накладні.
Суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому, питання віднесення певних сум до складу витрат чи податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.
Як встановлено судом, Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС під час перевірки дійшла висновку про те, що правочин позивача з ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» є нікчемним, оскільки, на її думку, вчинений без мети настання реальних правових наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
У відповідності до ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.
З аналізу вищевказаних норм суд вбачає, що органи податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочину недійсним. в тому числі і з мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому висновки відповідача в частині визнання правочину нікчемним, що покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, не відповідають вимогам чинного законодавства, так як вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочину, який на його думку, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та порушує публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.
Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж», того що правочини укладені між ними порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, чи наявності у вказаних осіб мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.
Всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0000540510, №0000530520 від 08.05.2013 р.
З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій між позивачем і ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2086,42 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України шляхом його безспірного списання Державною казначейською службою у Кіровоградській області із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.
Керуючись ст.ст.86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000540510 від 08 травня 2013 року винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕВІС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 105 894,00 грн., у тому числі 87 533,00 грн. основного платежу та 18 361,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000530520 від 08 травня 2013 року винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕВІС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 102 748,00 грн., у тому числі 82 198,00 грн. основного платежу та 20 550,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
4. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕВІС», код ЄДРПОУ 30514069 (25014, м. Кіровоград, вул. Повітрянофлотська, 2а) судовий збір у розмірі 2 086,42 грн. (дві тисячі вісімдесят шість грн. 42 коп.), зобов'язавши Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути з Державного бюджету України вказаний судовий збір шляхом безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт