Справа № 646/2884/13-ц
№ производства 2/646/1077/2013
04.07.2013 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого - судді Журавель В.А.
При секретарі - Бікасовій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», третя особа ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду, посилаючись на те, що житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить їй та її братові ОСОБА_2 З листа КП ХМБТІ № 1417 від 18 вересня 2012 року їй стало відомо, що 14 травня 2009 року відповідач здійснив технічну інвентаризацію цього будинку, під час якої на підставі рішення № 35-3 виконкому Жовтневої районної в м. Харкові ради від 02 червня 2009 року зареєстрував гараж розміром 5,7 х 6,0 м як сарай літ. «В», але рішення надане на реєстрацію сараю розміром 6,0 х 8,0 м. При цьому Державні будівельні норми містять визначення гаражу, яке відповідає опису споруди, яка знаходиться на території домоволодіння. Таким чином, відповідач не мав права використовувати рішення виконкому під час визначення долі споруди літ. «В», тому що ні розмірами, ні за своїм призначенням сарай, зазначений в рішенні, не нагадує реально існуючу споруду. У зв'язку із чим позивач просила визнати протиправною реєстрацію 14 травня 2009 року господарської будівлі літ. «В» по АДРЕСА_1 на підставі рішення № 35-3 виконкому Жовтневої районної у м. Харкові ради від 02 червня 2009 року «Про дозвіл оформити побудови по АДРЕСА_1».
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 повністю підтримав заявлені позовні вимоги, надав судові аналогічні пояснення. Додатково представник позивача пояснив, що спірна господарська споруда, а саме сарай, була побудована колишнім власником домоволодіння ОСОБА_4, пізніше в першій половині 80-х років, він переобладнав сарай під гараж, після чого він використовувався саме як гараж. Цей факт підтверджується тим, що під час інвентаризації спірного домоволодіння у 2010 та 2011 роках технік БТІ заінвентаризувала цю споруду саме як гараж. Однак при інвентаризації домоволодіння у 2012 році відповідач в технічному паспорті знову зазначив будівлю літ. «В» як сарай, що не відповідає дійсності. Вважає, що відповідач не мав права здійснювати реєстрацію спірної будівлі літ «В» як сараю на підставі рішення виконкому Жовтневої районної в м. Харкові ради, оскільки ця споруда має інше призначення, а також розміри споруди, зазначеної в рішення виконкому, не відповідають фактичному розміру цього приміщення. Також представник позивача пояснив, що реєстрацію господарської будівлі як сараю замість гаражу, порушує права позивача, оскільки вартість сараю значно нижче вартості гаражу і, враховуючи, що на теперішній час в іншому суді розглядається цивільна справа про реальний розподіл домоволодіння, частка позивачки значно зменшена внаслідок заниження вартості гаражу літ. «В».
Представник відповідача - Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Терещенко Л.С. проти задоволення позову заперечувала та пояснила судові, що інвентаризація сараю літ. «В» була здійснена саме на підставі рішення виконкому Жовтневої в м. Харкові ради. У 2009 році при інвентаризації домоволодіння по АДРЕСА_1 була встановлена наявність самочинно збудованої споруди за літ. «В», після чого ОСОБА_2 надав копію рішення виконкому, тому сарай була заінвентаризовано. Вказана будівля за розмірами була дещо менша, ніж зазначено в рішення виконкому, однак її розміри не перевищували розмірів сараю, які були зазначені в рішення виконкому, тому у БТІ були відсутні підстави для відмови в інвентаризації цього сараю. Крім того, в технічному паспорті були вказані дійсні та правильні розміри цієї будівлі. У 2010 році інвентаризацію спірного домоволодіння здійснювала молодий працівник БТІ, яка внесла відомості про будівлю літ. «В» зі слів тільки одного із співвласників спірного будинку, а саме позивачки і зазначила її як гараж, хоча ця споруда не відповідає в повній мірі Державним будівельним нормам, які пред'являються до гаражів. У зв'язку із розглядом Жовтневим районним судом м. Харкова спору між позивачкою та третьою особою щодо розподілу домоволодіння за ухвалою суду у 2012 році було здійснено комісійну інвентаризацію будинку за участю працівників БТІ, а саме техніка, начальника відділу, сторін та було встановлено, що на території двору знаходиться саме сарай літ. «В», про що зазначено в технічному паспорті. Інформація, яка міститься в технічному паспорті 2012 року щодо наявності будівель та споруд на території спірного домоволодіння, є дійсною та правильною .
Третя особа ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував та пояснив судові, що сарай літ. «В» побудував його батько ОСОБА_4, на початку 80-х років разом із батьком вони збільшили цей сарай, оскільки в ньому знаходилися домашня птиця, кролі, зберігався врожай овочів для трьох сімей. Після того як ОСОБА_2 прийняв спадщину, у 2009 році він викликав техніка БТІ для інвентаризації будинку, в тому числі було за інвентаризовано сарай літ. «В», в якому на той час ще зберігалися клітки для птиці, старі меблі та непотрібні речі. Протягом багатьох років ці будівля використовувалася саме як господарська будівля для зберігання різних побутових речей та предметів, а не як гараж. Безпосередньо перед здійсненням комісійної інвентаризації у 2012 році представник позивача загнав в сарай машину, але було встановлено, що ця машина належить сторонній людині, яка поставила машину в сарай саме за проханням ОСОБА_3 Також ОСОБА_2 пояснив, що під час переобладнання сараю у 80-х роках було збільшено його габарити та поставлено нові великі ворота для зручності користування ним, під гараж цей сарай не переобладнувався.
Представник третьої особи - ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечував та пояснив судові, що реєстрація права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спірне домоволодіння була здійснена на підставі свідоцтв про право на спадщину, в яких зазначено, що на території домоволодіння АДРЕСА_1 знаходиться, крім інших будівель та споруд, сарай літ. «В». Вказана будівля була побудована як сарай та в подальшому під гараж не переобладнувалася, оскільки колишнім власником цей сарай було тільки збільшено. Після проведення комісійної інвентаризації також було встановлено, що господарська будівля літ «В» є сараєм. Також представник третьої особи зазначив, що ця споруда не може використовуватися як гараж, оскільки її стіни та підлога зроблені з деревини, тому не відповідає нормам п. 6.32 Державних будівельних норм.
Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали цивільної справи та матеріали інвентаризаційної справи, вважає позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 є власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 на підставі договору дарування частини житлового будинку від 24 листопада 2009 року посвідченого 5 Харківською державною нотаріальною конторою за р. № 2-1596 / а. с. 22-24/.
Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають у власності кожний по 1/ 4 частині житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 24 вересня 2009 року за р. № 5-650 та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 19 березня 2010 року П'ятою Харківською державною нотаріальною конторою за р. № 5-186 / а. с. 4, 20-21/.
Із вказаних правовстановлюючих документів та технічного паспорту на домоволодіння, виданого 14 травня 2009 року вбачається, що на території спірного домоволодіння, крім житлового будинку та надвірних будівель, розташований сарай літ. «В», 1970 року забудови , дерев»яний, площею 34, 2 кв.м. / а. с. 5-8/.
Відповідно до рішення виконкому Жовтневої районної в місті Харкові ради № 35-3 від 02 червня 2009 року дозволено оформити сарай розміром 6,0х8,0 метрів та вбиральню з душем 2,5х 1,5 м. по АДРЕСА_1, а КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» внести відповідні зміни до архівної справи та зареєструвати сарай розмірами 60х8,0 м., вбиральню з душем розміром 2,5 х 1,5 м. по АДРЕСА_1 / а. с. 8/.
Як вбачається з технічних паспортів, виданих 08 липня 2010 року та 24 листопада 2011 року, на території домоволодіння АДРЕСА_1 за інвентаризовано наявність дерев»яного гаражу літ. «В» без зазначення року його забудови / а. с. 31-33, 38-40/. В судовому засіданні представник відповідача послалася на наявність помилки, допущеної працівником БТІ при інвентаризації вказаної будівлі, оскільки ця будівля була заінвентаризована як гараж тільки зі слів співвласника ОСОБА_1 Третя особа ОСОБА_2 також пояснив, що не був присутнім при вказаних інвентаризаціях, тому не міг заперечувати проти інвентаризації вказаної будівлі як гараж.
При дослідженні матеріалів інвентаризаційної справи судом було встановлено, що у зв'язку із розглядом Жовтневим судом м. Харкова цивільної справи про реальний розподіл домоволодіння АДРЕСА_1 між ОСОБА_7 та ОСОБА_2, на підставі ухвали Жовтневого суду м. Харкова було здійснено комісійну інвентаризацію вказаного домоволодіння, внаслідок якої було встановлено, що на території двору знаходиться сарай літ. «В» 1959/1984 року побудови із дерев»яним фундаментом, який має дерев»яні стіни, обмазані глиною, обшиті залізом із залізною покрівлею, площею 28,3 кв. м. , що і було зазначеному технічному паспорті, виданому співвласникам будинку 11 липня 2012 року / а. с. 34-37/.
Відповідно до п.2 «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Держбуду України від 24 травня 2001 року № 127 з наступними змінами та доповненнями, до об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належать, в тому числі : господарські будівлі (сараї (хліви), гаражі, літні кухні, майстерні, тощо. Наказом № 404 від 09 серпян 2012 року було внесено зміни в Інструкцію відносно будівництва господарських будівель споруд та прибудов до основного об'єкту житлового будинку у будинках садибного типу. Зведення на земельних ділянках, в тому числі нежитлових прибудов, тамбурів, сараїв тощо не відноситься до самочинного будівництва.
При розгляді цього спору судом встановлено, що відповідачем на підставі рішення виконкому Жовтневої районної в м. Харкові ради № 354-3 від 02 червня 2009 було здійснено технічну інвентаризацію сараю літ «В», розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_1. У зв'язку із тим, що фактична площа сараю була меншою та не перевищувала площу, вказану в рішенні виконкому, вказана будівля не була віднесена до самочинної та була за інвентаризована відповідачем. Підстави для відмови в інвентаризації вказаної будівлі за рішенням виконкому Жовтневої районної ради м. Харкова судом не встановлені. Крім того, внаслідок проведення комісійної інвентаризації домоволодіння в цілому було визначено розміри та площу спірної будівлі та зазначено про це в технічному паспорті від 11 липня 2012 року. Доказів того, що рішення виконкому Жовтневої районної в м. Харкові ради скасовано або змінено позивачем судові не надано.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що будівля літ. «В» є гаражем.
Тому суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання протиправною реєстрації господарської будівлі літ. «В» по АДРЕСА_1 на підставі рішення № 35-3 виконкому Жовтневої районної в м. Харкові ради від 02 червня 2009 року задоволенню не підлягають.
При цьому суд зазначає про відсутність підстав для постановлення по справі окремої ухвали, оскільки під час розгляду справи судом не виявлено порушень закону з боку відповідача.
У зв'язку із відмовою в позові вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат також задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, ст.. 16 ЦК України, «Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24 травня 2001 року, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправною реєстрації господарської будівлі літ. «В» по АДРЕСА_1 на підставі рішення № 35-3 виконкому Жовтневої районної в м. Харкові ради від 02 червня 2009 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя В.А.Журавель