ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
19 червня 2013 року № 826/6244/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів Данилишин В.М. Качура І.А. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин"
до Державного агентства земельних ресурсів України
провизнання нечинним наказу від 11.04.2013 № 144
Комунальне підприємство «Інститут земельних відносин» звернувся до суду з позовом до Державного агентства земельних ресурсів України про визнання нечинним наказу від 11.04.2013 №144.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ видано з порушенням Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Так, позивач зазначає, що посвідчення, що було пред'явлене для проведення перевірки за своїм змістом не відповідало вимогам зазначених вище норм закону та на думку позивача не давало змогу проводити позапланову перевірку. Крім того, позивач вказує, що акт про відмову в допуску до проведення перевірки від 11.04.2013 №144 не складався. Також, позивач зазначає, що його не було повідомлено про розгляд питання про анулювання його ліцензії, у наказі відсутнє посилання на рішення Комісії з питань ліцензування земле оціночних робіт та земельних торгів, а відтак, на думку позивача, оскаржуваний наказ прийнято з порушенням вимог законодавства.
Відповідач - Державне агентство земельних ресурсів України - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що перед початком проведення перевірки позивачу пред'явлено посвідчення на перевірку, в якому не було зазначено лист, що фактично слугував підставою для проведення перевірки. У зв'язку з письмовим запереченням позивача щодо проведення позапланової перевірки, відповідачем у посвідченні на перевірку зазначено підставу для проведення позапланової перевірки позивача, проте позивачем відмовлено у проведенні перевірки шляхом вчинення перешкод у доступі посадових осіб до будівлі, в якій розміщено позивача, про що складено відповідний акт. Також, відповідач зазначив, що акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки є підставою для анулювання ліцензії.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядком контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, земле оціночних робіт, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 02.07.2010 №511 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.09.2010 з №824/18119 (далі - Порядок №511).
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування лише на підставі надходження до нього в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Судом встановлено, що наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 01.04.2013 №137 з метою проведення позапланових перевірок КП «Київській інститут земельних відносин» та КП «Київській міський центр земельного кадастру та приватизації землі» щодо дотримання ними вимог законодавств у сфері ліцензування при виконанні робіт із землеустрою, земле оціночних робіт, відповідно до ст. 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, земле оціночних робіт, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 02.07.2010 №511 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.09.2010 з №824/18119 створено комісію для проведення позапланової перевірки з додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення земле оціночних робіт стосовно фактів викладених у листі Головного управління Держкомзему у м. Києві від 26.03.2013 №786 згідно з графіком (додаток).
Згідно з до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що на підставі наказу №137 від 01.04.2013 видано посвідчення від 01.04.2013 №363 для проведення позапланової перевірки КП «Київській інститут земельних відносин».
Зі змісту вказаного посвідчення вбачається, що у графі «підстави для здійснення заходу» зазначено лише наказ Держземагентства України від 01.04.2013 №137 та не вказано документ, який фактично був підставою для проведення позапланової перевірки.
Також ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Як вбачаться з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачем було надано письмове заперечення щодо проведення позапланової перевірки від 02.04.2013 №433 та не допущено комісію для проведення позапланової перевірки.
Також, судом встановлено, що посвідчення для проведення позапланової перевірки КП «Київській інститут земельних відносин» направлено до Держкомзему України для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", якій консолідує п. 4.2 Порядку №511, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний, зокрема, допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
Згідно з п. 1.3 Порядку №511 відмова ліцензіата у проведенні перевірки - уникнення перевірки, вчинення перешкод з боку ліцензіата в доступі посадових осіб, які ввійшли до складу комісії з перевірки ліцензіата, до будівель, споруд, приміщень суб'єкта господарювання, які використовуються для провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт, непризначення ліцензіатом уповноваженої ним особи, яка має право представляти ліцензіата під час проведення перевірки у разі відсутності керівника ліцензіата (юридичної особи) або ліцензіата - фізичної особи - підприємця, відмова в наданні документів, інформації щодо предмета перевірки на вимогу посадових осіб, які ввійшли до складу комісії з перевірки ліцензіата;
Судом встановлено, що комісія відповідача двічі виїжджу за ліцензійною адресою КП «Київській інститут земельних відносин» проте позивачем було відмовлено у проведенні позапланової перевірки шляхом вчинення перешкод з боку ліцензіата у доступі посадових осіб до будівлі для проведення перевірки.
З системного аналізу викладеного вбачаться, що дії позивача щодо вчинення перешкод у доступі посадових осіб до будівлі для проведення перевірки суперечать п. 1.3, 4.2 порядку №511 та ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" і є відмовою у проведенні перевірки, про що відповідачем було складено відповідний акт від 08.04.2013 №4.
Судом в судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.
Свідок ОСОБА_1 в судовому зсіданні пояснив, що він був у складі комісії та 08.04.2013 комісією складено акт про відмову у проведенні перевірки, оскільки комісію тричі не пустили до перевірки. Зокрема, свідок ОСОБА_1 пояснив, що директор позивача не пустив до перевірки, оскільки посвідчення не оформлено відповідним чином. На другий день перевірки охоронець пояснив, що директора позивача немає на місці та не пустив комісію для проведення перевірки. Втретє 08.04.2013 охоронець також не пустив комісію до перевірки та сказав, що директора знову не має на об'єкті, внаслідок чого було складено відповідний акт. Свідок зазначив, що члени комісії представились охоронцю належним чином та пред'явили документи для проведення перевірки.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона була включена до складу комісії по перевірки, зокрема, позивача. На підставі того, що комісія не допущена до перевірки, було складено відповідний акт. Коли комісія перший раз приїхала до перевірки, комісії надали заперечення щодо проведення перевірки. Вдруге, коли комісія приїхала для перевірки її не пропустив охоронець та сказав, що не було директора на місці. Свідок зазначила, що комісія представилась охоронцю належним чином та повідомила, що вони приїхали для проведення перевірки. Коли комісію втретє не пустили для проведення перевірки комісією було складено відповідний акт.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що акт було складено 08.04.2013, оскільки охорона не пустила комісію до перевірки 05.04.2013 та 08.04.2103. Також, свідок повідомила, що вперше комісію не пустили до перевірки оскільки директором було надано письмові заперечення до посвідчення на перевірку. Комісією усунено недоліки посвідчення про перевірку, проте комісію все одно не допущено до перевірки. Крім того свідок повідомила, що голова комісії пред'явив охоронцю посвідчення та інші документи та повідомив, що комісія прийшла для проведення перевірки. Також, свідок повідомила, що комісія приходила для проведення перевірки у робочий час.
Отже, на думку суду, твердження позивача, що акт від 08.04.2013 №4 не складався спростовано матеріалами справи та показами свідків.
Відповідно до ст.. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування підставою для анулювання ліцензії.
Судом встановлено, що наказом від 11.04.2013 №144 «Про питання ліцензування земле оціночних робіт та земельних торгів» анульовано ліцензію серії АГ №583328 від 29.04.2011 видну КП «Київській міський центр земельного кадастру та приватизації землі» на провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, земле оціночних робіт відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
Враховуючи, що відповідачем складено акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ видано в межах наданої компетенції відповідно до вимог Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з дотриманням Порядку №511.
Суд вважає необґрунтованим твердження позивача, що його не викликано на зсідання Комісії під час вирішення питання про анулювання ліцензії, оскільки п. 4.6 Наказу про Комісію передбачено обов'язкове запрошення керівника ліцензіата на зсідання комісії у разі виникнення підстав для прийняття рішення про анулювання ліцензії у випадках передбачених ч. 3 ст. 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", саме на підставі акту про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії, акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій особі для провадження господарської діяльності, акту про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов.
Вирішення питання про анулювання ліцензії на підставі абз 11 ст. 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності» не передбачає обов'язку органу ліцензування запрошувати ліцензіата при розгляді питання про анулювання наданої йому ліцензії.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва,
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий Суддя В.І. Келеберда
Судді В.М. Данилишин
І.А. Качур
Повний текст постанови виготовлено 03.07.2013.