Апеляційний суд Житомирської області
Справа №279/3053/13-к Головуючий у 1-й інст. Волкова Н.Я.
Категорія ст. 81 КК України Доповідач Євстаф'єва Т. А.
02 липня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Євстаф'євої Т.А.,
суддів: Прокопчука С.М., Заліщука М.С.
при секретарі: Ковальчук В.А.
за участю прокурора: Селюченко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі судове провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 травня 2013 року,-
Встановила:
Цією ухвалою в задоволенні клопотання:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Салиха Таращанського району, Київської області, українця громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 судимого: 25.06.2001 року Новозаводським райсудом м. Чернігова за ч.3 ст.140, ч.1 ст.117, ч.2 ст. 141, 42 КК України 1960 року на 5 років позбавлення волі; звільнений умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 5 днів; 29.12.2006 року Шевченківським райсудом м. Києва, вирок якого змінено ухвалою апеляційного суду м. Києва від 04.07.2007 року та засуджено за ч.2 ст.187, ч.2 ст. 186, ч.2 ст.153, ч.2 ст.289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 189, 70, 71 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовлено.
ОСОБА_1 відбуває покарання в Коростенській виправній колонії № 71 УДПС України в Житомирській області.
26.04.2013 засуджений подав клопотання, в якому просить звільнити його від відбування покарання умовно-достроково, мотивуючи тим, що відбув ? частини призначеного покарання, працевлаштований, характеризується позитивно, має ряд заохочень, вину у вчиненому визнає, розкаюється, тобто своєю поведінкою довів своє виправлення.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 травня 2013 року у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи засудженому в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, суд умотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 хоча і відбув, відповідно до ч.3 ст.81 КК України, ? частини призначеного судом покарання, однак не характеризується як особа, яка сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення, а тому не може бути звільнений від відбування покарання умовно-достроково.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 не погоджується з даним судовим рішенням та просить перевірити матеріали його особової справи, взяти до уваги, що примусове лікування в області психіатрії з нього знято судом, він має 12 заохочень на виробництві. Також стверджує, що виконавчі провадження про стягнення з нього коштів закінчені та до відбуття покарання залишилось лише 2 роки і 3 місяці. Просить врахувати ці обставини та звільнити його умовно-достроково від відбування покарання.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши ухвалу суду в межах ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.ч.2,3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, за вчинений злочин, відбув певну частину строку покарання, призначеного судом.
З матеріалів справи, а саме витягу з протоколу № 1 спільного засідання комісії Коростенської виправної колонії № 71 та спостережної комісії при Коростенському міськвиконкомі від 16.01.2013 року (а.с.п.12) видно, що засуджений ОСОБА_1 має 7 стягнень та 11 заохочень, до праці відноситься добре, на заходи виховного характеру реагує вірно, однак не довів свого виправлення.
Відповідно до характеристики, затвердженої начальником виправної колонії Житомирської області № 71 16.01.2013 року, ОСОБА_1 у відношенні до представників адміністрації ввічливий, тактовний, виконує вимоги, однак у відносинах із засудженими схильний до конфліктної ситуації. Разом з тим за характером неврівноважений, хитрий, брехливий, егоїстичний. Вину в скоєному не визнає та каяття не проявляє. Перебуває на обліку психолога та психіатра колонії як схильний до психічних відхилень. До життя на волі він не готовий.
За вироком суду має позов, але участі в його достроковому відшкодуванні не приймає.
Умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 є передчасним (а.с.п. 15).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що спірна ухвала суду першої інстанції є законною, підстави для її скасування відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 404, 409 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 травня 2013 року - без змін.
Судді: