Справа № 2607/15231/12
Категорія 45
03 липня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Зарицької Ю. Л. ,
при секретарі - Лупіній Т. О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей,
Позивачка звернулась до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішення Подільського районного суду м. Києва від 24.09.08 р. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей, які проживають з позивачкою та знаходяться на її утриманні. Відповідач за рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18.12.08 р. сплачує аліменти на утримання дітей.
Позивачка зазначає про те, що старша донька ОСОБА_3 в 2001 році була прооперована в Київській клінічній офтальмологічній лікарні «Центр мікрохірургії ока» з приводу «сходящееся косоглазие» та потребує апаратного лікування по 10 занять - 2 курси на рік та диспансерний облік офтальмолога. Позивачка зазначає, що відносно другої дитини - ОСОБА_4, лікувально-контрольна комісія поліклініки №3 дитячої лікарні №9 Подільського району м. Києва зробила висновок, що остання 11.04.07 р. після струсу головного мозку, одержаного в результаті дорожньо-транспортної пригоди потребує санаторно-курортного лікування та оздоровлення. Також санаторно-відбіркова комісія поліклініки №3 дитячої лікарні №9 Подільського району м. Києва при основному діагнозі: сколіоз І ступеня рекомендує пройти курс санаторно-курортного лікування в санаторії ортопедичного профілю. Позивачка вказує на те, що медично-відбіркова комісія Центральної поліклініки МВС України рекомендувала Медичний Реабілітаційний Центр «Буревісник» МВС України для ОСОБА_4 та ОСОБА_2. Так, на підставі вищезазначених рекомендацій медичних закладів позивачка разом з дітьми лікувались та оздоровлювались в період з 01.06.12 р. по 30.06.12 р. в медичному реабілітаційному Центрі МВС України «Буревісник», курорт Євпаторія. Крім того, позивачка зазначає те, що ОСОБА_3 в цей же час проходила апаратне лікування косоокості в Центрі охорони зору дитячого територіального медичного обладнання міністерства охорони здоров'я АРК м. Євпаторія, де одержала консультацію та рекомендацію оперативного лікування косоокості.
ОСОБА_1 вказує на те, що нею було внесено оплату за санаторно-курортне лікування та оздоровлення 20001 грн. 14 коп. Крім того, позивачка за виготовлення супінаторів ортопедичних для старшої доньки ОСОБА_3 внесла оплату в сумі 586 грн. 10 коп.
Посилаючись на вказані вище обставини, ст. 51 Конституції України, ст.ст. 180, 185 СК
України, ППВСУ №3 від 15.05.06 р. «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 фактично понесені нею додаткові витрати на двох малолітніх дітей у розмірі 20587 грн. 28 коп., а також стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
В судовому засіданні представник позивачки позовну заяву підтримав з підстав, зазначених вище. Представник відповідача в судовому засіданні частково визнав позовні вимоги, а саме - в розмірі 4579 грн. 14 коп. згідно із ст.. 174 ЦПК України, в іншій частині в задоволенні позову просив відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
03.09.99 р. між сторонами Відділом РАГСу Подільського РУЮ у м. Києві було зареєстровано шлюб, актовий запис №440 (а.с. 8).
24.09.08 р. рішенням Подільського районного суду м. Києва шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 9).
Від шлюбу мають двох доньок - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.а.с. 10, 11).
Відповідно до змісту виконавчого листа № 3746/2008 р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. стягнуто аліменти на утримання дітей сторін у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 19.09.08 р. до досягнення доньками повноліття (а.с. 12).
13.03.10 р. ОСОБА_1. змінила прізвище на ОСОБА_1, про що в книзі реєстрації зміни імені зроблено запис № 21 (а.с. 13).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), а ч. 2 цієї статті визначає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 141СК України, мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Так, позивачка, посилаючись на те, що малолітнім дітям заборонено самостійно перебувати в санаторному закладі, включила до понесених нею витрат на санаторно-курортне лікування, кошти, сплачені нею за путівку, придбану на її ім'я у період з 01.06.12 р. по 20.06.12 р. у розмірі 4800 грн., та у період з 21.06.12 р. по 30.06.12 р. у розмірі 1565,05 грн., за проїзний квиток № 352527 на потяг Київ-Євпаторія у розмірі 152,09 грн., за проїзний квиток на потяг Євпаторія-Київ у розмірі 194, 27 грн.. Проте зазначені витрати, понесені позивачкою, не відносяться до додаткових витрат на дітей, є витратами на санаторно-курортне лікування та оздоровлення самої позивачки, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до доказів, що містяться у справі, проплати за санаторно-курортне лікування здійснювались за два періоди. Відповідно до копій квитанцій до прибуткового касового ордера № 618/2 та № 168/1 від червня 2012 року, які прийняті, як в них зазначено, від ОСОБА_3 та ОСОБА_3 за 20 днів, проплата за кожну путівку становила 4000 грн. та доплата за номер з кожної особи - 800 грн., а всього було сплачено за кожну путівку - 4800 грн. (а.с. 23).
Однак про які доплати за номер йдеться представник позивачки суду не пояснив, не зазначила про них в позовній заяві і сама позивача, до вартості путівок ці доплати не входили, а сплачувалась додатково, а тому, на думку суду, вказані доплати була здійснені за власним бажанням позивачки і не можуть бути зарахована до витрат, які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до копій квитанцій до прибуткових касових ордерів № 728 та № 727 від червня 2012 року, від ОСОБА_3 та ОСОБА_3 за путівки в період з 21.06.12 р. по 30.06.12 р. були прийняті кошти у розмірі 1550 грн. кожна та туристичний збір у розмірі 15, 50 грн. з кожної особи, а всього отримано - 1665грн. 50 коп. (а.с. 18, 23).
Відповідно до п. д) ст. 282.2.2 Податкового кодексу України платниками туристичного збору не можуть бути особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політку у сфері охорони здоров'я.
Оскільки за путівку на 20 днів у період з 01.06.12 р. по 20.06.12 р. туристичний збір позивачкою та дітьми не сплачувався, це свідчить про те, що перебування у медичному реабілітаційному центрі МВС України «Буревісник» курорт Євпаторія у період з 21.06.12 р. по 30.06.12 р. не було з метою лікування, оздоровлення, реабілітації, інакше б збір не стягувався. Крім того, з змісту наданих МРЦ «Буревісник» довідок від 19.06.12 р. (а.с.а.с. 62,63) ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в санаторії та отримували лікування в період з 01.06 по 20.06. 2012 р. Довідка про перебування в санаторії та лікування в період з 21.06 по 30.06.2012 р. позивачкою - не надана.
Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати, понесені позивачкою за виготовлення супінаторів ортопедичних для старшої доньки ОСОБА_3 у розмірі 586,1 грн., що підтверджується копіями квитанцій № 0155 від 04.02.12 р. на суму 200 грн., № 0082 від 10.01.12 р. на суму 200 грн., № 6801 від 10.08.12 р. на суму 186,14 грн. (а.с. 26) та визнається представником відповідача.
Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки 1/2 частину додаткових витрат на утримання дітей з урахуванням даних про фінансове положення останнього та сплату їм на користь позивачки аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку.
Оцінюючи докази, надані сторонами у справі, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивачки знайшли часткове задоволення, а тому позов необхідно задоволити частково - стягнути з відповідача на користь позивачки по 2000 грн. на санаторне лікування дочок сторін, витрати пов'язані з проїздом у потязі та витрати на виготовлення супінаторів, а всього стягнути 4000 грн. + 279, 14 грн. + 300 грн. = 4569 грн. 14 коп..
На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір, сплачений позивачкою в сумі 62 грн. 09 коп. - пропорційно сумі, стягнутої на користь позивачки.
На підставі ст.ст. 180, 185 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дітей - 4579 грн. 14 коп., судовий збір в сумі 62 грн. 09 коп., а всього стягнути 4641 (чотири тисячі шістсот сорок одну) гривню 23 (двадцять три) копійки.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва потягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Ю. Л. Зарицька