Справа № 2034/2-4835/11
Провадження 2/635/457/2013
03 липня 2013 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді О.М. Пілюгіної
за участю секретаря Бабенко І.К.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Покотилівка в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, третя особа Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції, зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на частини житлового будинку в порядку спадкування за законом,
Позивач, звернулася до суду до відповідачів з позовом, який не однократно уточнювала та остаточно просить встановити факт реєстрації 21 серпня 1936 року у Мереф'янській міській раді Харківського району Харківської області шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, встановити факт смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, встановити факт, що позивач є дочкою ОСОБА_6, також просить визнати за нею право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом . В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що її батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, перебували у шлюбі зареєстрованому 21 серпня 1936 року у Мереф'янській міській раді Харківського району Харківської області. Свідоцтво про реєстрацію шлюбу з часом має пошкодження записи затерті, тому таке свідоцтво нотаріус як доказ не приймає і необхідно встановити факт реєстрації батьками шлюбу. Батько є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер від ран, але свідоцтво про смерть не видано, тому необхідно встановити факт його смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_6. Спадкоємцями за законом після її смерті залишились її діти: позивач та відповідачі, які спадщину прийняли, оскільки у встановлений законом шестимісячний строк звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Позивач проживала у спадковому будинку разом із матір'ю, робила його ремонт, прибудови, провела газопровід, облаштувала свердловину, тому вважає, що спадковий будинок повинен належати їй в цілому, тому вона звернулася до суду з позовом.
Відповідачі звернулися до суду до позивача із зустрічним позовом, який неодноразово уточнювали та остаточно просять визнати за ними право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1, по 1/3 частині за кожним в порядку спадкування за законом, встановити факт, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_5. В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі з 1936 року і є батьками сторін по справі. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер від ран. Батько є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після її смерті вони у встановлений законом строк звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини за законом, але в оформленні спадкових прав їм відмовлено. Крім того, має місце розбіжність у написанні по-батькові ОСОБА_3 у її паспорті із написанням імені батька в свідоцтві про його смерть, тому необхідно встановити факт родинних відносин.
Позивач та представник позивача ОСОБА_8 за первісним позовом у судовому засіданні підтримали вимоги за останнім уточненим позовом, просили їх задовольнити з підстав викладених у позові. Крім того, визнали, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_2, також визнали, що будинок за адресою: АДРЕСА_1, збудований батьками під час їх шлюбу, а батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 від отриманих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років поранень. Заперечували проти вимог відповідачів за зустрічним позовом, оскільки позивач виконала перебудову житлового будинку і тому є єдиною спадкоємицею будинку.
Відповідачі у судовому засіданні підтримали свої вимоги за зустрічним позовом, просили їх задовольнити з підстав викладених у позові, проти визнання за позивачем права власності на житловий будинок в цілому заперечували, оскільки вони також є спадкоємцями померлих батьків, а перебудови є незначними і виконувались в тому числі і померлою матір'ю.
Представники відповідача Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області та третьої особи Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції у судове засідання не з'явились, в матеріалах справи міститься заява третьої особи про розгляд справи за відсутності представника, тому суд за згодою сторін ухвалив про розгляд справи за відсутності осіб, що не з'явились у судове засідання.
Суд заслухавши позивача, представника позивача, відповідачів, дослідивши докази встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі, що зареєстрований 21 серпня 1936 року у Мереф'янській міській раді Харківського району Харківської області, про що свідчить свідоцтво про шлюб № 127, що видане 21 серпня 1936 року Мереф'янською міською радою, запис № 127 та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00009698572, що сформований 11 листопада 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції Харківської області.
З урахуванням, наявності письмових доказів, суд вважає що вимоги позивача за первісним позовом про встановлення факту реєстрації шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є безпідставними, тому відмовляє в задоволенні вимоги про встановлення вказаного факту, що має юридичне значення.
Житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, по праву приватної власності зареєстрований за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, що видане 17 вересня 2003 року Виконкомом Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області , про що свідчать довідка № 98 від 01 липня 2009 року Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації», свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серії САА № 493686, що видане 17 вересня 2003 року Мереф'янською міською радою Харківського району Харківської області та Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1503776, що сформований 17 вересня 2003 року Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації».
Відповідно до наданих довідки Харківського районного військового комісаріату від 03 серпня 1986 року, повідомлення Нова-Водолазького районного військового комісаріату від 1946 року, ОСОБА_5 був призваний 09 вересня 1941 року до лав Радянської Армії та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер від отриманих поранень.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1, що видане 18 травня 1999 року Мереф'янською міською радою Харківського району Харківської області, запис № 216 від 18.05.1999 року.
Відповідно до листа № 3099/02-14 від 14 листопада 2011 року Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, у встановлений законом шестимісячний строк із заявами про прийняття спадщини звернулися її діти, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові клади з відсотками та іншими нарахуваннями в рівних частинах на ім'я дітей ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, заповітів посвідчено не було.
Відповідно до свідоцтва про одруження НОМЕР_2, що видане 20 листопада 1962 року, ОСОБА_3, 1943 року народження, 20 листопада 1962 року у Мереф'янському міськЗАГСі Харківського району Харківської області зареєструвала шлюб із ОСОБА_11 та їй присвоєно прізвище ОСОБА_3.
В якості доказів суду надані: паспорт громадянина України НОМЕР_3 на ім'я позивача, що виданий 22 липня 1999 року Харківським РВУМВС У в Харківській області, де міститься відмітка про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1; довідка № 173 від 25.02.2011 року Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області відповідно до якої позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1; довідка харківської районної ради про те, що ОСОБА_6 одержує пенсію за втратою годувальника ОСОБА_5, на підставі повідомлення від 01.02.1945 року; технічний паспорт на будинок, виготовлений КП «ХРБТІ» станом на 24.06.2009 року на ім'я ОСОБА_5; листи Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області на ім'я ОСОБА_2 свідоцтво про народження ОСОБА_3, де батьками вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_6; свідоцтво про народження ОСОБА_2, де батьками вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_6, копія паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_2, довір про надання послуг із газопостачання укладений 26 червня 2006 року між Мереф'янською філією ВАТ «Харківгаз» та ОСОБА_1; висновок судової будівельно-технічної експертизи № 9666 від 29 січня 2013 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 10; ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі зареєстрованому 21 серпня 1936 року у Мереф'янській міській раді Харківського району Харківської області і вказана обставина підтверджена свідоцтвом про шлюб та даними витягу, тому вимога позивача про встановлення факту реєстрації шлюбу вказаних осіб є безпідставною і суд відмовляє в задоволенні вказаної вимог про встановлення факту, що має юридичне значення.
У судовому засіданні сторони визнали, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, який у 2009 році зареєстрований за ОСОБА_5, набутий у 1936 році в період його перебування у шлюбі із ОСОБА_6, що на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Відповідно до норм Кодексу законів про сім'ю, опіку, шлюб та акти громадянського стану УРСР, що прийнятий 31 травня 1926 року і діяв в період придбання нерухомого майна подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_6, майно набуте у шлюбі є спільною власністю подружжя, тому будинок за вищевказаною адресою, що зареєстрований за ОСОБА_5 є його спільною власністю із дружиною ОСОБА_6.
Судом також встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер від ран, що підтверджено письмовими доказами та що визнано сторонами по справі у судовому засіданні, тому суд на підставі п. 8 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, визнає факт, що має юридичне значення, факт смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, при цьому виходить з тих обставин, що за давністю часу та відсутністю лікарських документів неможлива реєстрація факту смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану і вимоги в цій частині суд задовольняє.
Суд, також задовольняє вимоги ОСОБА_3 про встановлення її родинного зв'язку із батьком ОСОБА_5, та вимоги ОСОБА_1 про встановлення її родинного зв'язку із матір'ю ОСОБА_6, оскільки сторони у судовому засіданні не заперечували проти вказаних фактів, що також на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Після смерті ОСОБА_5, залишились спадкоємці: його дружина ОСОБА_6 та діти ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на той час ОСОБА_3, які успадкували у рівних частинах по 1/8 кожний, належну спадкодавцю ? частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, оскільки відповідно до норм Цивільного Кодексу УРСР від 1922 року, спадщину прийняли фактично, бо проживали у спадковому будинку на день смерті спадкодавця у 1945 році, що також визнано сторонами по справі і тому на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню. Таким чином долі співвласників будинку складають ОСОБА_1- 1/8 частина, ОСОБА_2- 1/8 частина, ОСОБА_3 - 1/8 частина, ОСОБА_6 - 5/8 частин.
Стосовно вимог про визнання права власності на спірний житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Спадкодавиця померла у 1999 року, в період дії Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, тому на правовідносини щодо спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_6 розповсюджується дія саме цього закону.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 прийняли спадщину після смерті матері ОСОБА_6 оскільки протягом шести місяців з дня відкриття спадщини подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, тому суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року визнає за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 1/3 частині за кожним право власності на 5/8 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 прийняли спадщину після смерті батька та після смерті матері, їх долі у праві власності на спадковий будинок складають по 1/3 частині кожному, а вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадковий будинок підлягають частковому задоволенню, а вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання права власності на частини спадкового будинку суд задовольняє в повному обсязі.
Задовольняючи вимоги позивача за первісним позовом частково, суд виходив з тих обставин, що позивач не надала доказів на підтвердження на яку саме суму та в якому об'ємі нею виконані вказані поліпшення, оскільки як зазначає сама позивач роботи виконані у 1981 році, ще за життя ОСОБА_6, яка також приймала участі у вказаних поліпшеннях, тому суд відмовляє ОСОБА_1 в задоволені вимог про визнання за нею права власності на будинок в цілому за їх недоведеністю та безпідставністю і не приймає до уваги висновок експертизи, який за вищевказаних обставин не має значення для правильного вирішення справи.
Судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України суд взаємозаліком відносить за рахунок сторін.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61,212-215, 256 ЦПК України, Кодексом законів про сім'ю, опіку, шлюб та акти громадянського стану УРСР, в редакції 31 травня 1926 року, Цивільним Кодексом УРСР в редакції 1922 року, ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, суд
позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за зустрічним позовом - задовольнити повністю.
Встановити факт, що має юридичне значення, родинні відносини дочки ОСОБА_1 та матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Встановити факт, що має юридичне значення, родинні відносини дочки ОСОБА_3 та батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/3 частину житлового будинку розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнати за ОСОБА_2, право власності на 1/3 частину житлового будинку розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнати за ОСОБА_3, право власності на 1/3 частину житлового будинку розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особами, без участі яких постановлено рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляцію не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.М. Пілюгіна