Справа№646/6091/13-к Пр.№ 1/646/34/2013
05.07.2013 року м.Харків
Суддя Червонозаводського районного суду міста Харкова Олізаренко С.М.., розглянувши скаргу приватного обвинувачення, що надійшла від ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України,-
До суду надійшла скарга ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України.
Відповідно до ст. 27 КПК України (в ред..1960р.) справи про злочини, передбачені статтею 125, частиною 1 статті 126, а також справи про злочини, передбачені статтею 203-1, частиною 1 статті 206, статтями 219, 229, 231 -232-2, 356 Кримінального кодексу України щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить у такому разі право підтримувати обвинувачення..
Вивчивши матеріали скарги у порядку, передбаченому ст.251 КПК України (в ред..1960р.), суд вважає необхідним залишити скаргу ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України без розгляду, та повернути її заявнику з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 251 КПК України (в ред..1960р.), суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, які цим Кодексом встановлені щодо обвинувального висновку.
Форма і основні елементи змісту обвинувального висновку, а отже і скарги приватного обвинувачення, визначені статтями 223, 224 КПК України. Виходячи з цих положень закону, скарга потерпілого має складатися з описової і резолютивної частин. В описовій частині зазначаються обставини справи як їх вважає встановленими потерпілий, місце, час, спосіб, мотив і наслідки злочину, вчиненого обвинуваченим, а також докази, якими, на думку потерпілого, підтверджується обвинувачення. У резолютивній частині наводяться відомості про особу обвинуваченого, коротко викладається суть обвинувачення, яка передбачає відповідальність за даний злочин, та прохання про порушення кримінальної справи. До скарги додаються список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, з зазначенням їх адреси, вказівка на наявність речових доказів. Додається також копія скарги для вручення особі, що обвинувачується у вчинені злочину.
Постановою Червонозаводського районного суду від 18 жовтня 2012р. відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст..356 КК України. Вказана постанова була скасована судом касаційної інстанції та скарга направлена на новий судовий розгляд.
Таким чином, на даний момент справа не була порушена, тому для вирішення питання про наявність підстав для її порушення згідно ст. 251 КПК України (в ред. 1960р.) скарга підлягає перевірці на її відповідність вимогам закону, встановленим ст..ст.223, 224 КПК України (в ред..1960р.)
Перевіривши скаргу на відповідність встановленим ч.1 ст.251 КПК України (в ред. 1960р.) вимогам, суд приходить до висновку про наявність підстав для її повернення заявнику, виходячи з наступного.
Як вбачається з доданих заявником документів, в липні та вересні 2012р. ОСОБА_1 вже зверталася до суду з аналогічними скаргами про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст..356 КК України, які з підстав невідповідності вимогам, встановленим ст..251 КПК України (в ред..1960р.), були повернуті заявнику постановами Червонозаводського районного суду від 20 липня 2012р. та 20 вересня 2012р..
Звертаючись з ідентичною скаргою втретє, заявник зазначені в вищевказаних постановах суду недоліки не усунула, скаргу у відповідність до закону не привела.
Так, заявник просить порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ст..356 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за самовільне, всупереч встановленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
Відповідно до діючого кримінально-процесуального законодавства України з метою забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого та підсудного права на захист, пред'явлене йому обвинувачення повинно бути конкретним.
Оскільки диспозиція ст..356 КК України є відсилочною, в пред'явленому обвинуваченні повинно бути зазначено, які саме норми права, на думку заявника, були порушені ОСОБА_2, а також кому саме та яка саме шкода була спричинена і за яким критерієм вона є значною. Ця вимога закону заявником не дотримана.
З формулювання обвинувачення, викладеного у скарзі ОСОБА_1, не можливо визначити, чи є відносини, що склалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінально караними, чи вони є цівільно-правовими. Не викладені заявником також мотиви та наслідки злочину, не в повній мірі конкретизовано, якими саме фактичними даними підтверджуються викладені в обвинуваченні обставини.
До того ж, в скарзі ОСОБА_1 відсутні посилання на наявність свідків по справі з зазначенням їх адреси. Також заявник не наводить повних анкетних даних особи, у відношенні якої просить порушити кримінальну справу, в тому числі місто її фактичного проживання та місце роботи, що позбавляє суд можливості індивідуалізувати зазначену особу та забезпечити її виклик в судове засідання.
Вищевикладені недоліки скарги перешкоджають її розгляду по суті, оскільки порушують гарантоване Конституцією України право ОСОБА_2 на захист від пред'явленого обвинувачення.
На підставі викладеного, керуючись ст..63 Конституції України, п.11 «Перехідних положень» КПК України, ст. 251 КПК України (в ред..1960р.), суддя, -
Скаргу приватного обвинувачення ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України залишити без розгляду, повернувши її разом з доданими матеріалами заявнику.
Постанова в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя: С.М. Олізаренко